Досконала любов проганяє страх геть
Давайте відкладемо наші страхи в сторону і будемо жити натомість з радістю, покірністю, надією і сміливою впевненістю в те, що Господь з нами.
Мої улюблені брати і сестри, дорогі друзі, який же це привілей і радість зустрітися разом як всесвітня Церква, об’єднана нашою вірою і любов’ю до Бога і Його дітей.
Я особливо вдячний за присутність нашого улюбленого пророка, Томаса С. Монсона. Президенте, ми будемо завжди приймати до серця ваші слова спрямування, настанови і мудрості. Ми любимо вас, Президенте Монсон, і ми завжди молимося про вас.
Багато років тому, коли я служив президентом колу у Франкфурті, Німеччина, дорога мені, але нещаслива сестра звернулася до мене в кінці одних із зборів колу.
“Хіба це не жахливо?---спитала вона. Четверо або п’ятеро людей міцно спали під час вашого виступу!”
Я подумав хвильку і відповів: “Я впевнений, що сон в Церкві---найздоровіший”.
Моя чудова дружина, Гарріет, почула цю просту розмову і пізніше сказала, що це була однією з найдобріших відповідей, які я будь-коли давав.
Велике пробудження
Кілька сотень років тому в Північній Америці поширювався рух під назвою “Велике пробудження”. Однією з його цілей було пробудити людей, які, здавалося, спали, по відношенню з духовними справами.
Молодий Джозеф Сміт перебував під впливом того, що чув від проповідників, які були частиною цього релігійного пробудження. Це було однією з причин, чому він вирішив зайнятися серйозним пошуком волі Господа в особистій молитві.
У цих проповідників був драматичний, емоційний вид проповідування, з проповідями, які були відомі тим, що дуже сильно наголошували на вогненних жахах пекла, які очікували грішника1. Ці виступи не усипляли людей---але могли спричинити кілька кошмарів. Їхня мета і характер, здавалося, полягали в тому, щоб залякати людей ходити до Церкви.
Страх як засіб маніпуляції
Історично, страх часто використовувався як засіб, щоб змусити людей діяти. Батьки використовували його зі своїми дітьми, роботодавці з працівниками, а політики з виборцями.
Маркетингові експерти розуміють силу страху і часто використовують її. Саме тому деяка реклама, здається, має неявне повідомлення, що, якщо ми не купимо їхній сухий сніданок або проґавимо найновішу відеогру чи новий телефон, ми ризикуємо прожити жалюгідне життя, померти на самоті і нещасними.
Ми сміємося над цим і думаємо, що на нас така маніпуляція ніколи не вплине, але інколи вона впливає. Що гірше, ми інколи використовуємо подібні методи, щоб змусити інших робити, що ми хочемо.
У мого послання сьогодні є дві мети: Перша---це спонукати нас розглянути і обміркувати, якою мірою ми використовуємо страх для мотивації інших---включаючи й себе. Друга---це запропонувати кращий спосіб.
Проблема страху
По-перше, давайте звернемося до проблеми страху. Зрештою, кого з нас не змушували шляхом залякування краще їсти, застібати ремінь безпеки, більше займатися спортом, заощаджувати гроші або навіть розкаятися в гріху?
Це правда, що страх може мати могутній вплив на наші дії та поведінку. Але той вплив, як правило, є тимчасовим і неглибоким. Страх рідко має силу змінювати наші серця й він ніколи не перетворить нас в людей, які люблять все, що є правильним і які хочуть слухатися Небесного Батька.
Люди, які бояться, можуть говорити і робити правильно, але вони не відчувають правильно. Вони часто відчувають себе безпорадними і ображеними, навіть розлюченими. Через деякий час ці почуття призводять до недовіри, непокори, навіть бунту.
На жаль, використання цього помилкового підходу до життя і провідництва не обмежується мирським світом. Я сумую, коли чую, що члени Церкви використовують неправедне владарювання---чи то у власних домівках, в своїх церковних покликаннях, на роботі чи в повсякденних взаєминах з іншими.
Часто люди можуть засуджувати цькування інших, але не можуть бачити цього в собі. Вони вимагають згоди зі своїми власними необґрунтованими правилами, але коли інші не дотримуються цих випадкових правил, вони карають їх в усній формі, емоційно, а інколи навіть фізично.
Господь сказав, що “якщо ми … контролю[ємо] душі дітей людських, чи пану[ємо] над ними, чи примушу[ємо] їх у будь-якій мірі неправедності, … небеса віддаляються [і] Дух Господа засмучується”2.
Можливо, бувають моменти, коли ми спокушаємося виправдати наші дії, повіривши, що мета виправдовує засоби. Ми навіть можемо думати, що контроль, маніпуляції і суворе ставлення може бути чимось хорошим для інших. Це не так, адже Господь чітко сказав, що “плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність [і] здержливість”3.
Кращий спосіб
Чим більше я пізнаю мого Небесного Батька, тим більше я бачу, як Він надихає і веде Своїх дітей. Він---не злий, мстивий чи караючий4. Його головна мета---Його робота і Його слава---наставляти нас, підносити нас і вести нас до Його повноти5.
Бог описує Себе Мойсею милосердним, і милостивим, довготерпеливим, і многомилостивим та правдивим6.
Любов нашого Небесного Батька до нас, Його дітей, набагато перевищує нашу здатність осягати7.
Чи означає це, що Бог потурає або ігнорує поведінку, яка суперечить Його заповідям? Звичайно ж, що ні!
Але він хоче змінити не лише нашу поведінку. Він хоче змінити саму нашу природу. Він хоче змінити наші серця.
Він хоче, щоб ми простягли руку і схопилися за жезл із заліза, зіткнулися зі своїми страхами і відважно крокували вперед вгору по тісній і вузькій дорозі. Він хоче цього для нас, тому що Він любить нас і тому що це шлях до щастя.
Отже, як Бог мотивує своїх дітей слідувати за Ним в ці дні?
Він послав Свого Сина!
Бог послав Свого Єдинонародженого Сина, щоб показати правильний шлях.
Бог мотивує через переконання, довготерпіння, м’якість, лагідність, і любов нелицемірну8. Бог на нашому боці. Він любить нас, і коли ми оступаємося, Він хоче, щоб ми встали, спробували знову і стали сильнішими.
Він наш наставник.
Він наша велика і плекана надія.
Він бажає стимулювати нас вірою.
Він довіряє, що ми будемо вчитися з наших помилок і робити правильний вибір.
Це---кращий спосіб!9
Що ж зі злом світу?
Один із способів, яким Сатана хоче, щоб ми маніпулювали іншими---це зациклюватися і перебільшувати зло світу.
Звичайно ж, наш світ завжди був і продовжуватиме бути недосконалим. Занадто багато невинних людей страждають через природні обставини, а також через людську жорстокість. Корупція і беззаконня в наші дні є унікальними і тривожними.
Але, незважаючи на все це, я б не проміняв життя в цей час на будь-який інший час в історії світу. Ми надмірно благословенні жити в епоху незрівнянного процвітання, просвітлення і переваги. Більш за все, ми благословенні тим, що маємо повноту євангелії Ісуса Христа, яка дає нам унікальну перспективу щодо небезпек світу і показує, як уникати цих небезпек або справлятися з ними.
Коли я думаю про ці благословення, то хочу впасти на коліна і віддати хвалу нашому Небесному Батьку за Його нескінченну любов до всіх Своїх дітей.
Я не думаю, що Бог хоче, аби Його діти боялися або зациклювалися на злі світу. “Бо не дав нам Бог духа страху, але сили, і любови, і здорового розуму”10.
Він дав нам багато причин для радості. Нам просто треба знайти і розпізнати їх. Господь часто нагадує нам: “не бійтеся”, “будьте в доброму гуморі”11 і “не лякайся, черідко мала”12.
Господь буде битися за нас
Брати і сестри, ми---Господня “черідк[а] мала”. Ми---святі останніх днів. Невід’ємною частиною нашого імені є зобов’язання з нетерпінням чекати повернення Спасителя і готувати себе і світ, щоб прийняв Його. Тому давайте служити Богу і любити наших ближніх. Давайте робити це з природньою впевненістю, з покірністю, і ніколи не дивитися зверхньо на інші релігії або групи людей. Брати і сестри, нам доручено вивчати слово Бога і прислухатися до голосу Духа, щоб ми могли “знати ознаки часів і ознаки пришестя Сина Людини”13.
Отже, ми знаємо про випробування світу і знаємо про труднощі наших часів. Але це не означає, що нам постійно слід обтяжувати себе або інших страхом. Замість того, щоб зациклюватися на неосяжності наших випробувань, чи не було б краще зосереджуватися на безкінечній величі, доброті і абсолютній силі нашого Бога, довіряючи Йому, і готуючись з радісним серцем до повернення Ісуса Христа?
Як його завітному народові, нам не потрібно бути паралізованими страхом, тому що щось погане може статися. Натомість ми можемо просуватися вперед з вірою, сміливістю, рішучістю і довірою до Бога, коли ми наближаємось до випробувань та можливостей, що лежать попереду14.
Ми не самотні на шляху учнівства. “Господь, Бог твій, … ходить з тобою, не опустить Він тебе й не покине тебе”15.
“Господь буде воювати за вас, а ви мовчіть!”16
Коли ми стикаємося зі страхом, давайте знайдемо сміливість, виявимо нашу віру і матимемо впевненість в обіцянні, що “жодна зброя, що зроблена буде на тебе, не матиме успіху”17.
Чи живемо ми в часи небезпеки і потрясінь? Звичайно ж, так.
Сам Бог сказав: “Страждання зазнаєте в світі,---але будьте відважні: Я світ переміг!”18
Чи можемо ми проявляти віру, щоб вірити і діяти відповідно? Чи можемо ми жити відповідно до наших зобов’язань і священних завітів? Чи можемо ми виконувати заповіді Бога навіть в складних обставинах? Звичайно, можемо!
Ми можемо, тому що Бог пообіцяв: “Все спрацює вам на благо, якщо ви ходитимете праведно”19. Отже, давайте відкладемо наші страхи в сторону і будемо жити натомість з радістю, покірністю, надією і сміливою впевненістю в те, що Господь з нами.
Досконала любов проганяє страх геть
Мої улюблені друзі, мої дорогі брати і сестри в Христі, якщо ми колись усвідомимо, що живемо в страху і тривозі, або, якщо ми колись усвідомимо, що наші власні слова, поведінка чи дії спричиняють страх у інших, я молюся усією своєю душею, щоб нас могло бути звільнено від цього страху божественною протиотрутою до страху: чистою любов’ю Христа, адже “досконала любов проганяє страх геть”20.
Досконала любов Христа долає спокусу зашкодити, примусити, зацькувати або пригнітити.
Досконала любов Христа дозволяє нам ходити з покірністю, гідністю і сміливою впевненістю, як послідовникам нашого улюбленого Спасителя. Досконала любов Христа дає нам впевненість, щоб просуватися вперед крізь наші страхи і покладати нашу повну довіру на силу і доброту нашого Небесного Батька і Його Сина, Ісуса Христа.
В наших домівках, на наших робочих місцях, в наших церковних покликаннях, в наших серцях, давайте замінимо страх досконалою любов’ю Христа. Христова любов замінить страх вірою!
Його любов дозволить нам розпізнати, довіритись і мати віру в доброту нашого Небесного Батька, Його божественний план, Його євангелію і Його заповіді21. Коли ми любимо Бога і наших ближніх, то перетворюємо наш послух заповідям Бога в благословення, а не в тягар. Христова любов допоможе нам стати трохи добрішими, більш прощаючими, більш дбайливими і більш відданими Його роботі.
Коли ми наповнимо наші серця любов’ю Христа, то пробудимося з оновленою духовною свіжістю, і ми ходитимемо радісно, впевнено, пильно і бадьоро в світлі і славі нашого улюбленого Спасителя, Ісуса Христа.
Я свідчу, разом з апостолом Іваном: “Страху немає в [Христовій] любові”22. Брати і сестри, дорогі друзі, Бог знає вас досконало. Він любить вас досконало. Він знає, що очікує вас в майбутньому. Він хоче, щоб ви “не ляка[ли]сь, тільки віру[вали]!”23 і в любові Його досконалій перебували24. Про це моя молитва і благословення в ім’я Ісуса Христа, амінь.