Живий пророк для останніх днів
Небесний Батько обрав, як саме відкривати істину Своїм дітям через пророка.
Коли я був ще хлопчиком, то любив суботи, бо все, що я робив у ці дні, здавалося пригодою. Але що б я не робив, усе завжди починалося з найголовнішого заняття — перегляду мультиків по телевізору. Одного такого суботнього ранку я стояв біля телевізора і перемикав канали, як раптом виявилося, що замість мультика, який я хотів знайти, показували трансляцію генеральної конференції Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Дивлячись у телевізор і скаржачись на відсутність мультика, я побачив сивого чоловіка у костюмі з краваткою, який сидів у зручному кріслі.
Щось у ньому було особливе, тож я запитав свого старшого брата: “Хто це?”
Він сказав: “Це Президент Девід О. Мак-Кей; він пророк”.
Пам’ятаю, як я щось відчув і якимось чином усвідомив, що він пророк. А потім, оскільки я був хлопчиком, який захоплювався мультиками, я змінив канал. Але я так ніколи і не забув, що відчував протягом того короткого неочікуваного моменту одкровення. Інколи нам потрібна лише мить, щоб дізнатися, що людина є пророком1.
Отримане через одкровення знання про те, що на землі є живий пророк, змінює все2. Тоді людина перестає сперечатися з приводу того, коли пророк говорить як пророк і чи виправдано вибірково відкидати пророчі поради3. Таке отримане через одкровення знання запрошує людину довіряти пораді живого пророка, навіть якщо ми її до кінця й не розуміємо4. Зрештою, досконалий і люблячий Небесний Батько обрав, як саме відкривати істину Своїм дітям через пророка, людину, яка ніколи не шукала такого священного покликання і яка не потребує нашої допомоги, щоб усвідомити свою недосконалість5. Пророк — це людина, яку Бог особисто підготував, покликав, виправив, надихнув, якій докоряв і яку освятив й підтримав6. Саме тому, дотримуючись пророчих порад, ми ніколи не будемо духовно піддаватися ризику.
Подобається нам це чи ні, але усі ми так чи інакше були вибрані в доземному житті, щоб народитися в ці останні дні. Є дві реальності, які асоціюються з останніми днями. Перша реальність: Христова Церква буде знову встановлена на землі. Друга реальність: все стане дуже складним. У Писаннях говориться, що в останні дні буде “сильний град послано, щоб знищити врожаї на землі”7, моровиці8, “війни і чутки про війни, і вся земля буде у сумʼятті, … а беззаконня примножуватиметься”9.
Коли я був малим, ці пророцтва про останні дні лякали мене і змушували молитися про те, щоб Друге пришестя не сталося за мого життя. У чому, хочу додати, я був поки що успішний. Але зараз я молюсь про протилежне, хоча пророковані випробування нам і забезпечені10, але коли Христос повернеться, щоб правити, то “поклад[е усі Свої створіння] безпечно”11.
Сучасні умови у світі змусили декого панікувати. Нам, завітним дітям Бога, не потрібно ганятися за тим чи іншим, щоб знати, як пережити ці неспокійні часи. Нам немає чого боятися12. Доктрина і принципи, яких ми повинні дотримуватися, щоб вижити духовно і витерпіти фізично, є у словах живого пророка13. Саме тому президент М. Рассел Баллард заявив: “Це не мало — … мати пророка Бога серед нас”14.
Президент Рассел М. Нельсон свідчив: “Давно встановлена Богом модель навчання Його дітей через пророків є запевненням того, що Він благословить кожного пророка і що Він благословить тих, хто слухається пророчої поради”15. Тож ключовим є наслідування живого пророка16. Брати і сестри, на відміну від старовинних коміксів і класичних автомобілів, пророчі вчення не стають ціннішими з часом. Саме тому нам не слід намагатися використовувати слова колишніх пророків, щоб відкидати вчення живих пророків17.
Мені подобаються притчі, які використовував Ісус Христос, щоб навчати євангельських принципів. Цього ранку я хочу поділитися з вами такою собі притчею з реального життя.
Одного дня я зайшов у кафетерій в Головному управлінні Церкви, щоб пообідати. Взявши тацю з їжею, я увійшов до їдальні й помітив стіл, за яким сиділи всі троє членів Першого Президентства і за яким був один вільний стілець. Моя невпевненість змусила мене швидко відійти від того столу, але тоді я почув голос нашого пророка, Президента Рассела М. Нельсона, який сказав: “Аллене, тут є вільний стілець. Йдіть-но й сядьте поруч з нами”. Я так і зробив.
Під кінець обіду я зі здивуванням почув гучний хрускіт, а коли підвів очі, то побачив, що Президент Нельсон поставив прямо свою пластикову пляшку з-під води, а потім сплющив її й закрив кришкою.
Після цього президент Даллін Х. Оукс поставив питання, яке хотів поставити і я: “Президенте Нельсон, чому ви сплющили свою пластикову пляшку з-під води?”
Він відповів: “Це полегшує роботу тим, хто працює з вторинною сировиною, оскільки така пляшка не займає багато місця в контейнері для переробки”.
Обмірковуючи ту відповідь, я знову почув такий же хрускіт. Глянувши вправо, я побачив, що президент Оукс сплющив свою пластикову пляшку з-під води, як це зробив Президент Нельсон. А потім я почув хрускіт зліва, де президент Генрі Б. Айрінг сплющував свою пластикову пляшку з-під води, хоча він застосував іншу стратегію — він сплющував її, поклавши горизонтально, і йому довелося докладати більше зусиль, ніж якби пляшка стояла. Помітивши це, Президент Нельсон з добротою показав йому легший спосіб сплющування пляшки, поставивши її прямо.
У той момент я нахилився до президента Оукса і тихо спитав: “А що, у кафетерії є нова вимога переробки — сплющувати свою пластикову пляшку з-під води?”
Президент Оукс відповів з усмішкою: “Що ж, Аллене, вам потрібно наслідувати пророка”.
Я впевнений, що Президент Нельсон не проголошував якесь нове вчення про переробку у кафетерії того дня. Але ми можемо вчитися зі швидкої реакції18 президента Оукса та президента Айрінга на приклад Президента Нельсона та з уважності Президента Нельсона до того, щоб допомогти навчати тих, кого це стосувалося, що є кращий спосіб19.
Багато років тому старійшина Ніл А. Максвелл поділився деякими своїми спостереженнями і порадами, які, з пророчої точки зору, є доречними у наші дні:
“У наступні місяці й роки події, імовірно, вимагатимуть від кожного члена Церкви прийняти рішення, буде чи ні він [або вона] наслідувати Перше Президентство. Членам Церкви буде все важче знаходитися між цими двома точками зору. …
Залишімо запис для того, щоб вибір був ясним, дозволяючи іншим робити те, що вони бажають, зважаючи на пророчу пораду. …
Ісус сказав, що коли у фіґового дерева скинеться листя, це означає, що “близько вже літо”. … Отже, знаючи, що літо вже близько, давайте не скаржитися на спеку!”20
Підростаюче покоління зростає у часи, коли на фіґових деревах більше листя і більша спека. Ця реальність накладає більшу відповідальність на вже доросле покоління, особливо коли йдеться про виконання пророчих порад. Коли батьки ігнорують поради живого пророка, вони не тільки втрачають обіцяні благословення для себе, але й, що є більш трагічним, навчають своїх дітей, що слова пророка є неважливими або що пророчі поради можна виконувати вибірково, не турбуючись про духовне недоїдання, яке може статися в результаті цього.
Старійшина Річард Л. Еванс одного разу зауважив: “Дехто з батьків помилково вважає, що може дещо розслабитися у поводженні й слухняності …, що може трохи розслабитися в дотриманні того, що є фундаментальним, і це ніяк не вплине на їхню сім’ю або майбутнє їхньої сім’ї. Але якщо хтось із батьків трохи зійде з курсу, то діти, скоріш за все, підуть ще далі”21.
Як покоління, яке має священний обов’язок підготувати підростаюче покоління до його пророкованої ролі в останні дні22, що має виконуватися в час, коли вплив супротивника відчувається найбільше23, ми не можемо бути джерелом збентеження, не навчаючи, як важливо виконувати пророчі поради. Саме ці поради допоможуть підростаючому поколінню бачити “ворога, коли той … ще далеко, і [вони тоді можуть] приготуватися”, щоб відбити напад ворога24. Наші, здавалося б, непомітні відхилення, безтурботне нехтування чи критика у відповідь на пророчі поради можуть призвести до того, що ми вже будемо ходити в небезпеці по самому краю шляху завітів; а якщо такі дії ще й підсилюються супротивником у житті підростаючого покоління, то ці дії можуть підштовхнути до того, що вони зовсім зійдуть з цього шляху. Для майбутніх поколінь такий результат є надто високою ціною25.
Дехто з вас може відчувати, що ви не доклали достатньо зусиль для виконання порад Президента Рассела М. Нельсона. У такому випадку покайтеся і почніть знову виконувати поради обраного Божого пророка. Не відволікайтеся на дитячі мультики і довіртеся Господньому помазанику. Радійте, оскільки знову “є пророк ув Ізраїлі”26.
Навіть якщо ви невпевнені, я свідчу, що ми зможемо витримати спеку останніх днів і навіть процвітати в ці дні. Ми — святі останніх днів, а це — величні дні. Ми дуже хотіли прийти на землю в цей час, маючи впевненість, що не залишимося самі, щоб спотикатися, опинившись у дедалі темніших туманах, в яких легше заплутатись27, а краще приймемо поради й скерування від того, хто має право сказати нам і всьому світу: “Так говорить Господь Бог”28. У священне ім’я Пророка, Якого Бог послав, Святого Ізраїля29, саме Ісуса Христа, амінь.