Любіть один одного, як Він нас полюбив
Якщо ми будемо служити людям і прощати їх зі щирою любов’ю, ми зможемо отримати зцілення і силу подолати наші власні випробування.
Під час Останньої вечері Спаситель дав Своїм учням нову заповідь, сказавши:
“Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!
По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою”1.
Учні Спасителя отримали нову заповідь, робити щось більше, щось величніше і більш божественне. Цю нову заповідь і це запрошення підсумовано ключовою фразою---“як Я вас полюбив”.
Любов---це дія; любов---це служіння
“Любов---це відчуття глибокої відданості, турботи і прихильності. Найвеличніший приклад Божої любові до Його дітей виявлено у нескінченному спокутуванні Ісуса Христа”2. “Так-бо Бог полюбив світ,---написав Іван,---що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне”3. “Любов до Бога і до ближніх є тим, що характеризує учнів Ісуса Христа”4.
Кілька років тому, коли нашому найстаршому внуку Хосе було чотири роки, він грався з моєю дружиною. У той час, як вони сміялися і добре проводили час разом, наш онук запитав її: “Бабусю, ти любиш мене?”
Вона відповіла: “Так, Хосе, я справді люблю тебе”.
Потім він запитав її ще: “Звідки ти знаєш, що ти мене любиш?”
Вона описала йому свої почуття і сказала про все, що робила і що була готова зробити для нього.
Згодом моя дружина дізнавалась у Хосе те саме, так само проникливо запитуючи: “Звідки ти знаєш, що ти мене любиш?”
Його невинна і щира відповідь була така: “Я люблю тебе, бо відчуваю це у своєму серці”. Те, як Хосе з любов’ю ставився до бабусі того дня і завжди, свідчить, що любов---це поєднання як дій так і глибоких почуттів.
Цар Веніямин навчав: “Я кажу вам це, щоб ви навчилися мудрості; щоб ви дізналися, що коли ви служите вашим ближнім, то ви тільки служите вашому Богові”5.
У сучасному світі, де є так багато страждань через різні обставини, послати текстове повідомлення зі смішною емоційкою або гарну картинку зі словами “Я люблю тебе”---це добре і цінно. Але те, що більшість з нас мають зробити---це відкласти вбік наші мобільні пристрої і своїми руками і ногами допомагати людям, які дуже цього потребують. Любов без служіння---це як віра без діл, вона дійсно мертва.
Любов---це прощення
Чиста любов Христа, тобто милосердя6, надихає нас не лише на дії та служіння іншим, але й дає силу прощати у будь-якій ситуації. Дозвольте мені розповісти вам про випадок, який вплинув на моє життя і змінив його. Тед і Шерон, батьки Купера, які сьогодні тут, дозволили мені розповісти про те, що сталося в їхній сім’ї понад дев’ять років тому. Я розповім цю історію від імені Теда, батька Купера:
21 серпня 2008 року був перший день навчання у школі, і три старші брати Купера: Іван, Гарретт і Логан разом стояли на автобусній зупинці, чекаючи на можливість зайти в автобус. Купер, якому було чотири роки, їхав на велосипеді, а моя дружина, Шерон, ішла пішки.
Моя дружина була через дорогу від Купера і жестом покликала його, щоб той переїхав дорогу. У той же час із-за рогу дуже повільно виїхала машина, яка повертала вліво, і переїхала Купера.
Мені подзвонив сусід і повідомив, що Купера збила машина. Я швидко поїхав до автобусної зупинки, щоб побачити його. Купер лежав на траві. Йому було важко дихати, але жодної видимої травми у нього не було.
Я став біля Купера на коліна і сказав якісь слова підтримки, щось подібне до: “Все буде добре. Тримайся”. У той момент підійшов керівник моєї групи первосвящеників, Натан, зі своєю дружиною. Вона запропонувала нам дати Куперу благословення священства. Ми поклали наші руки на голову Купера. Не пам’ятаю, що я казав у благословенні, але чітко пам’ятаю присутність інших навколо нас. І саме в цей момент я зрозумів, що Купер не виживе.
Купера доставили на вертольоті до лікарні, однак він таки помер. Я відчував, як Небесний Батько казав мені, що моя земна відповідальність закінчилася, і що відтепер Він піклувався про Купера.
Ми змогли провести деякий час із Купером у лікарні. Там працівники підготували його, щоб ми могли його обняти і сказати наші прощальні слова, і дозволили побути з ним і потримати його стільки, скільки ми бажали.
По дорозі додому моя знесилена горем дружина і я подивилися одне на одного і почали говорити про хлопця, який був за кермом. Ми не знали його, хоча він жив через одну вулицю від нас і був у межах нашого приходу.
Наступного дня нам було дуже важко, оскільки нас повністю поглинуло горе. Я став на коліна і молився щиріше, ніж будь-коли. Я попросив у Небесного Батька в ім’я мого Спасителя забрати від мене моє величезне горе. Він так і зробив.
Пізніше того дня один з радників у президентстві нашого колу організував для нас зустріч із молодим чоловіком, водієм машини, та його батьками вдома у цього радника. Ми з Шерон чекали на прибуття хлопця та його батьків. Коли відчинилися двері, ми вперше побачили його. Мій єпископ прошепотів мені на вухо: “Підійди до нього”. Ми з Шерон разом його обняли. Ми плакали разом протягом, як здавалося, дуже довгого часу. Ми сказали йому, що ми знали, що те, що сталося, було чистою випадковістю.
Для мене і Шерон було дивом, що ми обидва відчували, що це так і було, і відчуваємо це і досі. За милістю Бога ми змогли вибрати вищий шлях, простий і єдиний шлях, і любити цього молодого чоловіка.
З плином років ми дуже зблизилися з ним і його сім’єю. Він ділився з нами найціннішими визначними моментами свого життя. Ми навіть пішли з ним разом до храму, коли він готувався до місії7.
Брати і сестри, Тед без жодного сумніву знає, що наш Небесний Батько любить нас. Він знає, що бути готовим пробачити і таким чином зняти з себе тягар, це настільки ж приємно, як і отримати прощення. Приємні почуття приходять від наслідування прикладу нашого найвеличнішого Взірця. У Книзі Мормона Алма проголосив про Спасителя: “І Він піде, зносячи муки, і страждання, і спокуси всякого роду; і це для того, щоб слово могло виповнитися, яке каже, що Він візьме на Себе муки і хвороби Свого народу”8.
Брати і сестри, яка це дивовижна історія справжньої любові і прощення! Ми так само можемо мати радість і щастя, служачи іншим та прощаючи їх. Георгій, ще один наш онук, часто каже: “Яка ми сім’я”? І сам же відповідає: “Ми щаслива сім’я!”
Президент Томас С. Монсон радив нам: “Давайте дослідимо своє життя і приймемо рішення наслідувати приклад Спасителя, виявляючи доброту, любов і милосердя”9.
Я знаю, що наш Небесний Батько і Його Син, Ісус Христос, люблять нас і готові допомогти нам діяти з такою ж любов’ю одне до одного, з якою і Вони полюбили нас. І я знаю, що якщо ми будемо служити людям і прощати їх зі щирою любов’ю, ми зможемо отримати зцілення і силу подолати наші власні випробування. І я проголошую це в ім’я Ісуса Христа, амінь.