Ідеї для домашнього сімейного вечора
У цьому номері є статті та вправи, якими можна скористатися на домашньому сімейному вечорі. Далі наведено кілька прикладів.
“Я можу служити, не маючи своєї сім’ї”, с. 12: Прочитавши розповідь сестри Бердетт, ви можете обговорити, які благословення приходять від служіння у Церкві. Ви можете запропонувати членам сім’ї розповісти про вагомий досвід, який вони набули під час служіння у покликанні.
“Знання про те, що Спаситель живе, приносить мир і радість,” с. 18: Можете запитати у членів сім’ї, що вони хочуть зробити для Спасителя наступного року. Прочитайте останні абзаци статті під заголовком “Наш дар Йому”. Що, за словами старійшини Нельсона, є найбільшим даром, який ми можемо дати Господу?
“Вклонімося Йому,” с. 42: Перед уроком з молитвою виберіть розділ чи розділи, які найбільше стосуються вашої сім’ї. Якщо ви виберете розділ про пастухів, ви можете навести пораду Президента Монсона “ніколи не … зволікати, коли відчуваємо спонукання [Духа]”, і обговоріть зі своєю сім’єю важливість цих слів. Щоб продемонструвати це молодшим дітям, скажіть їм на вухо щось зробити і заохотьте це зробити.
“Познайомтеся з братом Джозефом”, с. 58: Читаючи із статті про події з життя Джозефа Сміта, можна показувати ілюстрацію з його зображенням. Можливо, у вас буде бажання після уроку пограти у гру, щоб побачити, скільки таких подій запам’ятала ваша сім’я.
“Ті слова”, с. 60: Прочитавши цю історію разом із сім’єю, ви можете обговорити, що можуть казати члени сім’ї, якщо хтось із оточуючих каже погані слова. У вас може також виникнути бажання пояснити малим дітям, чому у книзі Вихід 20:7 нам дано заповідь не прикликати ім’я Господа надаремно (див. також УЗ 63:60–64).
Розказати про навернення і вплив Духа
Коли я була у приході для дорослої молоді, то ходила на домашні сімейні вечори, що проводилися моєю сім’єю—приходом. Один з вечорів, який мені запам’ятався найбільше, був вечір, який провели місіонери повного дня.
Старійшини запросили у наш прихід кількох навернених, щоб ті розповіли про своє навернення. Коли навернені говорили, відчувалася чудова присутність Духа.
Після того, як прозвучали ці розповіді, у мене в пам’яті зринули власні місіонерські історії—і ті, що стосувалися місії повного дня, і ті, що стосуються місії, що триває все життя. Я по-новому оцінила те, як сама ділюся євангелією у повсякденному житті, і продовжувала згадувати про них у наступні тижні.
Коли пізніше наставала моя черга проводити у приході домашній сімейний вечір, я час від часу продовжувала традицію “вечорів розповідей про навернення”, запрошуючи у наш приход до участі в них різних навернених.
Дженна Мак-Ферсон, Каліфорнія, США