2013
Де я можу взяти такий журнал?
Квітень 2013 р.


Де я можу взяти такий журнал?

Шарон Разер, шт. Невада, США

Під час сімейної подорожі з Невади до Аляски у мене зав’язалася розмова з високою привабливою привітною жінкою, яка сиділа від мене через прохід.

Вона запитала мене, куди я лечу, і я відповіла, що ми прямуємо до Джуно, шт. Аляска, аби провідати сина і його сім’ю. Вона сказала, що сама з Лас-Вегаса. Потім, розхвилювавшись, додала, що летить до Джуно відвідати родичів чоловіка, які будуть проводити поминальну службу по ньому. Вона була з ним одружена 20 років. Він нещодавно помер від раку.

Я поглянула через прохід і подумала, яка я щаслива, що знаю план спасіння і що я храмовий працівник у храмі в Лас-Вегасі, шт. Невада. Я міркувала, що можу зробити для цієї жінки, щоб трохи її підбадьорити.

Раптом чітко, ніби я почула відлуння, у пам’яті виникла цитата з учення пророка Джозефа Сміта, яку мені дали на Товаристві допомоги. Коли він організовував Товариство допомоги, то зазначив, що сестри “поспішатимуть допомогти незнайомцев; вони прикладуть олію і вино до змученого серця стражденної людини; вони витиратимуть сльози сироті і звеселятимуть серце вдови” (Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт [2007], с. 458).

Я ще раз подивилася через прохід. Я бачила незнайомку, яка страждала, вдову зі змученим серцем. Я згадала, що того дня прочитала в липневому номері журналу Ensign за 2011 рік. Там було кілька надихаючих статей, які, на мою думку, могли її підбадьорити і втішити.

Я зібрала всю свою сміливість, розгорнула журнал на одній статті й попросила жінку прочитати її. Я уважно за нею спостерігала й була здивована, як вона читає рядок за рядком, не відриваючись. Закінчивши цю статтю, вона почала читати іншу.

Було видно, що щось з прочитаного зворушило її серце. Вона міцно притиснула до себе журнал, а потім витерла зі щоки сльозу.

“Де я можу взяти такий журнал?”—запитала вона мене. Я сказала їй, що вона може залишити його собі. Потім вона знову почала його читати.

Коли ми прилетіли в Джуно, вона взяла мене за руку, поглянула прямо у вічі і сказала: “Дякую”.

Я засвоїла великий урок завдяки цьому випадку. Нас оточують незнайомці зі змученими серцями, які потребують доброго слова заохочення і яким потрібно знати те, що знаємо ми, святі останніх днів.