Безпечно зібрані додому
Ми, як ніколи раніше, маємо унікальну можливість збирати Ізраїль по обидва боки завіси згідно з планом Батька.
Наш любий пророк, Президент Рассел М. Нельсон, дуже наголошував на тому, що ми маємо унікальний обов’язок — допомагати збирати розсіяний Ізраїль і готувати світ до Другого пришестя Ісуса Христа1. Батько наших духів бажає, щоб Його діти були безпечно зібрані додому.
У плані Небесного Батька з безпечного збирання Його дітей до нашого небесного дому головним є не мирський успіх, не економічний статус, не освіта, не раса і не гендер. Головним у Батьковому плані є праведність, дотримання Його заповідей, отримання священних обрядів і шанування завітів, які ми укладаємо2.
Основою цієї великої роботи зі збирання є натхнене Богом вчення про те, що всі ми — брати і сестри, і “всі є однаковими для Бога”. Це вчення знаходить відгук у серцях тих, хто палко бажає, щоб життя людей з різним економічним і расовим статусом стало кращим. Ми схвалюємо такі зусилля і долучаємося до них. Більш того, ми бажаємо, щоб усі діти Бога прийшли до Нього і отримали вічні благословення, які Він пропонує через Свою євангелію3. Господь у Своїй передмові до книги “Учення і Завіти” проголошує: “Прислухайтеся, ви, люди здалеку; і ви, що на островах у морі, слухайте разом”4.
Мені подобається, що в цьому найпершому вірші в “Ученні і Завітах” згадується про людей, що на “островах у морі”. Мені тричі давали покликання служити і жити саме на островах у морі. Спершу я, як молодий місіонер, служив на Британських островах; вдруге, як новий генеральний авторитет, — на Філіппінських островах; а потім, як президент території, — на Тихоокеанських островах включно з багатьма Полінезійськими островами.
У всіх цих трьох регіонах світу успішно відбувалося збирання віруючих до відновленої євангелії Ісуса Христа. Перші місіонери прибули на Британські острови у 1837 році. Це сталося через рік після того, як Джозеф Сміт освятив Кертлендський храм, де Мойсей ввірив “ключі збирання Ізраїля з чотирьох частин землі і виведення десяти колін з північного краю”5. Перші успіхи на Британських островах — легендарні. До 1851 р. більше половини членів Церкви були охрищеними наверненими, які жили на Британських островах6.
У 1961 р. старійшина Гордон Б. Хінклі відвідав Філіппінські острови і започаткував на них місіонерську роботу повного дня. На той час там лише один філіппінець був носієм Мелхиседекового священства. Як чудово, що сьогодні на Філіппінських островах є понад 850 000 членів Церкви. Я в захваті від філіппінців; вони глибоко і незмінно люблять Спасителя.
Можливо, менш відомо про місіонерську роботу, яка виконується на Полінезійських островах. Вона розпочалася у 1844 р., коли Еддісон Пратт прибув у регіон, який зараз називається Французькою Полінезією7. Багато полінезійців уже вірили у вічну природу сімей і прийняли Ісуса Христа як свого Спасителя. На сьогодні майже 25 відсотків полінезійців, які мешкають на Полінезійських островах, є членами Церкви8.
Якось я слухав виступ 17-річної дівчини з одного з віддалених таїтянських островів, яка була членкинею Церкви у сьомому поколінні. Вона висловила вдячність за своїх предків, яких було навернено у 1845 р. на острові Тубуаї, за два роки до того, як перші члени Церкви прибули в Долину Солоного озера9.
У нашій доктрині чітко сказано, що для всіх людей буде свій час, і година своя, щоб прийняти євангельське послання і відгукнутися на нього. Ці приклади є лише частиною значно масштабнішої картини. Президент Нельсон постійно наголошував на тому, що збирання Ізраїля є “найбільшим викликом, … найважливішою справою і найвеличнішою роботою на землі сьогодні”10.
До того, як відбулося відновлення Церкви Ісуса Христа включно з явленням Книги Мормона і одкровеннями та ключами священства, які були дані пророку Джозефу Сміту, розуміння збирання Ізраїля було фрагментарним і обмеженим11.
Особливе ім’я “Ізраїль” — це титул, даний Якову12. Ним стали називати потомство Авраама, народжене у родоводі Ісака та Якова. Батькове обіцяння Авраамові та завіт з ним викладені в Авраам 2:9–10, де, зокрема, сказано:
“І Я створю від тебе великий народ, …
І Я благословлю [всі народи] через твоє імʼя; бо всі, хто сприймає цю євангелію, будуть названі твоїм іменем, і будуть вважатися твоїм сіменем, і воскреснуть, і благословлятимуть тебе як свого батька”.
У доземному житті під час Наради на Небесах обговорювався і був підтриманий план спасіння. Він включав у себе певні законі та обряди священства, запроваджені до заснування світу і пов’язані зі збиранням13. Його складовою також був надзвичайно важливий принцип свободи волі.
Упродовж кількох століть, зокрема, під час правління Саула, Давида та Соломона, Ізраїль був могутнім народом, а потім розділився. Коліно Юдино і частина коліна Веніяминового стали царством Юди. Решта колін, яких називають десятьма колінами, стали царством Ізраїля14. По прошесті 200 років роздільного існування, у 721 р. до Р.Х., відбулося перше розсіяння Ізраїля, коли десять колін Ізраїля були уведені в полон асирійським царем15. Потім вони пішли у північні краї16.
На самому початку Книги Мормона, у 600 р. до Р.Х., батько Легій вів групу ізраїльтян до Америки. Легій розумів, що таке розсіяння Ізраїля. Він брав у ньому участь. За його словами, які процитував Нефій, дім Ізраїля “можна порівняти з оливою, чиї віти будуть відламані й розкидані по всьому лицю землі”17.
У так званому Новому світі історія нефійців та ламанійців, викладена у Книзі Мормона, завершується приблизно у 400 р. від Р.Х. Потомство батька Легія розсіялося по всій Америці18.
Це чітко описано Мормоном у 3 Нефій 5:20, де сказано: “Я — Мормон, і прямий нащадок Легія. Я маю причину благословляти мого Бога і мого Спасителя Ісуса Христа за те, що Він вивів наших батьків з землі Єрусалима”19.
Безперечно, кульмінацією хронологічної історії Ізраїля є народження, послання, священнослужіння та місія нашого Господа і Спасителя, Ісуса Христа20.
Після смерті та Воскресіння Спасителя, які вплинули на всю вічність, друге широко відоме розсіяння Юди відбулося між 70-м і 135-м роками від Р.Х., коли внаслідок утисків й переслідувань з боку римлян юдеї розсіялися по всьому тоді відомому світу.
Президент Нельсон навчав: “Явлення Книги Мормона є ознакою того, що Господь почав збирати дітей завіту”21. Отже, Книгу Мормона, яку пророк Джозеф Сміт переклав даром і силою Бога, призначено для потомства Легія, розсіяного Ізраїля та іновірців, усиновлених до колін Ізраїля. У заголовку розділу 1 Нефій 22, зокрема, сказано: “Ізраїль буде розсіяний по всьому лицю землі — В останні дні Іновірці плекатимуть і живитимуть Ізраїль євангелією”. На Титульній сторінці Книги Мормона зазначено, що одна з цілей цієї книги — “переконати Юдея й Іновірця, що Ісус є Христос”. З настанням Відновлення і явленням Книги Мормона поняття збирання Ізраїля значно розширилося22.
Ті, хто приймає євангелію Ісуса Христа, до якого б родоводу вони не належали, долучаються до зібраного Ізраїля23. Завдяки цьому збиранню і численним храмам, які вже побудовані та про будівництво яких оголошено, ми, як ніколи раніше, маємо унікальну можливість збирати Ізраїль по обидва боки завіси згідно з планом Батька.
Президент Спенсер В. Кімболл, говорячи про буквальне збирання Ізраїля, зазначив: “Отже, збирання Ізраїля полягає у приєднанні до істинної Церкви і … пізнанні істинного Бога. … Тому будь-яка людина, яка прийняла відновлену євангелію і яка тепер прагне поклонятися Господу своєю власною мовою і зі святими в країні, де вона живе, виконала закон збирання Ізраїля і є спадкоємцем усіх благословень, обіцяних святим у ці останні дні”24.
“Збирання Ізраїля у наш час включає в себе навернення”25.
Очевидно, що члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів мають великий привілей любити, ділитися, запрошувати і допомагати у збиранні Ізраїля, щоб отримати повноту Господніх завітних благословень. Це стосується африканців і європейців, південно- і північноамериканців, азіатів, австралійців і тих, що на островах моря. “Бо істинно голос Господа звучить для всіх людей”26. “Це збирання продовжуватиметься, доки праведні не будуть зібрані у громадах святих в країнах світу”27.
Жодна людина не говорила про це збирання з більшою прямотою, ніж Президент Рассел М. Нельсон: “Кожного разу, коли ви робите щось, що допомагає будь-кому — по цей або по той бік завіси — наблизитися на крок до укладання завітів з Богом та отримання необхідних цим людям обрядів хрищення і храмових обрядів, ви допомагаєте збирати Ізраїль. Ось і все”28.
Яким є стан Церкви на сьогодні? За 62 роки відтоді, як я розпочав своє служіння на місії у 1960 р., кількість місіонерів повного дня, які служать за покликанням від пророка, збільшилася з 7 683 до 62 544. Кількість місій збільшилася з 58 до 411. Кількість членів Церкви збільшилася з приблизно 1 700 000 до приблизно 17 000 000.
Пандемія COVID-19 тимчасово вплинула на деякі з наших можливостей ділитися євангелією. Водночас вона стала нагодою для використання нових технологій, які значно сприятимуть збиранню. Ми вдячні за те, що члени Церкви і місіонери докладають нині більше зусиль, щоб збирати розсіяний Ізраїль. Зростання продовжується повсюди, особливо у Південній Америці та в Африці. Ми також вдячні за те, що так багато людей по всьому світу відгукнулися на могутній заклик Президента Нельсона щодо залучення більшої кількості людей до служіння на місії. Однак наше зобов’язання любити, ділитися і запрошувати може бути значно розширене.
Важливою складовою цих місіонерських зусиль є те, щоб окремі члени Церкви подавали приклад, подібний до світла маяка29, всюди, де б ми не жили30. Ми не можемо ховатися. Наш, подібний до Христового, приклад доброти, праведності, щастя і щирої любові до всіх людей може стати для них не лише дороговказним світлом маяка, але й допоможе їм зрозуміти, що тут є безпечна гавань, і нею у відновленій євангелії Ісуса Христа є обряди спасіння і піднесення.
Будь ласка, зрозумійте, що проповідування євангелії Ісуса Христа приносить чудові благословення. У Писаннях говориться про радість і мир, прощення гріхів, захист від спокус і підтримуючу силу від Бога31. Вдивляючись за межі цього смертного життя, ми будемо готові ділитися євангелією з тими, хто “знаходиться в темряві й у полоні гріха у великому світі духів мертвих”32.
Сьогодні я молюся конкретно про те, щоб всі діти, молоді чоловіки, молоді жінки, сім’ї, кворуми, Товариства допомоги і класи розглянули, як ми індивідуально та колективно приймаємо важливу пораду допомогти збирати Ізраїль, дану Господом та нашим любим пророком.
Ми з повагою ставимося до свободи волі. У цьому мирському світі багато людей не відгукнуться і не братимуть участі у збиранні Ізраїля. Але багато хто зробить це, і Господь очікує від тих, хто отримав Його євангелію, не зволікаючи старатися подавати приклад, який, подібно до світла маяка, допомагатиме іншим прийти до Бога. Це дозволить нашим братам і сестрам по всій землі отримати небесні благословення та обряди відновленої євангелії Ісуса Христа і бути безпечно зібраними додому.
Я приношу моє тверде і вірне апостольське свідчення про божественність Ісуса Христа і плану нашого Небесного Батька для нас, в ім’я Ісуса Христа, амінь.