Звідки я знаю
Моє запрошення до спасіння
Ілюстрація Роджера Моцкуса
Ще юнаком я відвідав багато деномінацій і був збентежений через те, що в кожній з них по-різному тлумачили Писання. Мені не подобалася непоштивість, яку я побачив у деяких з них, тому я полишив спробу знайти церкву, в яку б міг ходити.
Через кілька років один мій друг Клейтон Ліма був охрищений у Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Він не сказав мені цього, незважаючи на те, що ми були гарними друзями, але з часом я почав помічати в ньому певні зміни. По неділях вранці я завжди приходив до нього додому грати у футбол, але тепер я ніколи не міг застати його вдома. Це відбувалося дві чи три неділі поспіль. Зрештою, Клейтон сказав мені, що більше не може грати у футбол по неділях, тому що вшановує Господній день. Я сказав йому: “Ця церква робить тебе ненормальним”.
Згодом Клейтон запросив мене відвідати церкву. Я відмовився, бо все ще був розчарований у релігії. Протягом 10 місяців Клейтон запрошував до мене місіонерів, щоб вони навчали мене, але я завжди знаходив відмову або казав їм, що був надто зайнятим. Однак він ніколи не здавався.
Якось у червні він запросив мене піти на церковні танці. Насміхаючись, я запитав: “А чи буде там безкоштовна їжа і багато дівчат? Він засміявся і сказав: “Так!”
Маю визнати, що мій шлунок узяв гору. Я побував у церкві, і мені там сподобалося. Мене всі радо вітали, я гарно наївся і зацікавився можливістю ходити на збори. Коли я прийшов до церкви в неділю, то зустрів багатьох людей і почув їхні свідчення. Я не був знайомий з Книгою Мормона, але відчував Дух Господа, коли різні члени Церкви свідчили: “Я знаю, що Книга Мормона істинна, що це Церква Ісуса Христа і що Джозеф Сміт був пророком, покликаним Богом”. Я ніколи не почувався так добре. Я все ще не хотів зустрічатися з місіонерами, але був зворушений тими зборами свідчень.
Наступного тижня Клейтон знову запросив мене до церкви. Я не міг піти через інші справи. Я побачив сум на його обличчі, коли сказав йому, що не знаю, чи в мене вийде прийти.
Однак в неділю вранці я прокинувся з бажанням піти до церкви. Я піднявся о 6:50, що для мене було нелегко, зібрався і чекав на Клейтона. Він здивувався, коли побачив мене одягненим і готовим іти. Тієї неділі єпископ говорив про священство. Я сильно відчував Дух і отримав натхнення, що маю прослухати місіонерські уроки. Наприкінці зборів Товариства молодих чоловіків я знав, що буду христитися.
По закінченні церковних зборів я сказав Клейтону: “Я хочу христитися!”
Він подумав, що я жартую. Але потім він сказав: “Якщо я запрошу старійшин, ти зустрінешся з ними?” Я відповів ствердно.
Мене навчали прекрасні місіонери. Коли я почув послання Відновлення, то отримав навіть більше підтвердження, що маю охриститися. Але я хотів дізнатися особисто про істинність Книги Мормона. У моєму примірнику Книги Мормона старійшини позначили Мороній 10:3–5 і запропонували мені молитися і запитати Бога, чи книга істинна.
Я пам’ятаю, що наступного вечора я все ще не брався за Книгу Мормона. Та коли я почав читати, то відчував сильний Дух. Я помолився і ще до того, як завершити, я знав, що Книга Мормона істинна. Я вдячний Богові за відповідь на мою молитву. Я охристився у липні 2006 року.
Пізніше я служив місіонером у місії Куеба, Бразилія, а мій друг Клейтон служив у місії Санта-Марія, Бразилія. Ми робили те, що зробив для мене Клейтон: запрошували людей прийти до Христа і допомагали їм отримати відновлену євангелію завдяки вияву віри в Ісуса Христа, покаянню, хрищенню й отриманню дару Святого Духа. Це справді є шляхом до спасіння.
Завжди запрошуймо наших друзів і родичів дізнатися про цю євангелію, бо Спаситель запросив кожного, сказавши: “Прийдіть до Мене” (Матвій 11:28). Я знаю, що це Церква Ісуса Христа і що зараз час запрошувати кожного прийти до Нього.