Віра в Ісуса Христа
Моя довга дорога до здобуття професії лікаря була лише початком. Після цього настали роки роботи в лікарні, дослідження, спеціалізація і кваліфікаційні іспити. Після цього були роки викладання, праці і випробувань у зовсім новій галузі—відкритій операції на серці. Все це викликало у мене почуття глибокого благоговіння перед будовою і функціонуванням людського тіла. Я ще раз переконався, що його було створено Богом.
Неймовірне людське тіло
Подумайте про походження людського тіла. Воно починається з об’єднання двох репродуктивних клітин—однієї материнської і однієї батьківської. Разом ці клітини містять усю спадкову інформацію нової особи, яка зберігається в такому маленькому просторі, що її неможливо побачити неозброєним оком. По двадцять три хромосоми від кожного з батьків об’єднуються у одну нову клітину. Ці хромосоми містять тисячі генів, які визначають фізичні характеристики ненародженої особи. Приблизно через 22 дні після об’єднання цих клітин починає битися крихітне серце. У 26 днів починає циркулювати кров. Клітини множаться і розділяються. Деякі стають очима, що бачать; інші стають вухами, що чують, або пальцями, що відчувають чудові речі навколо нас.
Кожен орган—неймовірне творіння. В очах є лінзи, що фокусуються самостійно. Нерви і м’язи дозволяють двом очам бачити єдиний тривимірний образ. Вухо перетворює звукові хвилі у чутні тони, що сприймаються мозком.
Серце має чотири тонкі клапани, що контролюють напрямок потоку крові. Вони відкриваються і закриваються понад 100 тис. разів на день—36 млн. разів на рік. Якщо їх не видозмінює якась хвороба, вони здатні витримувати таке навантаження майже безкінечно. Жоден матеріал, створений людиною, не може згинатися так часто і так довго, щоб не зламатися. Щодня серце дорослої людини прокачує стільки рідини, що нею можна було б наповнити бак ємністю 7570 л. У верхній частині серця є джерело електрики, що передає енергію по спеціальних каналах, змушуючи міріади м’язових волокон працювати разом.
А подумайте про систему дублювання в тілі. Кожний парний орган миттєво отримує підтримку від своєї пари. Органи, які ми маємо лише по одному: мозок, серце і печінка, живляться двома потоками крові. Це захищає орган, якщо проходження крові в одному з потоків утруднюється.
Подумайте про здатність тіла себе захищати. Тіло відчуває біль, щоб захищатися від ушкоджень. Воно реагує на інфекцію, виробляючи антитіла. Вони не лише допомагають подолати негайну проблему, але й невпинно посилюють протидію тіла будь-якій інфекції в майбутньому.
Подумайте, як тіло само себе відновлює. Поламані кістки зростаються і знову стають сильними. Розриви на шкірі затягуються самі. Кровотеча може зупинитися сама. Тіло відновлює відмерлі клітини.
Тіло регулює свої життєві функції. Рівень основних елементів і складових постійно регулюється. І, незважаючи на великі перепади температури навколишнього середовища, температура тіла майже не відхиляється від усталеної норми.
Багаторічний досвід допоміг мені зрозуміти, що одужання відбувається лише тоді, коли виконуються всі закони, якими визначається це благословення1. Структура і функції тіла управляються законом. Вірш із Писань стверджує: “І кожному царству дано закон; і для кожного закону є також певні межі та умови”2.
Учені в багатьох галузях науки спостерігають подібні прояви закону і порядку, чи то йдеться про регулярність припливів, фаз місяця чи розміщення зірок на небі. Такий закон і порядок існують з часів сотворіння. Ці закони можна відкривати й визначати. Їхні наслідки можна прораховувати. Такий порядок є свідченням наявності Верховного Творця3.
З іншого боку, віру неможливо виміряти. Але взаємозв’язок віри в Бога із законом і порядком у Всесвіті було відкрито в Писаннях:
“[Бог] дав усьому сущому закон, за яким воно рухається у свій час і свою пору;
І шляхи всього сущого встановлено, саме шляхи небес і Землі, які охоплюють Землю та всі планети. …
Ось, усі вони є царствами, і будь-яка людина, яка бачила будь-яке або найменше з них, бачила Бога, Який рухається у Своїй величній силі”4.
Божественність Сотворіння
Писання проголошують, що небо, земля і все, що на землі, створено Богом5. Перші слова у Біблії стверджують: “На початку Бог створив небо та землю”6, і “Бог на Свій образ людину створив, як чоловіка та жінку створив їх”7. Книга Авраама навчає, що “зійшли Боги, щоб організувати людину за Своїм власним образом, за образом Богів сформувати її, чоловіком та жінкою сформувати їх”8.
У Писаннях описано почуття Небесного Батька до Його Улюбленого Сина і до кожної людської істоти: “Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне”9.
Євангелія від Івана починається таким проголошенням:
“Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово.
Воно в Бога було споконвіку.
Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього”10.
У цих віршах сказано, що Слово11 Бога—це Ісус Христос, особистий служитель Бога в управлінні цим Всесвітом і Творець усього життя.
Цей факт було підтверджено Мойсею Небесним Батьком, Який сказав:
“І словом Моєї влади створив Я їх [землю і людей на ній], і це є Мій Єдинонароджений, повний благодаті й істини.
І світи без числа створив Я; і Я також створив їх для Моєї власної мети; і Сином Я створив їх, Який є Моїм Єдинонародженим”12.
Багато інших уривків з Писань підтверджують, що під керівництвом Батька Ісус Христос є Творцем13. Одним з найбільш сильних є Його власне свідчення: “Ось, Я є Ісус Христос, Син Бога. Я створив небеса і землю, і все, що на них. Я був з Батьком від початку”14.
Активність віри в Ісуса Христа
Щоб людина могла сприйняти це поняття, її віра має бути активною. Віра— це основа особистого свідчення. Перші принципи євангелії починаються з віри в Господа Ісуса Христа15. Павло сказав, що “віра—то підстава сподіваного, доказ небаченого”16. Він благав, “щоб Христос через віру замешкав у ваших серцях, щоб ви, закорінені й основані в любові, змогли зрозуміти… і пізнати Христову любов”17. Павло просив нас “досягнути з’єднання віри й пізнання Сина Божого”18.
З Книги Мормона ми дізнаємося, що “ми оживаємо у Христі через нашу віру. … І ми говоримо про Христа, ми втішаємося у Христі, ми проповідуємо Христа, ми пророкуємо про Христа, і ми записуємо наші пророцтва, щоб наші діти могли знати, до якого джерела їм звертатися за прощенням їхніх гріхів”19.
Про благословення, які приносить віра в Нього, також сказано у Книзі Мормона. Там ми читаємо: “Ви повинні просуватися вперед з непохитною вірою в Христа, маючи справжню яскравість надії, і любов до Бога і до всіх людей. Отже, якщо ви просуватиметеся вперед, бенкетуючи словом Христа, і витерпите до кінця, ось так каже Батько: Ви будете мати вічне життя”20. А це “найвеличніший з усіх дарів Бога”21.
Активна віра в Ісуса Христа приводить до повного навернення і остаточного зобов’язання виконувати Його святу роботу. Ми стаємо дітьми завіту; ми стаємо Його дітьми. У Писаннях сказано так: “І ось, через той завіт, який ви склали, вас будуть називати дітьми Христа, Його синами і Його дочками; бо знайте, цього дня Він духовно народив вас; бо ви кажете, що ваші серця змінилися через віру в Його ім’я; отже ви народилися від Нього і стали Його синами і Його дочками”22.
Активна віра в Господа приносить навернення, сильну зміну в серці23, зміну мислення, перехід від шляхів світу до шляхів Божества. Вона змушує людину покаятися “з щирими намірами в серці”24. Алма казав: “Проповідуй їм покаяння і віру в Господа Ісуса Христа; вчи їх упокорювати себе і бути лагідними і приниженими серцем; учи їх протистояти всім спокусам диявола з їхньою вірою в Господа Ісуса Христа”25.
Одна з цілей Книги Мормона—переконати юдея та іновірця, що Ісус є Христос, Бог вічний26. Ті, хто читають Книгу Мормона і з вірою запитують, чи є ця книга істинною, здобувають свідчення про її істинність. Вони також дізнаються, що “Ісус Христос є Спасителем світу [і] що Джозеф Сміт—Його одкровитель і пророк у ці останні дні”27.
Віра в Ісуса Христа: основа спасіння й піднесення
Віра в Ісуса Христа не лише приносить благословення у це життя, але і є основою нашого спасіння і піднесення. Писання проголошують: “Всі люди повинні покаятися й повірити в ім’я Господа Ісуса Христа, і поклонятися Батькові в Його ім’я до кінця, і витерпіти у вірі в Його ім’я до кінця, інакше вони не можуть бути спасенними в царстві Бога”28. Господь також покладає на батьків відповідальність навчати своїх дітей, як мати “віру в Христа, Сина живого Бога”29.
Я свідчу, що Ісус—це Христос, Син Живого Бога. Він—наш Творець, Спаситель і Викупитель30, Заступник перед Батьком31, Визволитель32 і Єгова Старого Завіту33. Він—обіцяний Еммануїл34, помазаний Месія35 і наш величний Взірець36. Одного дня Він повернеться, щоб правити і царювати як Цар над Царями і Господь над панами37. Згодом усі ми постанемо перед Ним у Судний день38. Я молюся за кожного з нас, щоб нам вистачило віри в Нього і було її достатньо.