Єпископи—пастирі Господньої отари

Старійшина Квентін Л. Кук

З Кворуму Дванадцятьох Апостолів

Єпископ відіграє надзвичайно важливу роль, служачи пастирем, який направляє підростаюче покоління до Ісуса Христа.

Мої дорогі брати—носії священства! В одному з найнезабутніших рядків нашого улюбленого гімну є запитання: “Чи відмовиться в Сіоні молодь в істині ходить?”¹ У відповідь на це запитання я щиро і голосно проголошую: “Ні!”

Аби підтвердити, що ця відповідь залишається вірною, я свідчу сьогодні, що надання підтримки підростаючому поколінню в часи особливих викликів і спокус—це дуже важливий обов’язок, даний батькам і єпископатам Небесним Батьком². Дозвольте мені на власному досвіді проілюструвати важливість єпископату.

Коли я був дияконом, наша сім’я переїхала в новий дім, який знаходився на території іншого приходу. Я тільки почав навчатися у 7-му класі, а тому перевівся до нової школи. У тому приході була чудова група молодих чоловіків у кворумі дияконів. Більшість їхніх батьків були активними членами Церкви. Моя мати була дуже активною; мій батько був прекрасним в усіх відношеннях, але він не був активним членом Церкви.

Другий радник у єпископаті³, брат Дін Ейр, був відданим провідником. Коли я ще призвичаювався до нового приходу, було оголошено про захід для батьків і синів на Ведмежому озері—приблизно в 65 кілометрах від нас. Я думав, що не зможу відвідати цей захід без свого батька. Але я отримав особливе запрошення—поїхати туди разом з братом Ейром. Він дуже схвально і з повагою говорив про мого батька й наголосив, як важливо мені скористатися цією нагодою, щоб побути з іншими членами кворуму дияконів. Тому я вирішив поїхати з братом Ейром і отримав прекрасний досвід.

Брат Ейр був чудовим прикладом людини, яка виявляє Христову любов, виконуючи свій обов’язок члена єпископату—допомагати батькам пильнувати і виховувати молодь. Він допоміг мені дуже добре адаптуватися у цьому новому приході й був для мене наставником.

За кілька місяців до мого від’їзду на місію у 1960 р. брат Ейр помер від раку у віці 39 років. У нього залишилася дружина і їхні п’ятеро дітей. Усім дітям було менше 16 років. Його старші сини, Річард і Кріс Ейр, запевнили мене, що, хоч з ними і не було їхнього батька, єпископат підтримував і пильнував їх та їхніх молодших братів і сестру з Христовою любов’ю, за що я вдячний.

Батьки завжди нестимуть основну відповідальність за свої сім’ї⁴. Президентства кворумів теж надають важливу підтримку і скерування членам кворумів, допомагаючи їм зробити так, щоб обов’язки і влада Ааронового священства стали займати центральне місце в їхньому житті⁵.

Моя мета сьогодні—поговорити про єпископів та їхніх радників, яких доречно можна назвати “пастирями Господньої отари”, особливо наголошуючи при цьому, що вони є пастирями для підростаючого покоління⁶. Цікаво, що апостол Петро називав Ісуса Христа “Пастирем й Опікуном ваших душ”⁷.

Головуючи в приході, єпископ має п’ять основних обов’язків:

Єпископ є головуючим первосвященником у приході⁸.
Він президент Ааронового священства⁹.
Він загальний суддя¹⁰.
Він координує роботу зі спасіння та піднесення, включно з піклуванням про нужденних¹¹.
Він наглядає за веденням записів, фінансами і користуванням домом зборів¹².

У своїй ролі головуючого первосвященника єпископ є “духовним керівником” приходу¹³. Він є “відданим учнем Ісуса Христа”¹⁴.

Крім того, “єпископ координує роботу зі спасіння та піднесення у приході”¹⁵. Єпископ має призначати президентствам кворуму старійшин і Товариства допомоги повсякденні обов’язки щодо проповідування євангелії, зміцнення нових членів Церкви і тих, хто повертається до активності, щодо служіння підопічним, а також храмової та сімейно-історичної роботи¹⁶. Єпископ координує цю роботу на зборах ради приходу та молодіжної ради приходу.

Єпископ відіграє надзвичайно важливу роль, служачи пастирем, який направляє підростаюче покоління, зокрема неодружену молодь, до Ісуса Христа¹⁷. Президент Рассел М. Нельсон наголошував на фундаментальній ролі єпископа та його радників. Він навчав, що їхній “першочерговий і найголовніший обов’язок—піклуватися про молодих чоловіків і молодих жінок у своєму приході”¹⁸. Єпископат підтримує батьків, допомагаючи їм пильнувати і виховувати дітей та молодь у приході. Єпископ і президент Товариства молодих жінок приходу разом радяться. Вони стараються допомогти молоді жити за нормами, викладеними у брошурі Заради зміцнення молоді, підготуватися до отримання обрядів та укладання і дотримання священних завітів.

Ви можете запитати: “Чому єпископу наказано проводити так багато часу з молоддю?” Господь організував Свою Церкву для виконання найбільш пріоритетних завдань. Відповідно, в устрої Його Церкви є структура, в якій єпископ має подвійну відповідальність. Він має доктринальну відповідальність за весь приход, але також він має особливу доктринальну відповідальність за кворум священників¹⁹.

Молоді чоловіки, які є священниками, і молоді жінки такого ж віку перебувають на дуже важливому етапі свого життя і розвитку. Упродовж короткого періоду часу вони приймають рішення, які значною мірою впливають на все їхнє життя. Вони визначають, чи будуть набувати гідності, щоб відвідувати храм, чи служитимуть на місії²⁰, чи старатимуться одружитися в храмі та чи будуть опановувати професію на все життя. Ці рішення, коли їх прийнято, мають глибокий духовний і практичний вплив на решту їхнього життя. Єпископи, будь ласка, знайте, що за відносно короткий час, проведений з юним священником, молодою жінкою або дорослою молоддю, ви можете допомогти їм зрозуміти силу, доступну для них завдяки Спокуті Ісуса Христа. Ви можете допомогти їм набути бачення, яке матиме глибокий вплив на все їхнє життя.

Одним з найкращих відомих мені прикладів єпископа, який допомагав молоді набувати таке бачення, був єпископ Моа Махе. Його було покликано бути першим єпископом Тонганського приходу в Сан-Франциско²¹. Він був іммігрантом з Вавау, Тонга. Його приход знаходився поблизу аеропорту Сан-Франциско, шт. Каліфорнія, в якому він працював²².

У приході було багато молоді, переважно з сімей, які недавно іммігрували в Сполучені Штати. Єпископ Махе не лише навчав їх словом і прикладом, як бути праведними учнями Ісуса Христа, але й також допомагав їм набути бачення того, ким вони можуть стати, і допомагав їм підготуватися до відвідування храму, служіння на місії, здобуття освіти та отримання роботи. Він прослужив майже вісім років, і його мрії і бажання щодо молоді втілилися в життя.

Близько 90 відсотків молодих чоловіків з кворумів Ааронового священства відслужили на місії. П’ятнадцять молодих чоловіків і жінок були першими у своїх сім’ях, хто навчався у коледжі²³. Він зустрівся з директором місцевої середньої школи (який не належав до нашої віри), вони потоваришували і стали спільно працювати над тим, як допомогти кожній молодій людині досягати гідних цілей і долати проблеми. Той директор школи розповів мені, що єпископ Махе допомагав йому працювати з іммігрантами, які мали проблеми, до яких би релігій вони не належали. Молодь знала, що єпископ їх любить.

На жаль, єпископ Махе помер, ще коли служив єпископом. Мені ніколи не забути його зворушливий і надихаючий похорон. Там зібрався великий натовп. У складі хору було понад 35 відданих молодих членів Церкви, які відслужили на місії або навчалися в коледжі та які були юнаками і дівчатами під час його служіння єпископом. Один промовець висловив глибоку вдячність від імені молоді та дорослої молоді його приходу. Він вшанував єпископа Махе за бачення, яке той допоміг їм набути, готуючи до життя і праведного служіння. Але, найголовніше, єпископ Махе допоміг їм зміцнювати віру в Господа Ісуса Христа як основу їхнього життя.

Отже, єпископи, де б ви не служили, проводячи співбесіди та спілкуючись в інші способи, ви можете допомагати набути таке бачення і зміцнювати віру в Ісуса Христа. Ви можете переконливо закликати змінити поведінку, готувати їх до життя і надихати залишатися на шляху завітів.

Крім того, ви можете допомогти молоді, яка конфліктує з батьками через щось відносно неважливе²⁴. У часи, коли молодь, здається, найбільше конфліктує зі своїми батьками, людина, яка головує над їхнім кворумом і якій вони підзвітні в Церкві, також є тією людиною, до якої звертаються їхні батьки, щоб отримати храмові рекомендації. Тому єпископ має унікальну нагоду давати поради як молоді, так і їхнім батькам, коли суперечка призвела до розбрату. Єпископи можуть допомогти обом сторонам бачити все з вічної перспективи і розв’язувати більш або менш важливі проблеми. Ми рекомендуємо, щоб єпископам не призначали для служіння підопічні сім’ї, аби вони могли зосередити свій час і сили на служінні молоді та їхнім сім’ям у подібних ситуаціях²⁵.

Мені відомо про одного єпископа, який зміг розв’язати дуже сильну суперечку між сином і батьками, завдяки чому в їхньому домі запанувала злагода і збільшилась відданість євангелії. Єпископ допоміг батькам зрозуміти, що намагання бути учнем Ісуса Христа було важливішим за те, як саме і коли саме виконувалася хатня робота.

Щоб проводити більше часу з молоддю, де б вона не була, зокрема під час шкільних подій або заходів, єпископатам було рекомендовано делегувати іншим, де це доречно, брати участь у зборах та надавати поради дорослим. Хоча єпископи можуть надавати поради з приводу термінових та невідкладних справ, ми рекомендуємо делегувати завдання з поточного надання порад щодо давнішніх, менш невідкладних справ, де не потрібно визначати гідність, членам кворуму старійшин або Товариства допомоги—як правило, президентствам або братам-служителям і сестрам-служителькам. Дух скеровуватиме провідників²⁶, щоб ті вірно вибрали членів Церкви, які надаватимуть такі поради. Люди, яким делеговане це повноваження надавати поради, мають право на отримання одкровення. Вони, безперечно, мають повсякчас дотримуватися суворої конфіденційності.

Турботливі провідники завжди жертвували заради підростаючого покоління. Саме йому члени єпископату присвячують більшість свого часу служіння в Церкві.

Тепер я хочу дещо сказати безпосередньо молоді, а потім—нашим єпископам.

У багатьох з вас, дорогоцінні молоді люди, немає чіткого бачення того, хто ви є і ким ви можете стати. Втім ви стоїте на порозі прийняття найважливіших рішень у своєму житті. Будь ласка, радьтеся і з вашими батьками, і з вашим єпископом стосовно важливих рішень, які вам потрібно буде приймати. Дозвольте єпископу бути вашим другом і радником.

Ми знаємо, що на вас з усіх боків обрушуються випробування і спокуси. Як навчав Президент Нельсон, усім нам потрібно щоденно каятися. Будь ласка, говоріть з вашим єпископом про все, в чому він як загальний суддя може допомогти вам, щоб привести ваше життя до ладу з Господом у підготовці до “великої роботи”, яку Він має для вас у цьому останньому розподілі²⁷. Будь ласка, відгукніться на заклик Президента Нельсона і станьте гідними приєднатися до Господнього молодіжного батальйону!²⁸

А тепер я звертаюсь до вас, дорогоцінні єпископи, від імені провідництва і членів Церкви. Ми висловлюємо вам нашу глибоку подяку. Дорогі єпископи, враховуючи зміни, які вас просили впроваджувати останніми роками, будь ласка, знайте, як сильно ми любимо і цінуємо вас. Ваш внесок у справу царства майже неможливо описати словами. У Церкві налічується 30900 єпископів і президентів філій, які служать по всьому світу²⁹. Ми шануємо кожного з вас.

Деякі слова і священні покликання, якими вони описуються, мають духовне, майже виняткове значення. Покликання єпископа, безсумнівно, описується одним з найвеличніших слів. Служіння Господу в цій ролі є дивовижним у дуже багатьох відношеннях. Покликання, підтримка і рукопокладання єпископа—це абсолютно незабутній досвід. Як на мене, це можна порівняти хіба що з небагатьма священними подіями за широтою і глибиною відчуттів, які це викликає. Ці відчуття подібні до тих, які виникають під час особливих подій, наприклад, коли укладаєш шлюб та коли стаєш батьком, і які не можуть бути описані кількома словами³⁰.

Єпископи, ми вас підтримуємо! Єпископи, ми вас любимо! Ви дійсно Господні пастирі Його отари. Спаситель не покине вас у вашому служінні в цих священних покликаннях. Про це я свідчу в ці Великодні дні, в ім’я Ісуса Христа, амінь.