Не потрапляйте в полон текстових повідомлень

Расселл і Бред Уілкокси

“Ятака рада, що знову побачуся з подругою”,—невпинно казала одна дівчина своїм батькам, готуючись до особливої зустрічі. Вона щойно повернулася додому після того, як довгий час жила далеко в іншому місці. Вона з таким нетерпінням чекала цього моменту.

Коли подруги побачили одна одну, усмішки не сходили з їхніх облич. Вони обіймалися і сміялися, залишившись наодинці, щоб знову радіти своїй дружбі. Однак батьки були здивовані, коли їхня дочка повернулася додому набагато раніше, ніж очікувалося.

“Що трапилося?”,—запитали вони.

“Я так хотіла поговорити з нею, як колись, але вона увесь час писала іншим друзям текстові повідомлення”. Дівчина не могла приховати болю й розчарування, вигукнувши: “І хто тільки вигадав ці текстові повідомлення?!”

Як і всі засоби комунікації, мобільні телефони з їхньою функцією надсилання текстових повідомлень можуть мати позитивний або негативний вплив у залежності від того, як їх використовують. Можна навести багато випадків того, як текстові повідомлення з привітанням із днем народження піднімали настрій або як повідомлення допомагали уникнути нещасного випадку завдяки тому, що людина швидко і ефективно отримувала попередження. Але в той же час є й менш привабливі історії про те, як підлітки пишуть повідомлення своїм друзям під час Недільної школи або під час уроків семінарії; коли людину боляче ранять слова отриманого повідомлення або, як це було в наведеному прикладі, люди здебільш уникають чи нехтують спілкуванням з іншими людьми навколо себе через бажання написати комусь повідомлення.

Як і електронна пошта, текстові повідомлення можуть бути чудовим засобом спілкування і сприяти зміцненню стосунків, але вони не замінять самих стосунків. Якщо правильно користуватися текстовими повідомленнями і тримати процес під контролем, то це дасть позитивний результат. Однак, якщо цей процес заволодіє вами, то він може призвести до руйнівних і навіть згубних наслідків.

Тривожні тенденції

Ми поставили питання стосовно текстових повідомлень кільком колишнім місіонерам. Ці друзі, які провели свою місію, не користуючись текстовими повідомленнями, зауважили, що, повернувшись додому, вони помітили тривожні тенденції. Вони розповідали про те, як текстові повідомлення можуть давати хибне відчуття безпеки й перешкоджати розвитку навичок спілкування, як вони можуть розвивати відокремленість та байдужість.

“Коли ви постійно посилаєте текстові повідомлення, досить легко виникає відчуття, ніби ви маєте навколо себе захисну стіну,— каже один з них.— Легко зненацька послати бездумне запрошення або різку відповідь через те, що почуваєшся в безпеці”. Таке відчуття не завжди є здоровим. Це ніби накричати на іншого водія, знаходячись в безпеці у своїй машині. Оскільки вас розділяє відстань, ви не боїтеся сказати того, чого ніколи не сказали б при зустрічі один на один. Хіба не було з вами так, щоб учитель написав різкий, навіть безжальний коментар до реферату або навіть коротенького твору, над яким ви працювали годинами? На відстані вчитель почував себе впевнено, даючи не дуже надихаючу оцінку. Але якби йому довелося поговорити з вами один-на-один, то коментар, імовірно, був би набагато тактовнішим, а його тон м’якшим.

Ще один колишній місіонер сказав, що, на його думку, текстові повідомлення не сприяють розвитку навичок спілкування. “Коли ви навчаєтеся проводити розмову, що триває не більше кількох хвилин?—запитує він.— Коли ви вчитеся слухати словесні і не словесні повідомлення, адресовані вам?” Він розповів, що майже смішно бачити, коли йдеш студмістечком або аеропортом, як люди розмовляють по мобільному телефону з кимось, хто знаходиться “десь там”, при цьому абсолютно ігноруючи людей, які знаходяться “прямо тут”. Цей колишній місіонер сказав: “Здається, що все так переплуталося, як у поглинутої лише собою суперзірки, коли вона переймається лише тим, що сказати публіці за допомогою фільму чи компакт-диску, в той же час погано ставлячись до знімальної групи, помічників або прихильників”.

“Можливо, найбільшим недоліком текстових повідомлень є те, що вони віддаляють вас від людей”,—каже ще один колишній місіонер. Стосунки можна порівняти з рахунком у банку: немає внеску—не буде і доходу. Якщо ви докладаєте мало зусиль, щоб спілкуватися і взаємодіяти з іншими людьми, то й віддача буде дуже малою. Цей колишній місіонер сказав: “Це можна порівняти із зацікавленими. Якщо ви не переживаєте всім серцем і вам байдуже, то вам, звичайно, не буде боляче, якщо вони відкинуть ваше послання, але ви ніколи й не дізнаєтеся, що могло б статися, якби ви поставилися до справи з усією душею”. Текстові повідомлення майже позбавляють стосунки почуттів, які є такими важливими у вашому житті. “Це ніби їжа без усяких приправ. Безсумнівно, ви багато втрачаєте”.

Самоконтроль

Як нам уникати недоліків текстових повідомлень і належно користуватися ними? Ці колишні місіонери запропонували кілька чудових порад: шліть повідомлення тоді, коли ви наодинці, підтримуйте рівновагу між електронними та неелектронними формами спілкування і намагайтеся додати різноманітності вашим розвагам.

“Розмовляйте з людьми,—каже один з колишніх місіонерів.— Навчіться заводити розмову з незнайомою людиною. Запитайте: “Звідки ви?” або: “Ви місцевий?” Це і є найважчим для нового місіонера, а так не повинно бути. Ви не повинні боятися заговорити з людиною, яка стриже вас, або з тим, хто стоїть поруч у черзі в магазині. Вам не потрібно підходити до незнайомця на вулиці. Просто щось скажіть або запитайте у людини, яка сидить поруч у метро”.

Ще один колишній місіонер каже: “Текстові повідомлення, прослуховування голосових повідомлень або навіть телефонні розмови можуть зачекати. Робіть це, залишившись наодинці, а не в присутності інших”. Він також каже: “Мій президент місії мав мобільний телефон, але переключав його на беззвучний режим і ніколи не відповідав на дзвінки під час конференції або співбесіди. Ми завжди знали, що в той момент ми для нього є найважливішими”.

Текстові повідомлення, в дійсності, є формою розваги для багатьох людей. “Сумно, якщо це є найкращою розвагою для вас,—каже колишня місіонерка.— Що ви колись скажете своїм дітям про те, як розважалися в “добрі старі часи”? Чи справді ви захочете їм сказати, що всіма вашими розвагами були лише відео, комп’ютерні ігри й текстові повідомлення?” Та сестра-місіонерка запитала: “А як щодо веселих компаній, рухливих ігор або просто можливості зібратися разом, щоб розповісти смішні історії й посміятися до сліз?”

Випадок з Расселом

Коли Рассел повернувся з місії додому, то був дуже радий отримати мобільний телефон. У нього колись був телефон, але в ньому не було ігор, камери й не можна було посилати текстові повідомлення. В один з перших вихідних після повернення з місії його попросили допомогти по сусідству у проведенні гаражного розпродажу. Коли люди ходили, розглядаючи різні речі, розкладені на галявині, Рассел грався новим мобільним телефоном і почав слати текстове повідомлення одному другові, кажучи про те, як він сумує за місією. Раптом він помітив одну жінку, яка, здавалося, трохи розгубилася, оглядаючи речі. Він відклав свій мобільний телефон і підійшов до неї. Невдовзі він дізнався, що вона недавно живе в цьому районі, розмовляє іспанською і трохи знає англійську. Оскільки Рассел служив в Іспанії, то з радістю заговорив іспанською. Невдовзі він не лише допоміг їй вибрати якісь речі, але і записав її ім’я та адресу з наміром передати їх місіонерам.

Рассел каже: “Я сидів і слав повідомлення своєму другові про те, як я сумую за своєю місією, мало не пропустивши саму нагоду місіонерського служіння. Коли я відклав мобільний телефон, то зміг рекомендувати місіонерам людину для навчання. Я був радий отримати новий мобільний телефон. Так чудово слати друзям текстові повідомлення, але ніщо не принесло мені більшого задоволення, ніж можливість рекомендувати місіонерам цю людину для навчання”.

Чи треба користуватися мобільним телефоном для надсилання текстових повідомлень? Звичайно. Але не потрібно занадто цим захоплюватися.

Отримайте повідомлення

Текстові повідомлення можна також використовувати для хороших цілей. Троє студентів семінарії при Скайлайн Хай Скул у Солт-Лейк-Сіті наводять ці три приклади того, як вони та інші застосовують м’язи свого великого пальця руки для хороших цілей.

• Мітч отримав текстове повідомлення з подякою за те, що він зробив, і це принесло йому радість. Не потрібно багато часу, щоб послати підбадьорююче повідомлення, але це може зробити чийсь день кращим.

• Вчителька Недільної школи Мері-Марти використовує текстові повідомлення, щоб нагадати своїм учням про церковний захід.

• Бріджер послав другу повідомлення, запитуючи, чи прийде той на семінарію. Ви можете користуватися текстовими повідомленнями, щоб запрошувати людей на семінарію чи Спільні заходи, не тиснучи на них. Ви також можете послати повідомлення, в якому йтиметься про те, що вам шкода, що тієї чи іншої людини не було на заході і запросити її прийти наступного разу.

• Друг Мітча завантажив вірші з Писань у свій мобільний телефон. Посилаючи свій улюблений вірш з Писань текстовим повідомленням, ви можете змінити день людини і зворушити її серце.

• Бріджер любить посилати повідомлення мамі й татові, запитуючи, як проходить їхній день. Такий вид повідомлень не ізолює вас, а навпаки—зміцнює стосунки з вашими батьками.

Ви самі можете вирішити, як розумно скористатися текстовими повідомленнями. Вони можуть стати корисним засобом, але не замінюйте ним особисте спілкування.