Рядок за рядком

Спаситель, Який страждає

За сотні років до пришестя Ісуса Христа Ісая передбачив Його страждання за наші гріхи.

Ісая 53:3–5

3 Він погорджений був, Його люди покинули, страдник, знайомий з хоробами, і від Якого обличчя ховали, погорджений, і ми не цінували Його.

4 Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив.

5 А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!

погорджений був, Його люди покинули

Коли Ісус Христос прийшов на землю, деякі люди вірили в Нього, але більшість не вірила. Вони навіть зневажали Його, а багато хто ненавидів Його. Зрештою, люди вирішили катувати і вбити Його. (Див. 1 Нефій 19:9).

Він немочі наші узяв

Ісус Христос узяв на себе увесь наш біль, хвороби і слабкості. Він зробив це, щоб мати милість до нас і знати, як нам допомогти. (Див. Алма 7:11–13).

Він був ранений за наші гріхи

Ісус Христос постраждав за наші гріхи. Він зробив це, щоб ми могли бути прощені, коли покаємося. (Див. Учення і Завіти 18:11; 19:15–19).

Його ж ранами нас уздоровлено

“Його рани”—це нанесені Йому фізичні ушкодження. Вони символізують усе страждання, яке Він за нас перетерпів, включно з пролиттям Його крові і Його смертю. Оскільки Ісус Христос постраждав за нас, ми можемо знову зцілитися. Його жертва уможливлює прощення наших гріхів. Якщо ми каємося і намагаємося дотримуватися наших завітів, Він зцілює і змінює нас. (Див. Moсія 3:7–11; Уложення віри 1:3).