Друг другові
Сини і дочки Бога
“Чи Отець нам усім не один?” (Малахія 2:10).
Я народився від порядних батьків. Мої батько і мати дотримувалися норм чесності і цілісності, яких навчає Церква, але вони не були активними у Церкві. Однак мої друзі ходили до Початкового товариства Церкви, ходив з ними і я. Я був дуже щасливий у церкві і ніколи не хотів її пропускати.
Початкове товариство стало для мене церковною сім’єю. Щотижня я ходив на причасні збори і сидів поруч з друзями з Початкового товариства. Я не повністю розумів значення причастя, але знав, що відчуваю щось особливе, коли його приймаю. Я відчув, що означає бути в завіті ще до того, як зрозумів саме слово.
Коли мені виповнилося 12 років, кворум Ааронового священства став моєю другою церковною сім’єю. Я відчував благоговіння і велику любов до священства. Як президент кворуму дияконів я проводив збори кворуму, а коли висвячували нового диякона, я вітав його невеличкою промовою. Я пам’ятаю, як казав: “Це—священство Бога. Тобі потрібно шанувати його”.
Після середньої школи я пішов служити в армію. Мій командир запропонував мені стати офіцером Збройних сил США. Він був дуже ввічливий, але в той же час дуже пихатий і настійливий. Люди ніколи не відмовляли йому. Я запитав, чи можу піти додому й обдумати пропозицію.
Я молився того вечора і на думку мені спала молитва хрищення, що міститься в Ученні і Завітах 20:73: “Уповноважений Ісусом Христом, я хрищу тебе в ім’я Батька і Сина, і Святого Духа”.
Наступного ж ранку я повернувся і відповів моєму офіцеру, що вирішив прийняти пропозицію—але пропозицію служити Небесному Батькові і Його Сину Ісусу Христу. Я пояснив, що збираюся служити на місії для своєї церкви.
Коли я отримав відповідь на молитву, то мав прекрасне відчуття, і воно поверталося до мене знову і знову, коли я молився про важливі рішення. Мені здається, що я завжди знав: Небесний Батько та Ісус Христос знають і люблять мене. Моє навернення почалося, мабуть, тоді, коли я вперше прийшов до Початкового товариства і відчув там Духа. Я відчував його і у кворумах Ааронового священства, і на місії. Я відчуваю його і зараз.
Усі ми сини і дочки Небесного Батька. Він ніколи про це не забуває, але ми забуваємо. Тому він дав принцип віри, який допомагає нам пам’ятати. Щоб розвинути віру в Нього, Небесний Батько дає нам дар досвіду. Озираючись на своє життя, я відчуваю вдячність за той досвід, що допоміг мені зміцнити віру.
Отримуйте радість від того досвіду, який дасть вам Небесний Батько. Навчайтеся з того, що Він вам пропонує. Небесний Батько дає кожному з нас досвід, що допоможе зміцнити віру в Нього і в Його Сина.
Якщо ваш досвід буває сумним, будь ласка, пам’ятайте, що ви—син або дочка вашого Небесного Батька і що Він любить вас. Це—надійний якір, який стоїть непорушно. Завжди! Він є вічним і в його основі—план спасіння. Тримайтеся за нього міцно, що б не сталося.