Що наш Спаситель зробив для нас?
Ісус Христос зробив усе необхідне для нашої подорожі смертним життям, щоб досягти долі, визначеної планом нашого Небесного Батька.
Багато років тому на суботніх вечірніх зборах під час конференції колу я зустрів жінку, яка сказала, що друзі попросили її повернутися до Церкви після багатьох років перебування поза нею, але вона не бачила причини, чому мала повертатися. Щоб заохотити її, я запитав: “Якщо ви згадаєте все те, що Спаситель зробив для вас, чи не буде у вас достатньо причин повернутися до Церкви, щоб поклонятися і служити Йому?” Я був вражений її відповіддю: “А що Він зробив для мене?”
Що Ісус Христос зробив для кожного з нас? Він зробив усе необхідне для нашої подорожі смертним життям, щоб досягти долі, визначеної планом нашого Небесного Батька. Я говоритиму про чотири основні складові цього плану. У кожній із них Його Єдинонароджений Син Ісус Христос є центральною фігурою. Рушійною силою усього цього є “любов Божа, яка проливається всюди в серця дітей людських; отже, вона бажаніша за все” (1 Нефій 11:22).
І.
Напередодні Великодньої неділі якраз доречно почати з Воскресіння Ісуса Христа. Воскресіння з мертвих—це обнадійлива особиста опора нашої віри. Вона поглиблює значення нашого вчення, посилює мотивацію нашої поведінки і збільшує надію на майбутнє.
Оскільки ми віримо в написане і у Біблії, і у Книзі Мормона про буквальне воскресіння Ісуса Христа, ми також приймаємо багато вчень з Писань стосовно того, що подібне воскресіння прийде до всіх смертних, які будь-коли жили на цій землі1. Як навчав Ісус, “бо живу Я і ви жити будете!” (Іван 14:19). І Його апостоли навчали, що “мертві воскреснуть” і “оце смертне в безсмертя зодягнеться” (1 Коринтянам 15:52, 54).
Але Воскресіння дає нам більше, ніж це запевнення у безсмерті. Воно змінює наш погляд на земне життя.
Воскресіння дає нам бачення перспективи і силу, щоб витерпіти земні страждання, з якими стикається кожен із нас і ті, кого ми любимо. Воно дає нам інше сприйняття фізичних, розумових або емоційних вад, отриманих нами при народженні або набутих протягом земного життя. Воно дає нам силу долати страждання, невдачі і розчарування. Завдяки тому, що в кожного з нас є впевненість у воскресінні, ми знаємо, що ці земні вади і негаразди лише тимчасові.
Воскресіння також дає нам могутній стимул для дотримання заповідей Бога протягом нашого смертного життя. Коли ми піднімемося з мертвих і чекатимемо Останнього суду, про який нам було пророковано, нам захочеться бути гідними якнайкращих благословень, обіцяних воскреслим істотам2.
А ще, обіцяння, що складовою воскресіння може бути можливість перебувати з нашими членами сім’ї—чоловіком, дружиною, батьками і нащадками—є потужним заохоченням для виконання наших сімейних обов’язків у смертному житті. Це також допомагає нам жити разом у любові в цьому житті та втішає нас, коли помирає хтось із наших рідних. Ми знаємо, що ці розлуки під час смертного життя є лише тимчасовими, і ми з нетерпінням чекаємо радісних зустрічей і спілкування у майбутньому. Воскресіння дає нам надію і силу, щоб очікувати з терпінням. Воно також підготовлює нас, аби з мужністю і гідністю зустрітися з власною смертю, можливо навіть такою, що називається передчасною.
Усі ці плоди Воскресіння є частиною першої відповіді на запитання “Що Ісус Христос зробив для мене?”
II.
Для більшості з нас можливість отримати прощення наших гріхів є найважливішим значенням Спокути Ісуса Христа. Під час поклоніння ми з благоговінням співаємо:
Наш Спаситель і Викупитель пережив незбагненні страждання, щоб стати жертвою за гріхи всіх смертних, які покаються. Цією спокутною жертвою було принесення найвищої цінності—безвадного Ягняти—за найвище мірило зла: гріхи цілого світу. Ця жертва відчинила двері для кожного з нас, аби очиститися від наших особистих гріхів для того, щоб нас могли повторно прийняти в присутність Бога, нашого Вічного Батька. Ці двері відчинені для всіх дітей Бога. Під час поклоніння ми співаємо:
Зійшов Він до мене з престолу небесного,
Я знаю, що в Ньому умру і воскресну я,
Душі бунтівної Він ніжно торкається4.
Дивовижна і незбагненна дія Спокути Ісуса Христа ґрунтується на Божій любові до кожного з нас. Ця любов підтверджується Його проголошенням, що “цінність душ”, кожної з них, “є великою в очах Бога” (Учення і Завіти 18:10). У Біблії Ісус Христос пояснив це з точки зору любові нашого Небесного Батька: “Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне” (Іван 3:16). У сучасному одкровенні наш Викупитель Ісус Христос сказав, що Він “так любив світ, що віддав Своє власне життя, щоб усі, хто повірить, могли стати синами Бога” (Учення і Завіти 34:3).
Хіба не дивно, що Книга Мормона, “ще одне свідчення про Христа”, завершується ученням, суть якого в тому, що, аби стати “досконалими” і “освяченими у Христі”, ми повинні “любити Бога з усією [нашою] могутністю, розумом і силою”? (Мороній 10:32–33). Його план, рушійною силою якого є любов, повинен прийматися з любов’ю.
III.
Що ще наш Спаситель Ісус Христос зробив для нас? За допомогою вчень Його пророків і під час Його особистого священнослужіння Ісус навчав нас плану спасіння. Цей план складається із Сотворіння, мети життя, необхідності у протилежності та дару свободи волі. [Ісус] також навчав нас заповідей і завітів, яких ми маємо дотримуватися, та обрядів, які ми повинні пройти, щоб отримати змогу повернутися до наших небесних батьків.
У Біблії ми читаємо Його вчення: “Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя” (Іван 8:12). І в сучасному одкровенні ми читаємо: “Знай, Я є Ісус Христос, … світло, яке не може бути схованим у темряві” (Учення і Завіти 14:9). Якщо ми дотримуємося Його вчень, Він буде освітлювати наш шлях у цьому житті і подбає про нашу долю в прийдешньому.
Завдяки тому, що Він любить нас, Він закликає нас зосередитися на Ньому, а не на речах цього смертного світу. У Своїй величній проповіді про хліб життя Ісус навчав, що ми не повинні бути серед тих, кого найбільше приваблюють речі світу—речі, що підтримують життя на землі, але не дають ніякої користі для вічного життя5. Знову, і знову, і знову Ісус запрошував нас: “Ідіть за Мною”6.
IV.
І останнє, у Книзі Мормона говориться, що складовою Спокути Ісуса Христа є те, що Він “[зніс] муки, і страждання, і спокуси всякого роду; і це для того, щоб слово могло виповнитися, яке каже, що Він візьме на Себе муки і хвороби Свого народу” (Алма 7:11).
Навіщо наш Спаситель перестраждав усі ті земні випробування “всякого роду”? Алма пояснив: “І Він візьме на Себе їхні недуги, щоб Його нутро сповнилося милості, будучи у плоті, щоб Він міг знати, будучи у плоті, як допомогти Своєму народові в його недугах” (Алма 7:12).
Наш Спаситель відчуває і знає наші спокуси, наші труднощі, наші переживання, наші страждання, бо Він добровільно зніс їх усі, що стало складовою Його Спокути. Інші уривки з Писань підтверджують це. У Новому Завіті сказано: “Бо в чому був Сам постраждав, випробовуваний, у тому Він може й випробовуваним помогти” (Євреям 2:18). Ісая навчає: “Не бійся, з тобою бо Я, … зміцню Я тебе, і тобі поможу, і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю” (Ісая 41:10). Ті, хто страждає від будь-яких земних недугів, має пам’ятати, що наш Спаситель також пережив подібний біль і що, завдяки Його Спокуті, Він надає кожному з нас силу зносити його.
Пророк Джозеф Сміт підсумував усе це в нашому третьому уложенні віри: “Ми віримо, що завдяки спокуті Христа все людство може бути спасенним через послушність законам і обрядам євангелії”.
“Що Ісус Христос зробив для мене?”—запитала та сестра. Згідно з планом нашого Небесного Батька Він “створив небеса і землю” (Учення і Завіти 14:9), щоб кожен із нас міг мати досвід смертного життя, необхідний для досягнення нашої божественної долі. Завдяки Воскресінню Ісуса Христа, яке є складовою плану Батька, було подолано смерть, щоб кожному з нас дати безсмертя. Спокутна жертва Ісуса Христа дає кожному з нас можливість покаятися в наших гріхах і повернутися чистими до нашої небесної домівки. Його заповіді та завіти вказують нам шлях, і Його священство дає нам владу здійснювати обряди, необхідні для того, щоб сягнути такої долі. І ще наш Спаситель добровільно зніс усі болі й недуги смертного життя, щоб Він міг знати, як зміцнити нас під час скрути.
Ісус Христос зробив усе це, бо Він любить усіх дітей Бога. Любов є рушійною силою всього цього, і так було від самого початку. Бог сказав нам у сучасному одкровенні, що “Він створив … чоловіка й жінку, за Його власним образом … І дав їм заповіді, щоб вони любили Його і служили Йому” (Учення і Завіти 20:18–19).
Я свідчу про все це й молюся, щоб ми всі пам’ятали, що саме наш Спаситель зробив для кожного з нас, і любили Його та служили Йому. В ім’я Ісуса Христа, амінь.