Лише у цифровому форматі: відповіді апостола

Як я можу отримати прощення, пробачити себе і пробачати інших?

Старійшина Уліссес Соарес

З Кворуму Дванадцятьох Апостолів

Якщо ми зосереджуємо своє життя на Спасителі, то знайдемо відповіді на глибокі й важливі запитання, які непокоять нашу душу.

Зі звернення на духовному вечорі в Університеті Бригама Янга — Гаваї, 29 січня 2023 року.

Я б хотів відповісти на кілька запитань, які непокоять юних учнів Ісуса Христа.

Як я можу отримати прощення, відчути себе гідним і відчути любов Бога?

Багатьом людям важко покаятися й отримати прощення своїх гріхів, почуватися гідними приймати причастя, а також відчувати Божу любов до нас навіть тоді, коли ми можемо почуватися недостойними.

Принцип покаяння є наступним після віри в Ісуса Христа. Бог любить нас, навіть якщо ми піддалися гріху. Ми отримуємо прощення після того, як упокоримося перед Богом, порадимося, якщо потрібно, з відповідними церковними провідниками й покаємося у наших гріхах і полишимо їх. Роблячи ці кроки, ми наближаємося до Спасителя, Який, зрештою, може звільнити нас від почуття провини та смутку і визволити з духовного та фізичного полону.

Ми не знаємо, чому у нас іноді залишається почуття провини, навіть якщо ми покаялися у скоєних гріхах. Замість того, щоб робити припущення, поговоріть про це з вашим Небесним Батьком. Поставте безпосередньо Йому це запитання. Я знаю, що з часом Він через одкровення дасть вам необхідні знання.

У моєму випадку, я досі пам’ятаю деякі помилки, яких припустився у минулому. Коли я молився про це, Господь сказав мені, що мене прощено, і мені не слід більше хвилюватися з цього приводу. Втім я також відчуваю, що ці спогади є для мене попередженням, щоб я намагався не повторювати тих помилок знову. Отже, наявність цих спогадів не є чимось абсолютно негативним. Я розглядаю їх у своєму житті як вияв Божої любові до мене, оскільки Він постійно застерігає мене, щоб я знову не йшов тим шляхом.

Якщо ми постійно намагаємося чинити якнайкраще, показуючи своїми справами, що ми бажаємо очистити нашу внутрішню посудину, то почуття провини і смутку, як правило, зникає. З часом наш досвід може стати схожим на досвід Алми, який свідчив, що після покаяння “він все ще пам’ятав про свої гріхи, але спогади про них більше не мучили і не пригнічували його, адже він знав, що його прощено”.

Як мені пробачити тих, хто образив мене або завдав мені болю?

Одне цікаве запитання, поставлене молодими людьми, стосується прощення тих, хто нас образив і заподіяв нам шкоду.

Вивчаючи Слово Бога, ми дізнаємося, що прощення інших приносить великі духовні благословення, такі як мир і надія. Можливо, найважливішим з цих благословень є те, що коли ми прощаємо інших, ми також можемо отримати прощення власних гріхів. Господь вчить нас, що заповідь прощати стосується всіх, і що “від [нас] вимагається прощати всіх людей”. Однак це все ще може бути важко.

Іноді ми дозволяємо гордовитості, страху, образі чи гіркоті перешкоджати нам і блокувати нашу здатність відчувати надію. Але сміливість прощати приходить до тих, хто покладається на Господа і довіряє Йому. Прощати означає перестати звинувачувати людину в тому, що в минулому вона вас образила. Це також означає позбутися значного тягаря. Це означає жити далі.

Говорячи про забування, важливо пам’ятати, що “прощати — не означає забувати образу, яку колись було нанесено, або робити вигляд, ніби цього ніколи не було. Це не означає, що ми дозволяємо, щоб людина й надалі завдавала образ. Це не означає, що всі стосунки можуть бути зціленими. І це не означає, що кривдник не понесе відповідальності за свої дії. Це означає, що Спаситель може допомогти вам відпустити минулі образи”.

Ось кілька порад, які можуть допомогти вам у цьому процесі:

Моліться, щоб мати смирення. Смирення — це протилежність гордовитості, яка є головною перешкодою в наших спробах прощати. Гордовитість змушує нас зосередитися на почуттях ворожості до інших. Вона також стає причиною того, що ми не помічаємо власні слабкості, помилки і гріхи. Але Господь обіцяє: “Якщо вони упокорюються переді Мною і мають віру в Мене, то Я вчиню так, щоб слабке стало сильним для них”. Відповідно до нашого смирення і віри, Господь допоможе нам стати більш схожими на Нього і по-справжньому прощати, як це робив Він.
Висловлюйте вдячність. Висловлюючи вдячність, ми ще більше запрошуємо Духа у наше життя, і це може пом’якшити і змінити наші серця. Можливо, ви захочете вести щоденник, в який будете записувати те, за що ви вдячні. Шукайте прояви Божої любові кожного дня. Розвиваючи в собі почуття вдячності, ви можете відкрити для себе, що ви в змозі навіть знайти причини, з яких ви вдячні за свої випробування.
Будьте терплячими. На те, щоб простити, коли вам дуже боляче, може піти певний час. Ви можете знайти у своєму серці місце для прощення завдяки щирій молитві, вивченню й обмірковуванню. Щоденне бенкетування словами Христа також допоможе вам наближатися до Нього і принесе велику силу зцілення у ваше життя.
Залиште минуле позаду. Минуле вже в минулому, його не змінити. Але ви можете зосередити свої зусилля на сьогоденні, бо сьогодні ви маєте силу обрати прощення. Віддайте свій тягар Господу. Пам’ятайте, що Христос взяв на Себе не лише гріхи світу, але й наші болі й немочі. Якщо Ви дозволите Йому, Він може зробити ваш тягар легким.

Хоч може й буде важко знайти силу прощати, але це стає можливим завдяки Спасителю і Його Спокуті. Дійсно, коли ми відкриваємо свої серця прощенню інших, ми благословляємося миром. Я запрошую вас прийняти зцілюючу силу прощення.

Якщо ми зосереджуємо своє життя на Спасителі, то знайдемо відповіді на глибокі й важливі запитання, які непокоять нашу душу. Зцілююча сила Спасителя наповнює наші душі миром, світлом, розумінням, радістю і любов’ю.