Піонери в кожній країні
Маргарет рятує становище
Корабель тонув! Що могла зробити Маргарет?
Маргарет стояла на палубі і дивилася на синій океан навколо себе. На корабель обрушувалися велетенські хвилі.
Сімʼя Маргарет продала майже все, що мала, щоб перебратися морем до Сполучених Штатів. Подорож мала тривати шість тижнів. Маргарет було сумно залишати свій дім в Уельсі. Але водночас вона була й у захваті від того, що в неї буде новий дім.
За кілька місяців до цього сімʼя Маргарет зустріла місіонерів Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Маргарет та її батьки охристилися. І ось тепер вони пливли, щоб приєднатися до інших святих у Сіоні.
Подорож була дуже важкою. Мати Маргарет була хвора. Та й її батько також був слабким, бо багато років пропрацював у вугільних шахтах. Тому Маргарет довелося дбати про них. А ще й про свого маленького братика та немовля-сестричку. Це було непросто. Та Маргарет не нарікала.
Іноді корабель так хитало на воді, що Маргарет нудило. А іноді їй було страшно. Коли їй ставало боязко, вона сильно заплющувала очі і просила Небесного Батька про допомогу.
Одного дня Маргарет почула крики. “У кораблі теча! Ми тонемо!”
Усі запанікували. Капітан сказав, щоб кожний знайшов відра. Люди зачерпували відрами воду й виливали її за борт корабля.
Маргарет хотілося допомогти. Вона стала на коліна біля свого ліжка і молилася з такою силою, з якою тільки могла. “Небесний Батьку, будь ласка, допоможи мені придумати, як допомогти”,—молилася вона.
І Маргарет в серці відчула спокій. Вона знала, що так Небесний Батько наглядає за нею. Він допоможе їм.
І тоді до неї прийшла ідея.
Вона стягла зі свого ліжка дві білі вовняні ковдри й побігла шукати капітана. “Ось,—сказала вона.—Заткніть ними дірку й не буде течі”.
Капітану сподобалась ідея Маргарет. Він заткнув цими ковдрами дірку. А потім вилив на них велике відро розтопленої смоли. Коли смола охолола, теча припинилася!
“Дякую тобі, що віддала свої ковдри,—сказав капітан.— Твоя кмітливість врятувала ситуацію”.
Маргарет усміхнулася. Вона знала, що Небесний Батько відповів на її молитви. Її піонерська подорож тільки-но починалася, і вона знала, що Він допомагатиме їй на кожному кроці її шляху.
Перші місіонери прибули в Уельс у 1840 році.
Одне село в Уельсі має найдовшу в світі назву.
В Уельсі овець більше, ніж людей!
Маргарет Гріффітс охристилася в 11 років.
Коли Маргарет виросла, вона вийшла заміж і мала восьмеро дітей.
Вона служила президентом Товариства допомоги упродовж 26 років.
Ілюстрації Лаури Катрінелли