Те, що ми вивчаємо й ніколи не забудемо
Якщо ви подумаєте про своє життя з молитвою, я гадаю, ви зрозумієте, що Господь багатьма різними способами направляв вас у цей скрутний час.
Мої дорогі брати, я з нетерпінням чекав на цю віртуальну зустріч з вами. Востаннє ми проводили сесію священства під час генеральної конференції у квітні 2019 року. Багато чого відбулося за ці минулі два роки! Дехто з вас втратив своїх близьких. Інші втратили роботу, засоби для існування або здоровʼя. А ще хтось втратив відчуття спокою або надію на майбутнє. Я серцем лину до кожного з вас, хто зазнав тих чи інших втрат. Я постійно молюся, щоб Господь утішив вас. Якщо для вас Бог і далі є понад усе в житті, я знаю, що Він, як і завжди, відчуває оптимізм стосовно вашого майбутнього.
Незважаючи на те, що ми зазнали втрат, у нас також були й набутки. Хтось набув глибшої віри в нашого Небесного Батька та Його Сина, Ісуса Христа. Багато хто набув нового бачення перспективи в житті—саме вічної перспективи. Ви, можливо, набули міцніших стосунків з дорогими вам людьми та з Господом. Я сподіваюся, що ви набули більшої здатності чути Його й отримувати особисте одкровення. Важкі випробування часто дають можливості для зростання, якого інакше не вдалося б досягнути.
Згадайте ці два минулі роки. Наскільки ви виросли? Чого ви навчилися? Можливо, першим вашим бажанням було б повернутися у 2019 рік і залишитися там. Але якщо ви подумаєте про своє життя з молитвою, гадаю, ви зрозумієте, що Господь багатьма різними способами направляв вас у цей скрутний час, допомагаючи стати більш відданим, більш наверненим чоловіком—справжнім Божим чоловіком.
Я знаю, що у Господа є великі й дивовижні плани для нас—для кожного окремо і для всіх разом. Зі співчуттям і терпінням Він каже:
“Ви—малі діти, і ви ще не зрозуміли, які великі благословення Батько … приготував для вас;
І ви не можете знести все тепер; проте, будьте в доброму гуморі, бо Я вестиму вас”1.
Мої дорогі брати, я свідчу, що Він справді вів і веде нас, коли ми прагнемо чути Його. Він хоче, щоб ми зростали і вчилися, навіть—а може й особливо—у нещасті.
Нещастя—великий учитель. Що із засвоєного вами за ці минулі два роки ви б хотіли памʼятати завжди? Ваші відповіді будуть унікальними для вас, але дозвольте мені назвати чотири уроки, які, сподіваюся, ми всі засвоїли й ніколи не забудемо.
Урок 1: Центром віри і поклоніння є домівка
Часто Господь, попереджаючи нас про небезпеки, що існуватимуть в останні дні, дає таку пораду: “Стійте на святих місцях і не сходьте”2. Безумовно, цими “святими місцями” є Господні храми та доми зборів. Але оскільки можливість збиратися в цих місцях стала для нас так чи інакше обмеженою, ми дізналися, що одним з найсвятіших місць на землі є домівка,— так, саме ваша домівка.
Брати, ви маєте священство Бога. “Права священства нерозривно пов’язані з силами небес”3. Ви і ваша сімʼя отримали обряди священства. “В обрядах [священства] явлена сила божественності”4. Ця сила є доступною для вас і вашої сімʼї у вашій домівці, якщо ви дотримуєтеся укладених вами завітів5.
Лише 185 років тому, саме у цей день, 3 квітня 1836 року, Ілля відновив ключі священства, які дозволяють нашим сімʼям бути запечатаними разом на вічність. Ось чому ви з таким чудовим почуттям виконуєте обряд причастя у ваших домівках. Як, на вашу думку, позначалося на членах вашої сімʼї те, що вони бачили, як ви, їхній батько, дідусь, чоловік, син чи брат, виконували цей святий обряд? Що ви будете робити, аби підтримувати це священне почуття у своїй сімʼї?
Можливо, ви відчуваєте, що вам потрібно ще багато чого зробити, аби ваша домівка справді стала святилищем віри. Якщо це так, зробіть це! Якщо ви одружені, порадьтеся в цій дуже важливій роботі зі своєю дружиною, яка є вашим рівноправним партнером. Мало що є важливішим за це. За період відтепер і до часу, коли Господь прийде знову, нам всім потрібно зробити свою домівку місцем спокою і безпеки6.
Поведінка й дії, що запрошують Дух, будуть збільшувати святість вашої домівки. Так само очевидним є і той факт, що святість буде зникати, якщо у вашій поведінці чи оточенні буде щось образливе для Святого Духа, бо тоді “небеса віддаляються”7.
Чи замислювалися ви коли-небудь над тим, чому Господь хоче, щоб ми зробили свою домівку центром вивчення євангелії і життя за нею? Це не лише для того, щоб підготувати нас до пандемії та допомогти пережити її. Прийде час і нинішнім обмеженням для зібрань настане кінець. Однак вашому зобовʼязанню зробити свою домівку вашим первинним святилищем віри кінця не настане ніколи. Оскільки в цьому занепалому світі віри й святості стає все менше, ваша потреба у святих місцях ставатиме дедалі більшою. Я наполягаю на тому, щоб ви й далі робили свою домівку справді святим місцем “і не [відходили]”8 від цієї вкрай важливої мети.
Урок 2: Ми потрібні одне одному
Бог хоче, щоб ми співпрацювали й допомагали одне одному. Тому Він і посилає нас на землю у сімʼї та організовує нас у приходи і коли. Тому Він і просить нас служити й допомагати одне одному. Тому Він і просить нас жити у світі, але бути не від світу9. Разом нам вдасться зробити набагато більше, ніж поодинці10. Божий план щастя не здійснився б, якби Його діти залишалися ізольованими одне від одного.
Унікальність нинішньої пандемії в тому, що вона вплинула на кожну людину у світі, по суті, в один і той же час. І хоч одні постраждали більше за інших, усі ми так чи інакше зазнали страждань. Тому наше спільне випробування, як ніколи раніше, може допомогти в обʼєднанні Божих дітей. Отже, я запитую, чи наблизило вас це спільне випробування до ваших ближніх—до ваших братів і сестер через дорогу і по всьому світу?
У цьому вас можуть направляти дві великі заповіді: перша—любити Бога і друга—любити свого ближнього11. Свою любов ми виявляємо служінням.
Якщо ви знаєте самотню людину—простягніть їй руку допомоги, навіть якщо відчуваєте себе теж самотніми! Для цього вам не потрібно мати причину чи якесь повідомлення, чи якусь справу. Просто скажіть: “Привіт!” і виявіть свою любов. Вам можуть допомогти технології. Є пандемія чи ні, кожній безцінній дитині Бога потрібно знати, що вона не самотня!
Урок 3: Ваш кворум священства—це не просто проведення зборів
Під час пандемії недільні збори кворумів були на певний час скасовані. Тепер деякі кворуми можуть зустрічатися віртуально. Однак робота, яку Господь дав кворумам священства, ніколи не обмежувалася лише проведенням зборів. Збори—це лише невелика частина того, що кворуму призначено робити і що він може зробити.
Мої брати в Аароновому священстві і кворумах старійшин, розширте своє бачення того, чому ми маємо кворуми. Як Господь хоче, щоб ви використовували свій кворум для виконання Його роботи—тепер? Прагніть одкровення від Господа. Упокорюйтеся! Запитуйте! Слухайте! Якщо вас було покликано служити провідниками, радьтеся як президентство, а також з членами кворуму. Якими б не були ваш чин у священстві чи покликання, нехай Бог буде для вас понад усе, коли ви виконуєте своє зобовʼязання і як член свого кворуму, і у своєму служінні. З радістю відчувайте праведність, яка приходитиме до вас, коли ви “завзято займаєтеся доброю справою”12. Кворуми мають виняткову можливість прискорити збирання Ізраїля по обидва боки завіси.
Урок 4: Ісуса Христа ми краще чуємо тоді, коли ми спокійні
Ми живемо в час, про який вже давно пророкували, що “все буде у сумʼятті; і неминуче людські серця завмиратимуть; бо страх зійде на всіх людей”13. Так було до пандемії, і так буде після неї. Сумʼяття у світі ставатиме дедалі більше й більше. А голос Господа—це не “голос великого збудженого галасу, але … це [є] спокійний голос цілковитої лагідності, немов шепіт, і [в]ін проника[є] у кожну душу”14. Щоб почути цей спокійний голос, ви також повинні бути спокійними!15
На якийсь час через пандемію було скасовано заходи, які зазвичай заповнювали наше життя. Невдовзі ми зможемо вирішити, чи заповнити знову той час галасом і сумʼяттям світу. Або ж ми можемо використати свій час, щоб чути голос Господа, який шепоче нам про Його скерування, втішення і мир. Час тиші—це священний час, час, коли до людини приходить особисте одкровення і мир.
Дисциплінуйте себе, щоб мати час побути на самоті, а також із дорогими вам людьми. Відкривайте своє серце Богові у молитві. Виділяйте час, щоб зануритися у Писання та храмове поклоніння.
Мої дорогі брати, багато чого Господь хоче, щоб ми засвоїли з нашого досвіду під час цієї пандемії. Я назвав з цього лише чотири пункти. Я пропоную вам скласти ваш власний список, уважно поміркувати над ним і розповісти про нього тим, кого ви любите.
Майбутнє яскраве для Божого народу, який дотримується завітів16. Господь усе частіше буде закликати Своїх слуг, які є гідними носіями священства, благословляти, втішати і зміцнювати людство й допомагати у підготовці світу та людей в ньому до Свого Другого пришестя. Кожному з нас належить відповідати священному висвяченню, яке ми отримали. І нам це по силі! Про це я свідчу і висловлюю свою любов кожному з вас, мої улюблені брати, у священне ім’я Ісуса Христа, амінь.