Президент Лоренцо Сноу (1814–1901)

Хоча пізніше Лоренцо Сноу став п’ятим Президентом Церкви, однак він не хотів христитися до тих пір, поки його сестра Елайза не запросила його на заняття з івриту, що проводилися у Школі пророків у Кертленді, шт. Огайо. У цю школу також приходили пророк Джозеф Сміт та інші провідники Церкви. Невдовзі Лоренцо зацікавився євангелією і 19 червня 1836 року приєднався до Церкви. Старійшина Сноу пізніше служив на місії в Італії, на Сендвічевих островах (тепер Гаваї) та у Великобританії, де він подарував примірник Книги Мормона королеві Вікторії.

Старійшина Сноу мав надзвичайні дари, які Він використовував для служіння Господу. У патріаршому благословенні йому було обіцяно, що хоча він доживе до похилого віку, він не відчує на собі ознак старіння. Його життєва сила дасть йому можливість залишатися активним у похилому віці в якості апостола і пророка. Він також використовував священство, щоб підняти з мертвих кількох людей.

Коли Президент Сноу служив пророком, святі останніх днів у південній Юті потерпали від посухи. Виступаючи на конференції в місті Сент-Джордж, що на півдні Юти, Президент Сноу відчув натхнення пообіцяти святим, що піде дощ і вони зберуть щедрий врожай, якщо будуть платити десятину. Хоча члени Церкви сплатили десятину, минали місяці, а дощу все ще не було. Президент Сноу благав Небесного Батька послати дощ. Пізніше він отримав телеграму, в якій було сказано: “Дощ у Сент-Джорджі”.

Вгорі: портрет Лоренцо Сноу, зроблений приблизно в 1865 р. Посередині: Президент Сноу (посередині) зі своїми радниками у Першому Президентстві: Джорджем К. Кенноном (зліва) і Джозефом Ф. Смітом (справа) в 1900 р. Внизу: Господь послав дощ на поля святих останніх днів після того, як вони дослухалися до поради Президента Церкви сплатити десятину.