Мій розум схопився за цю думку про Ісуса Христа
Коли ви продовжуватимете зосереджено хапатися за думку про Ісуса Христа, то я обіцяю вам, що ви отримаєте не лише небесний провід, але й небесну силу.
У цю прекрасну Великодню пору я повторюю слова цього потужного гімну: “Ти, Єгово, нас веди”1.
Дивовижна історія з Книги Мормона розповідає про молодого чоловіка з непересічної сім’ї на ім’я Алма, якого в Писаннях описано як ідолопоклонника і невіруючого2. Він був красномовним і, застосовуючи улесливі слова, переконував інших наслідувати його. Як не дивно, ангел з’явився Алмі і його друзям. Алма впав на землю і був настільки слабким, що його безпомічного принесли до дому його батька. Він перебував, як здавалося, у коматозному стані протягом трьох днів3. Пізніше він розповідав, що, коли людям навколо нього здавалося, ніби він був без свідомості, його розум дуже активно працював, бо його душа страждала через згадку про той час, коли він нехтував заповідями Бога. Він описував, як його розум був “змучений згадками про багато [його] гріхів”4 і “виснажений вічним катуванням”5.
У своєму глибокому відчаї він згадав про те, що в юні роки його навчали про “пришестя якогось Ісуса Христа, Сина Божого, щоб спокутувати гріхи світу”6. А потім він сказав слова, які змушують замислитися: “Коли мій розум схопився за цю думку, я заволав у серці своєму: О Ісусе, Ти, Сину Божий, змилуйся наді мною”7. Коли він звернувся до божественної сили Спасителя, сталося щось дивовижне: “Коли я подумав це, — сказав він, — я не пам’ятав більше болю”8. Раптом він відчув спокій і світло. “Не може бути нічого такого гострого і солодкого, якою була моя радість”,9 — проголосив він.
Алма “схопився за” істину про Ісуса Христа. Якби ми використовували слова “схопитися за” у фізичному сенсі, то ми б сказали: “Він схопився за поручень так, як би він це зробив, якби падав”. Це означає, що він різко простяг руку і міцно схопився за щось, що було надійно прикріплено до основи.
У випадку з Алмою його розум схопився міцно за цю потужну істину про спокутуючу жертву Ісуса Христа. Завдяки виявленій ним вірі в цю істину і силі та благодаті Бога він був спасенний від відчаю і сповнився надією.
Хоча наш досвід може бути не таким яскравим, як в Алми, однак, не зважаючи на це, наш досвід має таке саме вічне значення. Наш розум теж “схопився за цю думку” про Ісуса Христа та Його милостиву жертву, і завдяки цьому наші душі відчули світло і радість.
Міцно триматися за думку про Ісуса Христа
У цю Великодню пору я молюся, щоб у глибинах нашої душі ми більш свідомо формували, зміцнювали та зберігали цю найбільш важливу думку про Ісуса Христа10, щоб вона постійно і з завзяттям приходила до нашого розуму, спрямовуючи нас у тому, що ми думаємо і робимо, і постійно приносячи солодку радість любові Спасителя11.
Наповнювати наш розум силою Ісуса Христа — це не означає, що ми думаємо лише про Нього. Але це означає, що всі наші думки зосереджені на Його любові, Його житті і вченнях і на Його спокутуючій жертві та славетному Воскресінні. Ісус ніколи не знаходиться у віддалених закутках нашої свідомості, бо ми завжди думаємо про Нього і “до Нього всім серцем [ми линемо]”12. Ми молимося і постійно повертаємося подумки до тих моментів, які наблизили нас до Нього. Ми з радістю сприймаємо божественні зображення, Священні Писання і натхненні гімни, які лагідно приборкують незліченну кількість щоденних думок, що проносяться через наше зайняте життя. Наша любов до Нього не захищає нас від смутку і скорбот у цьому смертному житті, але завдяки їй ми можемо проходити крізь випробування з силою, що перевищує нашу власну.
Пам’ятайте, ви — духовна дитина Небесного Батька. Як апостол Павло пояснив, ми є “Божим … родом”14. Ви жили зі своєю особистою ідентичністю задовго до того, як прийшли на землю. Наш Батько створив досконалий для нас план: прийти на землю, навчитися і повернутися до Нього. Він послав Свого Улюбленого Сина, щоб через силу Його нескінченної Спокути і Воскресіння ми жили після смерті. І якщо ми бажаємо виявляти віру в Нього і каятися у наших гріхах15, то отримуємо прощення й надію на вічне життя16.
Приділяти нашому розуму і духу особливу увагу
У цьому смертному житті наш розум і наш дух потребують особливої уваги17. Наш розум дозволяє нам жити, вибирати й розрізняти між добром і злом18. Наш дух отримує підтверджуюче свідчення, що Бог є нашим Батьком, що Ісус Христос є Сином Бога і що Їхні вчення є нашим проводом до щастя тут і до вічного життя після смерті.
Розум Алми схопився за цю думку про Ісуса Христа. Це змінило його життя. Генеральна конференція — це час, щоб зрозуміти, що Господь хоче, щоб ми робили і ким ставали. Це також час оцінювання нашого розвитку. Виконуючи свої призначення, я подорожував по всьому світу і побачив збільшену духовну силу у праведних і відданих членів Церкви.
П’ять років тому нас попросили, щоб, використовуючи правильну назву Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, ми сприяли тому, аби Спаситель був більш помітним у всьому, що ми робимо19. Ми промовляємо Його ім’я більш завзято.
Чотири роки тому, зменшивши час наших причасних зборів, ми більше зосередились на прийманні Господнього причастя. Ми більше думаємо про Ісуса Христа і більш серйозно ставимося до нашого обіцяння завжди пам’ятати Його20.
Через ізоляцію під час всесвітньої пандемії і завдяки програмі За Мною йдіть вчення про Спасителя почали займати більш важливе місце у наших домівках, допомагаючи нам поклонятися Спасителю протягом тижня.
Дослухаючись до поради Президента Рассела М. Нельсона “слухати Його”21, ми готуємо нашу здатність розпізнавати шепіт Святого Духа і бачити руку Господа у нашому житті.
Завдяки оголошенням про розбудову храмів і про зведення їх, ми частіше приходимо у дім Господа і отримуємо Його обіцяні благословення. Ми більш потужно відчуваємо надзвичайну красу нашого Спасителя і Викупителя.
Президент Нельсон сказав: “Неможливо легко або автоматично стати силь[ним] учн[ем]. Наша увага повинна бути прикута до Спасителя і Його євангелії. Це вимагає великих розумових зусиль, щоб намагатися дивитися на Нього в кожній думці”22.
Зосереджуючи нашу увагу на Ісусі Христі, ми дивимось на все навколо нас крізь нашу любов до Нього. Менш важливі відволікання зникають, і ми позбавляємося того, що не відповідає Його світлу та характеру. Коли ви продовжуватимете зосереджено хапатися за думку про Ісуса Христа, довіряти Йому і дотримуватися Його заповідей, то я обіцяю вам, що ви отримаєте не лише небесний провід, але й небесну силу — силу, яка зміцнює ваші завіти, приносить спокій у ваших труднощах і радість у ваших благословеннях.
Пам’ятати про Ісуса Христа
Кілька тижнів тому ми з Кеті відвідали дім Метта і Сари Джонсонів. На стіні була фотографія їхньої дорогоцінної сім’ї, прекрасне зображення Спасителя й ілюстрація храму.
Їхні чотири дочки Медді, Рубі, Клер і Джун з радістю розповіли про те, як сильно вони любили їхню матір.
Упродовж року Сара регулярно записувалася по суботах до храму, щоб сім’я могла відвідувати храм разом і щоб дівчата могли брати участь у хрищеннях для членів родини, які жили раніше.
У листопаді минулого року Сара записала свою сім’ю відвідати храм в останній тиждень грудня у четвер замість суботи. “Я сподіваюся, ти не проти”, — сказала вона Метту.
У Сари діагностували рак, але лікарі вважали, що вона проживе ще два чи три роки. На причасних зборах Сара поділилася своїм потужним свідченням, сказавши, що яким би не був результат її лікування, вона любила Спасителя всім своїм серцем і що “перемога вже була отримана” Ним. У грудні здоров’я Сари неочікувано різко погіршилося, і її поклали в лікарню. Рано вранці, в четвер, 29 грудня, вона тихо завершила своє смертне життя. Метт був біля Сари всю ніч.
З розбитим серцем, повністю виснажений фізично й емоційно, він, сумуючи разом з дочками, прибув додому. Коли Метт глянув на свій телефон, то помітив нагадування про незвичне відвідування храму у четвер, яке Сара запланувала на той день. Метт сказав: “Коли я вперше побачив це, я подумав, що не вийде піти”.
Але потім розум Метта схопився за цю думку: “Спаситель живе. Немає іншого місця, де нам краще побути сім’єю, як у Його святому домі”.
Метт, Медді, Рубі, Клер і Джун прийшли відвідати храм, як це запланувала для них Сара. Зі сльозами, що котилися по його щоках, Метт виконав хрищення разом з його дочками. Вони відчули глибоку любов і вічний зв’язок, що поєднували їх з Сарою, і вони відчули величезну любов і мир Спасителя, що приносив втіху. Метт, сповнений почуттям, сказав: “Хоча я відчуваю глибокий сум і горе, я говорю про радість, знаючи про чудовий план спасіння мого Батька”.
У цю Великодню пору я свідчу про повну й абсолютну істину незрівнянної викупної жертви Спасителя і Його славетного Воскресіння. Якщо ваш розум схопився міцно і навіки за думку про Ісуса Христа, і якщо ви продовжуватимете зосереджувати ваше життя на Спасителі, то я обіцяю вам, що ви відчуєте Його надію, Його мир і Його любов. В ім’я Ісуса Христа, амінь.