Священство і спокутна сила Спасителя
Для досягнення цілей Небесного Батька було необхідно, щоб Христова викупительна сила стала доступною для Божих дітей. Священство надає ці можливості.
Уявімо ракету, яку доставляють на стартовий майданчик, щоб підготувати її до запуску. Тепер уявімо запалювання. Паливо під час контрольованого спалювання перетворюється на гарячий газ, який вивергається, забезпечуючи необхідну тягу для підйому ракети в космос. І під кінець уявімо корисний вантаж, розміщений вгорі ракети. Цінність корисного вантажу повною мірою реалізується лише тоді, коли його доставляють туди, де він має бути, і функціонує належним чином. Не треба бути вченим в галузі ракетобудування, щоб зрозуміти таке: коштовний супутник глобального зв’язку має невелику цінність, якщо лежить на складі.Мета ракети---лише доставити корисний вантаж.
Цього вечора я б хотів порівняти священство, яке ми маємо, з ракетою, а можливість скористатися спокутною силою Спасителя---з корисним вантажем, який несе на собі ракета.
Завдяки Своїй спокутній жертві, Ісус Христос має силу і владу викупити всіх людей. Аби Його спокутна сила стала доступною, Він передав частку Своєї сили і влади чоловікам на землі. Ця делегована сила і влада називається священством. Вона дає можливість носіям священства допомагати Небесному Батькові та Ісусу Христу в Їхній роботі---здійснити спасіння і піднесення Божих дітей. Це стає можливим тому, що священство надає Його дітям можливість отримувати благословення спокутної сили Спасителя.
Спокутна сила Ісуса Христа є важливою, бо ніхто з нас не може повернутися до небесного дому без її допомоги. У смертному житті ми обов’язково робимо помилки і порушуємо Божі закони. Ми заплямовуємо себе гріхом і не можемо повернутися в Божу присутність. Нам потрібна Спасителева спокутна сила, щоб ми могли примиритися з Небесним Батьком. Ісус Христос розірвав пута фізичної смерті, давши нам усім можливість воскреснути. Він надає прощення гріхів за умови послуху законам і обрядам євангелії. Завдяки Йому ми можемо здобути піднесення. Можливість скористатися Спасителевою спокутною силою---це найважливіший корисний вантаж сотворіння.
Для досягнення цілей Небесного Батька необхідно, щоб Христова викупительна сила стала доступною для Божих дітей1. Священство надає ці можливості. Це і є ракета. Священство є важливим, бо необхідні обряди і завіти на землі виконуються й укладаються лише його повноваженням. Якби священство не надавало можливості скористатися спокутною силою Спасителя, то якій би меті воно служило? Чи було б воно лише складним феєрверком, що привертає до себе увагу? За Божим наміром священство має використовуватися не лише для проведення занять у неділю або як можливість послужити. За Божим планом священство має донести корисний вантаж.
Найменші пошкодження в ракеті можуть призвести до невиконання завдання. Тріщини в ущільнювачах або втома матеріалу можуть спричинити несправність ракети. Щоб убезпечити священство від так званих тріщин та втоми матеріалу, Бог оберігає як його надання, так і використання2. Надання священства оберігається ключами, які є правами головувати, наданими людині3. Застосування священства подібним же чином захищається ключами священства, але також і завітами, які укладають носії священства. Таким чином, застосування священства скеровується як ключами священства, так і завітами. Обов’язок у священстві надається індивідульно і не існує окремо від особи4; священство---це не аморфне джерело автономної сили.
Як Ааронове, так і Мелхиседекове священство отримуються через завіт5. Бог визначає умови, а людина їх приймає. У широкому розумінні, носії священства укладають завіт допомагати Богові у виконанні Його роботи. На початку цього розподілу Ісус Христос пояснив, що завіт священства, “в якому затвердив вас, затвердив вас заради вашого блага, і не тільки заради вас, але й заради всього світу, … бо вони не приходять до Мене”6.
Це навчає, що мета священства---запрошувати інших прийти до Христа, допомагаючи їм отримати відновлене священство. У нас є священство, тож ми можемо допомагати дітям Небесного Батька полегшувати тягар гріха і ставати такими, як Він. Завдяки священству сила божественності виявляється в житті всіх, хто укладає і дотримується євангельських завітів і отримує пов’язані з ними обряди7. У такий спосіб кожен з нас приходить до Христа, очищується і примиряється з Богом. Викупительна сила Христа стає доступною завдяки священству, яке доставляє корисний вантаж.
Завіти з Богом є відповідальними й урочистими. Людина має підготуватися до завітів, вивчати їх і укласти з наміром шанувати. Завіт стає заставою самого себе. Перефразовуючи англійського драматурга Роберта Болта, людина укладає завіт лише тоді, коли хоче взяти на себе виняткове зобов’язання виконувати обіцяне. Вона ототожнює істинність обіцяння з власною доброчесністю. Коли людина укладає завіт, вона тримає себе, подібно до води, в складених жменею долонях. Якщо вона розтуляє пальці, не варто сподіватися, що вона залишиться незмінною. Той, хто порушує завіт, втрачає свою сутність разом зі здатністю взяти зобов’язання або дати якусь гарантію8.
Носій Ааронового священства укладає завіт уникати зла, допомагати іншим примиритися з Богом і готуватися до отримання Мелхиседекового священства9. Він виконує ці священні обов’язки, коли навчає, христить і зміцнює членів Церкви та запрошує людей прийняти євангелію. Це його функції як “ракети”. У свою чергу Бог обіцяє надію, прощення, служіння ангелів та ключі євангелії покаяння і хрищення10.
Носій Мелхиседекового священства укладає завіт виконувати обов’язки, які стосуються Ааронового священства, і звеличувати своє покликання в Мелхиседековому священстві11. Він робить це, дотримуючись заповідей, пов’язаних із завітом. Ці заповіді включають таке: “старанно прислухатися до слів вічного життя”, живучи “кожним словом, що йде з вуст Бога”12, складаючи свідчення про Ісуса Христа і Його роботу в останні дні13, не вихваляючись собою14 і стаючи другом Спасителю, довіряючи Йому так, як робив би друг15.
У Свою чергу Бог обіцяє, що носій Мелхиседекового священства отримає ключі розуміння таємниць Божих. Він стане досконалим, аби мати змогу стояти в присутності Бога. Він зможе виконувати свою роль у роботі зі спасіння. Ісус Христос підготує шлях перед носієм священства й буде з ним. Святий Дух перебуватиме в серці носія священства, і ангели надихатимуть його. Його тіло зміцниться й оновиться. Він стане спадкоємцем благословень Авраама і, разом зі своєю дружиною, співспадкоємцем з Ісусом Христом царства Небесного Батька16. Це і є “цінні та великі обітниці”17. Важко уявити собі більші обітниці.
Кожному чоловіку, який отримує Мелхиседекове священство, Бог через клятву підтверджує обіцяння, що містяться в завіті18. Ця клятва стосується лише Мелхиседекового священства19, і не носій священства дає клятву, а Сам Бог20. Оскільки ця унікальна ситуація стосується Його божественної сили і повноваження, Бог вдається до клятви, використовуючи найпотужніші слова, які тільки може, аби запевнити нас, що Його обіцяння мають обов’язковий і незворотний характер.
Порушення завітів священства та повна відмова від них тягнуть за собою важкі наслідки21. Якщо ви недбало чи з байдужістю ставитеся до покликання у священстві---це можна порівняти зі втомою в деталях ракети. Тоді завіт священства піддається загрозі, бо результатом може бути провал усього завдання. Невиконання Божих заповідей порушує завіт. Той, хто постійно порушує завіт і не кається в цьому, позбавляється обіцяних благословень.
Кілька років тому я краще зрозумів взаємозв’язок між ракетою “священство” і “можливістю скористатися Христовою спокутною силою”, яка є корисним вантажем. На вихідні мені треба було виконати два завдання. Одне---створити перший кіл в одній країні, а інше---провести співбесіду з молодим чоловіком, і якщо виявиться, що все гаразд, відновити йому священство та храмові благословення. Цей 30-річний чоловік приєднався до Церкви у підлітковому віці. Він з честю відслужив місію. Але коли повернувся, то заблукав і втратив своє членство у Церкві. Через кілька років він “спам’ятався”22, і при підтримці люблячих провідників священства та добрих членів Церкви покаявся і знову отримав дозвіл на хрищення, щоб відновити членство в Церкві.
Пізніше він подав прохання на відновлення священства і храмових благословень. Ми призначили зустріч у домі зборів на суботу, на 10 годину ранку. Коли я приїхав для проведення співбесід, що мали відбуватися раніше, він уже був там. Той чоловік так сильно хотів відновити право мати священство, що не міг дочекатися цього.
Під час співбесіди я показав йому листа, де пояснювалося, що Президент Томас С. Монсон особисто проглянув його прохання і вповноважив мене провести цю співбесіду. Цей молодий чоловік, який тримав себе в руках за інших обставин, розплакався. Я потім сказав йому, що наша співбесіда ніде не буде зафіксована документально й не матиме наслідків для його життя. Він здивовано подивився на мене. Я повідомив його, що після того, як я відновлю його благословення, у записі про членство буде вказуватися лише дата його початкового хрищення, конфірмації, висвячення у священство і дата ендаументу. Його знову охопили сильні емоції.
Я попросив його прочитати з Учення і Завітів:
“Ось, хто покаявся у своїх гріхах, того прощено, і Я, Господь, не пам’ятаю їх більше.
По цьому ви можете знати, чи покаялася людина у своїх гріхах—ось, вона зізнається в них і полишить їх”23.
Сльози з’явилися у нього на очах утретє. Тоді я поклав руки йому на голову і в ім’я Ісуса Христа, повноваженням Мелхиседекового священства і вповноважений Президентом Церкви відновив йому священство та храмові благословення.
Ми обоє сповнилися величезної радості. Він знав, що знову вповноважений мати священство Боже і застосовувати його. Він знав, що його храмові благословення знову були повною мірою дійсні. Він мало не підстрибував від радості, коли йшов, а обличчя випромінювало світло. Я так пишався ним і відчував, як ним пишався Небесний Батько.
Після того було організовано кіл. На зборах було багато вірних, сповнених ентузіазму святих, і вони підтримали чудове президентство колу. Однак радість, яку я відчув, коли відновлював благословення для того молодого чоловіка, перевищила радість тієї історична події---організації першого колу в країні.
Я усвідомив, що мета організації колу або застосування священства Божого в будь-який спосіб полягає в тому, щоб допомагати Небесному Батькові та Ісусу Христу в Їхній роботі, щоб надавати можливість для викуплення і піднесення кожної Божої дитини. Як і ракета, мета якої---доставити корисний вантаж, так і священство доносить євангелію Ісуса Христа, надаючи можливість усім укласти завіти й отримати пов’язані з ними обряди. Коли ми відчуваємо освячувальний вплив Святого Духа і отримуємо обіцяні Богом благословення, тоді “спокутуюч[а] кров Христа”24 може впливати на наше життя.
Крім того, щоб виконувати закони й обряди євангелії, я пропоную вам укласти завіти священства і дотримуватися їх. Отримайте Божу клятву і Його обіцяння. Звеличуйте свої обов’язки у священстві, щоб допомагати Небесному Батькові та Ісусу Христу. Використовуйте священство, щоб допомагати в наданні можливостей скористатися Спасителевою спокутною силою в житті іншої людини! Якщо ви так чинитимете, то і ви, і ваша сім’я отримаєте великі благословення. Я свідчу, що Викупитель живий і скеровує цю роботу. В ім’я Ісуса Христа, амінь.