Різдвяна ялинка
З Harriet R. Uchtdorf, “‘Der Weihnachtsbaum’: Memories Linger of Small Tree,” Church News, Dec. 12, 2009, 11.
Щойно закінчилася Друга світова війна, й у людей в Німеччині було мало їжі або грошей. Мій День народження був лише за кілька тижнів до Різдва. Я не сподівалася отримати подарунки ні на Різдво, ні на День народження, добре знаючи, хоча й була зовсім малою, що мої батьки ледве зводили кінці з кінцями. У нашому великому місті всі голодували. То був сумний і похмурий час.
Однак на мій подив і радість у день мого народження на кухонному столі лежав чудовий подарунок—лише для мене. То був найкращий подарунок, який я тільки могла уявити: малесенька Weihnachtsbaum, різдвяна ялиночка, заввишки не більше 30 см, а на ній витончені, зроблені з фольги саморобні прикраси. Фольга дивним чином відбивала світло нашої вітальні. Розглядаючи прикраси з фольги, я з подивом виявила, що в них були загорнуті маленькі карамельки. То було схоже на диво. Де моя мама знайшла те вічнозелене деревце, фольгу і дефіцитний цукор?
І до сьогодні я не знаю, як вона вчинила те диво в той час, коли неможливо було дістати жодної з тих дорогоцінних речей. Воно залишається в моєму серці символом глибокої любові моїх батьків до мене, символом надії, любові й справжнього значення Різдва.
У Різдвяну пору ми й досі ставимо в нашому домі Різдвяну ялинку, яку зараз прикрашаємо елекричними вогниками й різними іграшками. Коли ми збираємося разом з дітьми й онуками, краса дерева й сяючі вогники зігрівають моє серце й повертають приємні спогади про щасливі сімейні моменти, які пов’язані з малесенькою ялиночкою та сяючими прикрасами з фольги.
Ілюстрації Таії Морлі