Мені цього достатньо

Коли я переїхала до Ірландії, то відчула, що відрізняюся від інших через мої вірування. Я зрозуміла, що мені потрібно було знати, чому я робила певні речі у своєму житті. Після дослідження цього питання я вирішила, що мені приносить радість дотримання заповідей.

Але потім, минулого року зі мною сталося те саме. Я почала думати про те, що робитиму, коли закінчу школу, наприклад, чи поїду на місію. Я знала, що якщо служитиму на місії, мені треба буде вірити в те, чого я навчатиму людей.

Я почала вивчати релігію глибше. Що найважливіше, я почала глибоко вивчати Книгу Мормона. Тоді я вперше читала Книгу Мормона повільно і з молитвою. Я очікувала, що раптово зрозумію, що книга була істинна, як це сталося з моїм батьком, коли він приєднався до Церкви. Я знала, що, читаючи її, я мала радісні відчуття і наближалася до Бога. Але у мене не було такого відчуття горіння, як було у мого тата.

Я приберегла останній розділ, аби прочитати його з місіонерами нашого району. Не знаючи про мої почуття, один з них почав розповідати про те, як у нього були подібні відчуття. Він сказав, що для декого здобуття свідчення — це наче вмикання світла. Для інших, це наче схід сонця. “І цього достатньо для мене”, — сказав він.

Я не досконала. Якісь дні я пропускаю читання, просто тому, що забула або іноді знаходжу собі виправдання, щоб не читати. Моє свідчення про Книгу Мормона досі зростає. Та я вірю, що вона істинна. Я глибоко люблю Книгу Мормона. Чим більше я її читаю, тим більше зростає ця любов, і я отримую відповіді на свої запитання.

І на цей момент мені цього достатньо.

Мека С., 17 років, Дублін, Ірландія

Любить мистецтво, в’язати гачком і грати на гітарі.