Піонери в кожній країні
Гарріет зустрічається з місіонерами
Чи зможе вона знову бути з папа?
Гарріет дивилася на фотографію папа на стіні. Минуло вісім місяців з того часу, як він помер. Вона не знала, чи побачить його колись знову. Вона дуже сумувала за ним.
Стук, стук, стук.
Гарріет відчинила двері їхньої маленької квартири. На порозі стояло двоє молодих чоловіків.
“Гутен таг! Добрий день! Ми—місіонери Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Нам би хотілося поговорити з вашою сім’єю про Ісуса Христа”.
Гарріет усміхнулася. Дещо у сказаних ними словах змусило її відчути щось добре. “Я запитаю мутті (маму)”.
Гарріет знайшла мутті. “Біля наших дверей місіонери,—сказала вона.—Вони хочуть поговорити з нами про Ісуса”.
Мутті насупилася. “Скажи їм, що у нас немає часу”.
“Але вони здаються такими привітними,—сказала Гарріет.— Це не займе багато часу”.
Мутті поглянула на годинник. “Добре. Лише кілька хвилин”.
Місіонери увійшли і поговорили з мутті, Гарріет і сестрою Гарріет, Кармен. Вони розповіли їм про Ісуса і книгу, яка називалася дас Бух Мормон, Книга Мормона. Потім вони дали сім’ї Гарріет примірник для читання.
“Гадаю, кілька сторінок ми прочитаємо”,—сказала мутті, відкриваючи книгу. Протягом наступних кількох днів мутті читала й читала. Деякі частини вона читала вголос Гарріет і Кармен.
“Мені хотілося б, щоб папа міг прочитати це. Йому б це сподобалося”,—подумала Гарріет.
Коли місіонери повернулися, вони навчали їх про Божий план. “До свого народження ми жили з Богом. Ми прийшли на землю, щоб навчатися і ставати схожими на Нього. Коли ми помираємо, то можемо знову бути з Ним”.
“А папа?”—запитала Гарріет.
Місіонер подивився на Гарріет. “Завдяки тому, що Ісус помер і знову повернувся до життя, ми можемо бути з нашими сім’ями навіки. Навіть з тими рідними, які померли”.
Гарріет відчула спалах надії. Вона зможе знову бути з папа! У мутті також з’явилася широка усмішка—вперше за довгий час.
Місіонери продовжували навчати Гарріет, мутті та Кармен. Вони ходили до церкви. Гарріет подружилася з чудовим хлопчиком на ім’я Дітер.
Здавалося, що тепер у квартирі Гарріет у кожній кімнаті було сонячне світло. Невдовзі Гарріет і її сім’я вирішили охриститися.
Ввечері напередодні хрищення Гарріет стала на коліна разом з мутті та Кармен, щоб помолитися. “Небесний Батьку,—сказала Гарріет,—ми дуже вдячні за місіонерів, євангелію і нашу сім’ю. Ми не можемо дочекатися, щоб охриститися”.
Коли Гарріет розплющила очі, вона подивилася на фотографію папа і усміхнулася. Вона не могла дочекатися, коли одного дня побачить його знову.
У Німеччині є два храми.
Третину Німеччини вкрито лісами.
Німеччина межує з дев’ятьма країнами.
Коли Гарріет виросла, вона вийшла заміж за того гарного хлопчика на ім’я Дітер.
Зараз Дітер є одним з апостолів—це старійшина Дітер Ф. Ухтдорф!
Старійшина Ухтдорф каже, що Гарріет “сповнює світлом його життя”.
Ілюстрації Джованні Абея