Принеси його в цілопалення
Коли мене прийняли до університету, я вигукував від радості. Як же я міг пожертвувати своєю освітою заради служіння на місії?
“І сказав Авраамові Бог: “Сара, жінка твоя…[—] поблагословлю Я її, і теж з неї дам сина тобі. … І впав Авраам на обличчя своє, і [радів]” (Буття 17:15–17; див. Переклад Джозефа Сміта, Буття 17:23).
Я вигукував від радості. Мабуть це чула вся школа. Учні дивилися на мене, не знаючи, що змусило мене так кричати, але я не міг стримати своєї радості, коли побачив своє ім’я у списку студентів, зарахованих до найпрестижнішого філіппінського університету. Я по-справжньому відчував себе благословенним.
“А ти назвеш ім’я йому Ісак. І Свого заповіта з ним Я складу, щоб був вічний заповіт для нащадків його по нім” (Буття 17:19).
Коли люди дізнавалися, що я зарахований до цього університету, вони дивилися на мене із захопленням. Я не міг не посміхатися, коли думав про це. Моє майбутнє було влаштованим. Я був дуже вдячний Господу, що допоміг мені успішно скласти вступні іспити.
“І сталося після цих випадків, що Бог випробовував Авраама. І сказав Він до нього: “Аврааме! … Візьми свого сина, свого одинака, що його полюбив ти, Ісака, … і принеси його… в цілопалення” (Буття 22:1–2).
“Небесний Батьку, я не можу зараз їхати на місію. Тут у мене стільки справ. Дозволь мені продовжити навчання. Після отримання диплома я поїду й буду проголошувати Твою євангелію.
Мені потрібно продовжувати навчання, Батьку. Це необхідно для мого майбутнього.
Ти знаєш, що я намагався переконати завкафедрою дати мені академвідпустку на два роки. Вона не дозволила. Вона сказала, що якщо я вирішу йти з університету, то не зможу повернутися до навчання.
Небесний Батьку, я не можу зараз їхати на місію. Цей час мені потрібен для майбутнього”.
“І взяв Авраам дрова для цілопалення, і поклав на Ісака, сина свого і взяв у свою руку огонь та ножа, і пішли вони разом обоє” (Буття 22:6).
З важким серцем я підходив до дверей секретаря факультету. Він скаже, що я з’їхав з глузду, якщо вирішив принести у жертву багатообіцяюче майбутнє. Як я йому поясню, що мене покликав Господь?
“І вони прийшли до місця, що про нього сказав йому Бог. І збудував там Авраам жертівника, і дрова розклав, і зв’язав Ісака, сина свого, і поклав його на жертівника над дровами. І простяг Авраам свою руку, і взяв ножа, щоб зарізати сина свого” (Буття 22:9–10).
“Я прийшов, щоб поговорити з секретарем факультету”.
“Це стосується припинення навчання”.
“Ні, у мене хороша академічна успішність”.
“Ні, я не звинувачуюся у скоєнні злочину”.
“Причина? Я отримав покликання від Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів служити на місії повного дня і проповідувати євангелію. Мені доводиться припиняти навчання в університеті заради служіння Господу”.
“Ні, місію не можна відкласти, і я служитиму два роки”.
“Я знаю. Це означає, що я не зможу повернутися”.
“Та озвався до нього Ангол Господній із неба й сказав: “… Не витягуй своєї руки на хлопця, і нічого йому не чини, бо тепер я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для мене сина свого, одинака свого” (Буття 22:11–12).
“Що?! Я можу взяти академвідпустку?! Моя завкафедрою сказала, що мені доведеться залишити університет, тому що академвідпустку можна брати лише на рік”.
“Університетські правила щойно змінилися? Мабуть вона, як і я, не знала про це”.
“Дуже дякую!”
“І Ангол Господній із неба озвався до Авраама… і сказав: “Благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. … І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу” (Буття 22:15–18).
Відслуживши в Ілаганській місії (Філіппіни) з 2000 по 2002 рік, я продовжив навчання у Філіппінському університеті в Квезоні, а потім перевівся до Університету Бригама Янга—Гаваї. Я мрію про одруження і про створення сім’ї у євангелії.
Господь хоче, щоб ми могли пожертвувати всім заради Нього. Це не означає, що ми не можемо здійснювати бажання свого серця. Іноді Він просто хоче подивитися, чи поставимо ми Його на перше місце.