“Зоставляю вам мир”
Перед тим, як залишити Своїх учнів, Господь пообіцяв їм мир. Те саме Він пообіцяв і нам.
Мої дорогі сестри, сьогодні ввечері ми були благословенні Духом Бога. Натхненні послання сильних сестер-провідників і музика зміцнили нашу віру і збільшили наше бажання дотримуватися священних завітів, які ми уклали з нашим люблячим Небесним Батьком. Ми відчули, що наша любов до Господа Ісуса Христа і вдячність за чудовий дар Його спокутної жертви зросли.
Моє послання цього вечора є простим. Сьогодні всі ми відчували мир. Всі ми хотіли б часто відчувати такий мир в душі, в наших сім’ях і з людьми, які оточують нас. Перед тим, як залишити Своїх учнів, Господь пообіцяв їм мир. Те саме Він пообіцяв і нам. Однак Він сказав, що дасть мир у Свій спосіб, а не у спосіб світу. Він описав те, як шле мир:
“Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім’я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив.
Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!” (Іван 14:26–27).
Синам Мосії потрібен був той дар миру, коли вони вирушили на свою місію до ламанійців. Відчуваючи велич свого завдання, вони з великим бажанням молились про запевнення. І “Господь благословив їх Своїм Духом і сказав їм: Заспокойтеся. І вони заспокоїлися” (Алма 17:10; див. також Алма 26:27).
Іноді ви можете прагнути миру, стикнувшись з невизначеністю та тим, що здається вам тяжкими випробуваннями. Сини Мосії засвоїли урок, який Господь дав Моронію. Він містить керівний принцип для кожного з нас: “Якщо люди прийдуть до Мене, Я покажу їм їхню слабкість. Я даю людям слабкість, щоб вони були покірними; і достатньо Моєї благодаті для всіх людей, які упокорюються переді Мною; бо якщо вони упокорюються переді Мною і мають віру в Мене, то Я вчиню так, щоб слабке стало сильним для них” (Етер 12:27).
Мороній сказав, що “почувши ці слова”, він “заспокоївся” (Етер 12:29). Вони можуть заспокоїти всіх нас. Ті, хто не бачить своїх слабкостей, не розвиваються. Усвідомлення своєї слабкості є благословенням, оскільки це допомагає вам залишатися смиренними і продовжувати повертатися до Спасителя. Дух не тільки заспокоює вас, але й виступає посередником, через Якого Спокута змінює саму вашу природу. Тоді все слабке стає сильним.
Іноді ваша віра випробовуватиметься Сатаною; це відбувається з усіма учнями Ісуса Христа. Вашим захистом проти цих атак є утримання Святого Духа вашим напарником. Дух промовлятиме мир вашим душам. Він спонукатиме вас просуватися вперед з вірою. І Він нагадає вам ті часи, коли ви відчували світло й любов Ісуса Христа.
Спогади можуть бути одним з найдорогоцінніших дарів, який може дати вам Дух. Він “пригадає вам усе, що [Господь] вам говорив” (Іван 14:26). Спогади можуть стосуватися відповіді на молитву, отриманого обряду священства, підтвердження вашого свідчення або тієї миті, коли ви бачили руку Бога у своєму житті. Можливо в майбутньому, коли вам потрібна буде сила, Дух може пригадати вам ваші почуття під час цих зборів. Я молюсь, щоб так це і могло бути.
Один зі спогадів, про який Дух часто нагадує мені, стосується вечірніх причасних зборів, які проводилися у металевому сараї в Австрії. Сарай стояв під мостом залізничної колії. Там було лише з десяток людей, які сиділи на дерев’яних стільцях. Більшість з них були жінки, молоді й старшого віку. Я бачив сльози вдячності, коли причастя розносили серед того маленького зібрання. Як і вони, я відчував любов Спасителя до тих святих. Але чудо, яке я пам’ятаю найкраще, було світлом, що, здавалося, наповнило металевий сарай, несучи з собою відчуття миру. Було пізно і в сараї не було вікон, однак приміщення було освітлене, наче полуденним сонячним світлом.
Світло Святого Духа було яскравим і рясним того вечора. А вікнами, які впустили його, були смиренні серця тих святих, які прийшли перед Господом, прагнучи прощення своїх гріхів, і зобов’язалися завжди пам’ятати Його. Тоді було не важко пам’ятати про Нього, і мої спогади про ту священну подію допомагали мені пам’ятати про Нього і про Його Спокуту протягом наступних років. Того дня обіцяння в причасній молитві того, що Дух буде з нами, виповнилося й принесло почуття світла і миру.
Як і ви, я був вдячний за багато способів, у які Господь благословляв мене через Утішителя, коли мені потрібен був мир. Проте наш Небесний Батько дбає не лише про наше втішення, але й, навіть ще більше—про наш подальший розвиток. “Утішитель”—це тільки один з титулів, яким Святий Дух описано в Писаннях. Ось ще один: “І ось, істинно, істинно, Я кажу тобі, поклади довіру свою на Того Духа, Який веде чинити добре” (УЗ 11:12). Найчастіше, те добре, до виконання якого Він вестиме вас, буде допомогою комусь іншому в отриманні втішення від Бога.
За Своєю мудрістю Господь зібрав вас в організації й класи у Своїй Церкві. Він зробив це, щоб ваша сила чинити добро зросла. У складі цих організацій у вас є конкретні обов’язки служити іншим заради Нього. Наприклад, якщо ви молода жінка, ваш єпископ або ваш провідник Товариства молодих жінок можуть попросити вас допомогти дівчині з класу Лавр, яка стала, як ми іноді кажемо, “менш активною”. Ви можете знати її краще, ніж єпископ або провідник Товариства молодих жінок. Ви можете знати про її проблеми вдома чи у школі, або, можливо, й там і там. Ваші провідники можуть не знати, чому вони отримали спонукання попросити вас допомогти їй, але Господь знає, і Він керує цією роботою через натхнення Свого Духа.
Успіх у ваших зусиллях вимагатиме чуда—зміни, як у вашому серці, так і в серці молодої жінки, яку вас було послано врятувати—а для цього потрібне напарництво Святого Духа. Дух може дозволити вам побачити менш активну дівчину з класу Лавр так, як бачить її Він. Господь знає її серце і ваше серце, і Він знає можливості сердець, які змінились. Він може благословити обох з вас Своїм Духом, щоб надихнути на смирення, прощення і любов.
Цей Дух може надихнути на слова, вчинки і терпіння, які необхідні вам, щоб запросити ягня повернутися до отари. І Він може торкнутися сердець отари класу Лавр, аби вони полюбили й привітали загублену вівцю, щоб коли вона повернеться, то відчувала, що повернулась додому.
Оскільки ви є групою доньок Бога, ваша сила чинити добро великою мірою залежатиме від єдності й любові, які існують серед вас. Це ще один дар миру, який приходить через Святого Духа.
Алма розумів це. Саме тому він благав свій народ, “що не повинно бути ніяких суперечок між ними, але що вони повинні дивитися вперед одними очима, маючи одну віру і одне хрищення, скріпивши свої серця у єдності і в любові один до одного (Мосія 18:21).
Єдність потрібна нам, щоб Дух був присутній у нашому класі і в нашій сім’ї. Але і ви, і я знаємо з досвіду, що таку любов і єдність важко зберігати. Щоб відкрити наші очі і налаштувати наші почуття, Святий Дух має бути нашим напарником.
Якось, пам’ятаю, як наш семи- або восьмирічний син так сильно стрибав на своєму ліжку, що я подумав, що він може зламати його. Я дуже засмутився і вирішив швидко привести свій дім до ладу. Схопивши сина за його маленькі плечики, я підняв його до рівня своїх очей.
У своєму розумі я відчув слова Духа. Його голос здавався тихим, однак він пронизав моє серце. “Ти тримаєш чудову людину”. Я лагідно поставив його на ліжко і вибачився.
Тепер він став чудовим чоловіком, якого Святий Дух дозволив мені побачити ще 40 років тому. Я буду вічно вдячний, що Господь врятував мене від недобрих почуттів, пославши Святого Духа, щоб той показав мені дитя Бога так, як бачить його Він.
Єдність, якої ми прагнемо в наших сім’ях і в Церкві, прийде тоді, коли ми дозволимо Святому Духу впливати на те, що ми бачимо, коли дивимося одне на одного, і навіть, коли ми думаємо одне про одного. Дух бачить, маючи чисту любов Христа. Послухайте слова, які використав Мормон, щоб описати милосердя. Подумайте про ті часи, коли ви відчували його:
“Милосердя довго терпить, і є добрим, і не заздрить, і не чваниться, не шукає для себе, легко не дратується, не думає злого, і не втішається беззаконням, але втішається істиною, зносить усе, вірить усьому, надіється на все, витерпить все.
Отже, мої улюблені браття [а я додам: і сестри], якщо ви не маєте милосердя, ви ніщо, бо милосердя ніколи не минає. Отже, залишайтеся вірними милосердю, яке величніше над усе, бо все минає—
Але милосердя є чиста любов Христа, і воно існує вічно; і той, хто матиме його в останній день, з ним усе буде добре.
Отже, мої улюблені браття [і сестри], моліться Батькові з усією енергією вашого серця, щоб вас було сповнено цією любов’ю, яку Він дарував усім, хто є істинними послідовниками Його Сина, Ісуса Христа; щоб ви могли стати синами Бога; щоб коли Він явиться, ми могли бути такими, як Він, бо ми побачимо Його таким, як Він є; щоб ми могли мати цю надію; щоб нас було очищено саме так, як Він є чистим” (Мороній 7:45–48).
Це та мета, яку має ваш Небесний Батько для вас, Його дорогоцінних дочок. Вона може здаватися вам далекою, однак, відповідно до Його бачення, ви не так вже й далеко від неї. Тож, Він благословляє вас Своїм Духом, щоб утішити вас, підтримати вас і надихнути вас йти далі.
Я залишаю вам моє певне свідчення про те, що Батько знає вас—знає ваші потреби і ваше ім’я—любить вас і чує ваші молитви. Його Улюблений Син запрошує вас прийти до Нього. І Вони шлють Святого Духа, щоб Він супроводжував вас у ваших зусиллях служити іншим заради Них.
Завдяки Спокуті Ісуса Христа постійне напарництво Святого Духа впливатиме на ваш дух, освячуючи й очищаючи його. Тоді ви відчуватимете мир, який Спаситель пообіцяв залишити Своїм учням. Разом з миром прийде і яскрава надія та відчуття світла й любові від Батька і Його Улюбленого Сина, Який керує Своїм царством на землі через одкровення Своєму сучасному пророку. Я свідчу про це у священне ім’я Господа Ісуса Христа, амінь.