Місія прибирання
У Міллі з мамою був сюрприз для тітоньки Алісси.
Мама глянула на свій телефон. “Оце так-так! Тітонька Алісса в лікарні”.
Міллі відчула, наче в неї щось стиснулось всередині. Вона знала, що в лікарню люди потрапляють, коли дуже захворіють. Але це було вперше, щоб хтось із її родини опинився там.
“Що ми можемо зробити, щоб допомогти їй?”—запитала Міллі.
“Давай дізнаємося”. Мама зателефонувала тітоньці Аліссі. Міллі привіталася з тітонькою, і та зраділа. Тітонька Алісса сказала, що хворіє вже тиждень. Вона сподівалася, що зможе повернутися з лікарні через кілька днів.
“Думаю, я знаю, як ми можемо допомогти їй,—сказала мама, закінчивши телефонну розмову.—Нам дещо для цього потрібно”.
Через кілька годин Міллі з мамою вже піднімалися сходами до квартири тітоньки Алісси. Вони несли з собою відро, в якому були ганчірки, мило і щітки. Вони вирушили на місію прибирання!
Спочатку Міллі допомогла мамі помити посуд. Потім вона допомагала складати одяг після прання. Вона витерла кухонний стіл, а також підмела підлогу.
Працюючи, Міллі думала, як же міцно вона любить тітоньку Аліссу. Коли мамі і тату доводилося працювати одночасно, тітонька Алісса приходила, щоб побути з нею. Іноді вони разом ходили до парку. Їм подобалося спостерігати, як люди вигулювали своїх собак біля річки.
Коли багато важкої роботи було зроблено, мама сказала, що вони вже майже все закінчили. Міллі допомогла застелити ліжко тітоньки Алісси чистими простирадлами.
“У мене є ідея,—сказала мама.—Давай поки що не скажемо тітоньці Аліссі, що ми для неї зробили. Ото буде їй сюрприз, коли вона повернеться з лікарні додому!”
Міллі засміялася, уявивши, яким буде обличчя тітоньки Алісси, коли вона відчинить двері.
“Давай також залишимо їй ще й записку!”—сказала Міллі.
Мама згорнула аркуш паперу і написала всередині записку. А Міллі зверху на ньому написала: “Скоріше одужуй!” і намалювала багато сердечок. Вони поклали записку на подушку тітоньки Алісси.
“Дякую за те, що пішла зі мною на місію прибирання сьогодні,—сказала мама по дорозі додому.—Тітонька Алісса буде дуже щаслива і здивована”.
Міллі усміхнулась. Їй все ще було сумно, бо тітонька Алісса все ще була хвора. Але Міллі стало трошки легше на душі завдяки тому, що вона змогла допомогти. Вона сподівалася на те, що незабаром і її тітонька почуватиме себе краще!
Ілюстрації Маартена Ленора