Особливий виступ
“У мене для тебе є щось особливе”,—сказала сестра Фокс.
Діти в класі у Капрі любили поговорити. Їм подобалося розповідати одне одному про свій тиждень. Під час уроку вони із задоволенням відповідали на запитання.
Але не Капрі. Вона не розмовляла. У неї була вада, через яку їй було важко говорити.
Однієї неділі сестра Фокс повідомила радісну новину. “Наближається виступ Початкового товариства,—сказала вона.— Кожен з вас братиме участь”.
Сестра Фокс роздала смужки паперу іншим дітям. На кожній смужці було написано речення, яке вони мали сказати. Але Капрі не могла говорити слова. Як вона могла б долучитись до цієї програми?
“У мене для тебе є щось особливе”,—звернулася до Капрі сестра Фокс. Вона показала маленьку скриньку. З одного боку на ній була невеличка ручка. “Дивись”. Сестра Фокс покрутила ручку кілька разів. Зі скриньки залунала спокійна музика.
Капрі заплескала в долоні. Вона впізнала цю мелодію!
Сестра Фокс усміхнулася. “Тепер спробуй ти”. Вона допомогла Капрі покрутити маленьку ручку. Заграла музика. Це було схоже на магію!
“Програєш цю пісню для нас під час виступу Початкового товариства?”— запитала сестра Фокс. Капрі кивнула. Вона була рада, що зможе виступати.
Невдовзі настав день виступу. Одне за одним діти піднімалися на трибуну, щоб сказати свої слова.
“Бог любить нас”,—сказала Аллі.
“Бог—наш Небесний Батько”,—сказав Зак.
Потім настала черга Капрі. Вона попрямувала до трибуни. Потім вона повернула маленьку ручку на скриньці. Заграла спокійна музика. Коли лунала музика, в думках у Капрі звучали слова цієї пісні.
“Я—Божеє дитя,
І з неба я зійшов,
Оселю й батьківську любов
Я на землі знайшов”.
Капрі подивилася на всіх людей. Усі їй усміхалися.
У кінці програми виступив єпископ. “Кожна дитина поділилася своїм свідченням сьогодні,—сказав він.—І все це є істинним. Ми всі—діти Бога”.
Капрі охопили теплі почуття. Вона знала, що єпископ мав рацію. Вона—Боже дитя. І у неї була важлива роль.
Ілюстрації Коннера Джилетта