Важливість наради вчителів
Автор живе в Шотландії.
Одне зауваження під час наради вчителів зробило більше, ніж те, як я навчала.
Я вже досить немолода, тож коли мене покликали навчати в Товаристві молодих жінок, виникла думка: “Оце так! Не розумію, чому це вони покликали саме мене?”
Я ретельно готувалася до уроків, щоб вони відповідали потребам молодих жінок, і я сподівалася, що дівчата охоче будуть ділитися тим, про що дізналися і що зробили упродовж тижня. Але часто відповіддю на мої запитання була тиша.
Під час однієї з перших нарад вчителів у приході одна вчителька також сказала, що їй важко викликати молодь на спілкування під час уроку. Ще хтось з учителів сказав: “Дайте їм помовчати”. Іноді людям потрібен час, щоб обміркувати питання, перш ніж відповісти на нього.
Цей коментар на нараді вчителів став поворотним моментом не лише для стилю мого викладання, але й для моїх учениць також. Я багато про нього думала. Під час наступного уроку в Товаристві молодих жінок я запитала дівчат, які євангельські принципи вони застосовували упродовж тижня. Як завжди запанувала тиша. Але замість того, щоб відразу втрутитися і порушити тишу, я згадала пораду одного з учителів під час обговорення на нараді і спокійно сказала: “Не поспішайте”.
Як тільки я це сказала, зав’язалася розмова. Молоді жінки почали розкриватися і розповідати про дуже делікатні переживання. Я відразу ж захотіла подякувати вчителю, який зробив таке просте зауваження під час наради вчителів стосовно мовчання. Я була вражена тим, як застосування одного цього принципу викликало таку велику зміну і так швидко.
Але тільки пізніше я усвідомила глибокий вплив цього та інших принципів, які я засвоїла. Після церкви мама однієї з молодих жінок розповіла мені, що її дочка знає, що мене було покликано Богом.
Мені важко передати, як важливо було для мене почути цей коментар. Був час, коли я думала: “Чого я можу навчити цих молодих жінок?” Але треба було чогось їх навчати. Мене покликали для певної мети, а наради вчителів допомагають мені досягати цієї мети.