До нових зустрічей
Сила Бога
З виступу на сесії священства під час генеральної конференції. Назва виступу “The Doctrine of the Priesthood” (Учення про священство), Ensign, May 1982, 32–34; вживання великої літери узгоджено із сучасним Правописом.
Віра—це сила, а сила—це священство.
Місто Сіон перетворено, художник Дел Парсон
Бог є Богом, бо Він є втіленням всієї віри, всієї сили і всього священства. Те життя, яким живе Він, називається вічним життям.
І та міра, до якої ми стаємо такими, як Він, є мірою розвитку нашої віри, здобуття Його сили і застосування Його священства. І коли ми станемо такими, як Він, у повному і справжньому сенсі, тоді ми також будемо мати вічне життя.
Віра і священство ідуть пліч-о-пліч. Віра—це сила, а сила—це священство. Після того як ми здобуваємо віру, ми отримуємо священство. Потім, завдяки священству, ми зростаємо у вірі аж доти, доки, отримавши всю силу, не станемо такими, як Господь.
Наш час тут, у смертному житті, призначено для випробування і перевірки. Ми маємо привілей, перебуваючи тут, вдосконалювати віру та зростати у силі священства. …
Святе священство зробило більше для вдосконалення людей у дні Еноха, ніж у будь-який інший час. Відоме у той час як священство за чином Еноха (див. УЗ 76:57), воно було силою, якою його та його народ було перетворено. І їх було перетворено тому, що вони мали віру і застосовували силу священства.
Саме з Енохом Господь уклав вічний завіт, що всі, хто отримує священство, матимуть силу, завдяки вірі, керувати і управляти всім на землі, чинити опір арміям будь-яких країн і стояти у славі та піднесенні перед Господом.
Мелхиседек був чоловіком подібної віри, “і його люди чинили правду і здобули небеса і прагнули сягнути міста Еноха” (Переклад Джозефа Сміта, Буття 14:34). …
Тоді яким же є вчення про священство? І як ми будемо жити, будучи Господніми служителями?
Це вчення полягає в тому, що Бог, наш Батько, є уславленою, вдосконаленою і піднесеною істотою. Він має всю могуть, всю силу і все владарювання. Він знає все і є безкінечним у всіх Своїх якостях, і Він також має сім’ю.
Воно полягає в тому, що наш Вічний Батько насолоджується своїм високим статусом слави і досконалості та сили, що Його віра є досконалою і Його священство є безкінечним.
Воно полягає в тому, що священство носить ім’я Самого Бога, і для того, щоб стати такими, як Він, ми повинні отримати і застосовувати Його священство або силу, як Він її застосовує. …
Воно полягає в тому, що ми маємо силу, виявляючи віру, керувати й управляти всім—як земним, так і духовним; чинити чудеса й удосконалювати життя; стояти в присутності Бога і бути такими, як Він, бо ми здобули Його віру, його досконалість і Його силу, або, іншими словами, повноту Його священства.
Тоді це і є вченням про священство. І немає, і не може бути нічого величнішого за нього. Це та сила, яку ми можемо здобути завдяки вірі та праведності …
Дійсно є сила у священстві—сила, яку ми прагнемо здобути і застосовувати, сила, про яку ми побожно просимо, щоб вона могла спочити на нас і на наших нащадках навічно.