Як навчати дітей та молодь самозабезпеченню
Наслідуймо Спасителя Ісуса Христа і живімо за Його євангелією, стаючи самозабезпеченими впродовж свого життя і навчаючи цього наших дітей та молодь.
Я буду говорити про самозабезпечення і про те, як навчати цього принципу дітей та молодь. Самозабезпечення можна сприймати як тему, призначену для дорослих. З часом я зрозумів, що дорослі можуть найкраще прямувати шляхом до самозабезпечення, якщо з дитинства та юності їх вдома навчають євангелії Ісуса Христа і застосовують її доктрини та принципи.
Найкраще це проілюструє приклад з реального життя. Вілфрід Вані, його семеро братів і сестер та їхня мати приєдналися до Церкви в Абіджані, Кот-дʼІвуар, коли йому було шість років. Він охристився, коли йому було 8 років. Його батько, головний годувальник у родині, помер, коли йому було одинадцять років.
Хоча Вілфріда засмучувала та ситуація, в якій опинилася його сімʼя, він вирішив продовжувати навчання, до чого його заохочувала мати і в чому підтримувала Церква. Він закінчив середню школу й відслужив місію повного дня в місії Гана Кейп, де вивчив англійську мову. Після місії він пішов навчатися в університеті й отримав диплом з бухгалтерії та фінансів. Знайти роботу за фахом було важко, тож він знайшов роботу в туристично-готельному бізнесі.
Вілфрід почав працювати офіціантом у пʼятизірковому готелі, але завдяки постійному бажанню розвиватися й знанню двох мов, він став у тому готелі реєстратором. Коли відкрили новий готель, його взяли на роботу начальником нічної зміни. Пізніше він почав навчатися за програмою BYU–Pathway Connect і зараз навчається на курсі, що допоможе йому отримати сертифікат за фахом “Туристичний і готельний бізнес”. Мета Вілфріда—одного дня стати менеджером престижного готелю. Вілфрід тепер може забезпечувати свою вічну супутницю і двох дітей, а також допомагати матері та братам і сестрам. Він зараз служить у Церкві членом вищої ради колу.
Самозабезпечення визначається як “здатність, зобов’язання і старання забезпечити себе і свою сім’ю духовно і матеріально тим, що є життєво необхідним”1. Зусилля бути самозабезпеченими—це робота, яку ми виконуємо, йдучи шляхом завітів, що веде нас назад до Небесного Батька і Його Сина Ісуса Христа. Це зміцнить нашу віру в Ісуса Христа і принесе радість від знання, що ми звʼязані з Ним завітами та обрядами спасіння й піднесення. Самозабезпечення—це вчення євангелії Ісуса Христа, а не програма. Це процес, що триває все життя.
Ми стаємо самозабезпеченими упродовж життя, збільшуючи свою духовну силу, покращуючи фізичне та емоційне здоровʼя, здобуваючи освіту та роботу і готуючись матеріально2. Чи це завдання можливо завершити на якомусь етапі життя? Ні, це процес навчання, зростання і роботи, який триває все життя. Він ніколи не припиняється; це тривалий, щоденний процес.
Як ми можемо навчати доктрині та принципам самозабезпечення своїх дітей та молодь? Один важливий спосіб—це регулярно застосовувати у своїх домівках принципи програми “Діти та молодь”. Батьки і діти вивчають євангелію Ісуса Христа, беруть участь у проєктах служіння і працюють разом у чотирьох сферах особистого розвитку, враховуючи унікальні особливості кожної дитини. Це вже не одна і та сама призначена програма для всіх.
У Путівнику для дітей сказано: “Коли Ісус був твого віку, Він навчався і зростав. Ти теж навчаєшся та зростаєш. У Писаннях сказано: “Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей” (Лука 2:52)”3. У цьому уривку з Писань ідеться про зростання і навчання в духовному аспекті—зростав благодаттю у Бога; у соціальному аспекті—зростав благодаттю у людей; фізичному аспекті—зростав віком, та в інтелектуальному аспекті—зростав мудрістю. Ці сфери зростання стосуються всіх нас незалежно від віку. Коли ми їх навчаємо? У Повторенні Закону 6:6–7 ми читаємо:
“І будуть ці слова, що Я сьогодні наказую, на серці твоїм.
І пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш”.
Ми навчаємо дітей усього цього своїм власним позитивним прикладом, коли працюємо і служимо з ними, вивчаємо Писання та застосовуємо в житті вчення Ісуса Христа, як цього навчають пророки.
Я вже згадував, що за програмою розвитку “Діти та молодь” діти обирають різні цілі в кожній з чотирьох сфер розвитку. Важливо, щоб вони встановлювали власні цілі в кожній зі сфер. Батьки та провідники можуть навчати, радити і підтримувати.
Наприклад, великою мотивацією до духовного зростання нашої онучки Міранди є участь у щоденних заняттях ранкової семінарії. Їй цікаво чути позитивні коментарі інших студентів семінарії в її приході. Мамі не доводиться будити Міранду на урок. Вона сама прокидається і приєднується до відеоконференції в призначений час—о 6:20 ранку, оскільки вона розвинула хороші звички, які допомагають їй це робити. Мої батьки нещодавно сказали мені, що Міранда більше розмовляє, коли провідує їх, оскільки стала більш упевненою в собі. Ці уроки є уроками життя і зростання з очевидним результатом.
Батьки, дідусі й бабусі, провідники та друзі допомагають у зростанні й розвитку дітей. Повністю залучені брати-служителі й сестри-служительки разом з провідниками священства й інших організацій приходу надають підтримку. У документі “Сім’я: Проголошення світові” сказано: “За божественним задумом, батько має головувати над своєю сім’єю в любові й праведності; він відповідає за забезпечення своєї сім’ї всім необхідним та її захист. Мати в першу чергу відповідальна за виховання їхніх дітей. Як рівноправні партнери, матері й батьки зобов’язані допомагати один одному у виконанні цих священних обов’язків. … Близькі родичі мають надавати підтримку, якщо в цьому виникатиме необхідність”4. Останнє речення стосується, зокрема, дідусів та бабусь.
Коли ми служили у Західній Африці, моя дружина Нурія здійснювала дивовижне служіння, залишаючись на зв’язку з нашою сім’єю та онуками, які жили по той бік океану. Вона робить це за допомогою сучасних технологій. Вона читає книги молодшим онукам. Під час відеоконференції зі старшими онучками вона розглядає з ними теми, присвячені історії нашої сім’ї, науці, історії Пуерто-Рико, Уложенням віри та євангелії Ісуса Христа. Відстань у наш час не є перепоною для того, щоб залишатися на зв’язку з підростаючим поколінням у наших сім’ях, відчувати приналежність, служити й навчати. Я також приєднуюся до Нурії, коли можу навчати наших дорогоцінних онуків, любити їх і пестити та смішити.
Вам слід помітити, що є багато надихаючих спільних рис між розвиваючою програмою “Діти та молодь” і роботою над самозабезпеченням. Чотири сфери зростання в обох є дуже подібними. Духовна сила у самозабезпеченні стосується духовної сфери програми “Діти та молодь”. Фізичне та емоційне здоров’я в самозабезпеченні відповідають фізичній та соціальній сферам за програмою “Діти та молодь”. Освіта, працевлаштування й матеріальна підготовленість у самозабезпеченні подібні до інтелектуальної сфери в програмі розвитку “Діти та молодь”.
На завершення хочу сказати: наслідуймо Спасителя Ісуса Христа і живімо за Його євангелією, стаючи самозабезпеченими впродовж свого життя і навчаючи цього наших дітей та молодь. Ми можемо це робити наступним чином:
-
Бути хорошим прикладом служіння іншим.
-
Жити за доктриною і принципами самозабезпечення і навчати їх.
-
Виконувати заповідь ставати більш самозабезпеченими, що і є складовою євангелії Ісуса Христа.
В Учення і Завітах 104:15–16 сказано:
“І Моя мета—забезпечити Моїх святих, бо все є Моїм.
Але це необхідно зробити у Мій власний спосіб; і ось, саме таким чином Я, Господь, наказав забезпечувати Моїх святих, так що бідних буде піднесено в тому, у чому багатих буде понижено”.
Це—Церква Ісуса Христа. Його євангелія благословляє сім’ї тут, на землі, та впродовж вічностей. Вона скеровує наше життя, якщо ми намагаємося стати вічними сім’ями. Я знаю, що це істина. В ім’я Ісуса Христа, амінь.