Війна триває
Війна, що почалася на небесах, триває дотепер. В дійсності, битва стає запеклішою, оскільки святі готуються до повернення Спасителя.
Фото Катаріни Стефанович © iStock/Getty Images; Moment/Getty Images
Кожен, хто слідкує за міжнародними новинами, погодиться, що ми живемо в часи воєн і чуток про війни (див. УЗ 45:26). На щастя, кожен житель землі є досвідченим воїном. Ми боремося з легіонами злих сил у війні, що не припиняється. Вона почалася у доземному світі ще до нашого народження.
Оскільки ми ще не мали фізичних тіл, то вели війну на небесах без мечів, гармат чи бомб. Однак боротьба була такою ж запеклою, як і в будь-якій сучасній війні, і були мільярди жертв.
Доземна війна була війною слів, ідей, дебатів і переконань (див. Об’явлення 12:7–9, 11). Стратегія Сатани полягала в тому, щоб залякати людей. Він знав, що страх—це найкращий спосіб зруйнувати віру. Він, можливо, застосовував такі аргументи: “Це надто важко”. “Неможливо знову стати чистим”. “Надто ризиковано”. “Звідки ти знаєш, що можеш довіряти Ісусу Христу?” Він дуже заздрив Спасителю.
На щастя, Божий план переміг брехню Сатани. Одними зі складових Божого плану були свобода волі для людей і велика жертва. Єгова, відомий нам як Ісус Христос, добровільно погодився стати тією жертвою—відстраждати за всі наші гріхи. Він був ладен віддати життя за Своїх братів і сестер, аби ті, хто покаявся, могли повернутися чистими і згодом стати такими, як їхній Небесний Батько. (Див. Мойсей 4:1–4; Авраам 3:27).
Ще одна перевага, яка допомогла Єгові завоювати серця Божих дітей,—це могутні свідчення, виголошені Його послідовниками, яких очолював архангел Михаїл (див. Об’явлення 12:7, 11; УЗ 107:54). У доземному житті Адама звали Михаїлом, а Сатана мав ім’я Люцифер, що означає “той, хто несе світло”1. Таке ім’я може здаватися дивним для князя темряви (див. Moйсей 7:26), однак Писання навчають, що Сатана до свого падіння був ангелом Божим, “що був у повноваженні в присутності Бога” (див. УЗ 76:25–28).
Як міг дух з таким великим знанням і досвідом пасти так низько? Це сталося через гординю. Люцифер збунтувався проти Небесного Батька, оскільки хотів здобути Боже царство для себе.
У своїй класичній промові “Стережіться гордині” Президент Езра Тефт Бенсон (1899–1994) навчав, що Люцифер “бажав, щоб його шанували понад усіх інших” і що “його гордовитим бажанням було повалення Бога”2. Ви також уже знаєте, що Сатана бажав знищити свободу волі і що це була не єдина причина, з якої він втратив прихильність. Його було вигнано з небес за бунт проти Батька і Сина (див. УЗ 76:25; Moйсей 4:3).
Чому ми з вами боролися проти диявола? Ми боролися, бо були відданими. Ми любили і підтримували нашого Небесного Батька. Ми хотіли стати такими, як Він. У Люцифера була інша мета. Він хотів посісти місце Батька (див. Iсая 14:12–14; 2 Нефій 24:12–14). Уявіть, якого болю завдала зрада Сатани нашим Небесним Батькам. У Писаннях ми читаємо, що “небеса оплакували його” (УЗ 76:26).
Після запеклої боротьби Михаїл та його військо перемогли. Дві третини небесного воїнства вирішило йти за Батьком (див. УЗ 29:36). Сатану і його послідовників було скинуто з небес, але їх не було відразу ж кинуто до зовнішньої темряви. Спочатку їх було послано на цю землю (див. Об’явлення 12:7–9), де мав народитися Ісус Христос і де буде здійснено Його спокутну жертву.
Чому війську Сатани було дозволено прийти на землю? Вони прийшли, щоб стати протилежністю для тих, хто проходить тут випробування (див. 2 Нефій 2:11). Чи буде їх врешті-решт кинуто до зовнішньої темряви? Так. Після Тисячоліття Сатану та його військо буде вигнано назавжди.
Сатана знає, що його дні пораховані. Під час Другого пришестя Ісуса Сатану і його ангелів буде зв’язано на 1000 років (див. Об’явлення 20:1–3; 1 Нефій 22:26; УЗ 101:28). З наближенням тієї події сили зла відчайдушно борються за те, щоб взяти в полон якомога більше душ.
Івану Богослову у величному видінні було показано, зокрема, Війну на Небесах. Йому було показано, як Сатану було скинуто на землю, щоб спокушати людей. Ось як відреагував Іван: “Горе землі та морю, до вас бо диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має!” (Об’явлення 12:12).
То як же Сатана проводить свої дні, знаючи, що він не може втрачати час? Апостол Петро писав, що “диявол ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого” (1 Петра 5:8).
Що мотивує Сатану? У нього ніколи не буде тіла, у нього ніколи не буде ні дружини, ні сім’ї, і він ніколи не матиме повноти радості, тож він хоче всіх чоловіків і жінок зробити “так само нещасними, як сам” (2 Нефій 2:27).
Диявол робить своєю мішенню всіх людей, але особливо тих, які мають найбільший потенціал для вічного щастя. Він безсумнівно заздрить усім, хто перебуває на шляху до піднесення. Писання навчають, що Сатана “веде війну зі святими Бога й оточує їх” (УЗ 76:29).
Війна, що почалася на небесах, триває дотепер. В дійсності, битва стає запеклішою, оскільки святі готуються до повернення Спасителя.
Президент Бригам Янг (1801–1877) пророкував, “що Церква розростатиметься, процвітатиме, зростатиме та поширюватиметься, і наскільки буде поширюватися євангелія серед народів землі, настільки ж зростатиме сила Сатани”3.
Я думаю, всі ми погодимося, що це пророцтво виповнюється, спостерігаючи за тим, як злочестивість просочується у суспільства світу. Президент Янг навчав, що нам необхідно вивчати тактику супротивника, аби перемогти його. Я розповім про чотири перевірені стратегії Сатани та поділюся кількома ідеями стосовно того, як їм протистояти.
Стратегії Сатани
1. Спокуса. Диявол діє безсоромно, коли необхідно вкласти злочестиві ідеї в наш розум. Книга Мормона навчає, що Сатана нашіптує нечисті й недобрі думки та сіє сумніви. Він підштовхує нас потурати згубним звичкам та плекати егоїзм і жадібність. Він не хоче, щоб ми розуміли, звідки приходять ті ідеї, тож він нашіптує: “Я ніякий не диявол, бо такого не існує” (2 Нефій 28:22).
Як ми можемо протистояти такій прямій спокусі? Одне з найефективніших знарядь—просто прогнати Сатану. Саме це робив Ісус.
Розповідь з Нового Завіту про Спасителя на горі спокус є дуже повчальною. Після кожної спокуси, яку диявол Йому пропонував, Ісус застосовував двоступінчасту тактику оборони: перше—Він наказував Сатані йти геть; потім Він цитував Писання.
Наведу приклад: “Відійди, сатано!—наказав Ісус.—Бо ж написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!” (Maтвій 4:10). У наступних віршах написано: “Тоді позоставив диявол Його. І ось Анголи приступили, і служили Йому” (Maтвій 4:11). Захист Спасителя був дуже ефективним!
У біографії Президента Гебера Дж. Гранта (1856–1945) є пояснення того, як Президент Грант, ще будучи юнаком, опирався дияволові. Коли Президент Грант зрозумів, що Сатана нашіптує йому, намагаючись посіяти сумніви в його серці, то просто промовив уголос: “Пане Сатано! Замовкни”4.
Ви маєте право сказати Сатані йти геть, коли перед вами постає спокуса. Писання навчають: “Спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас” (Якова 4:7).
Інший елемент Спасителевої оборони—цитування Писань. В заучуванні уривків з Писань напам’ять, як це робив Спаситель, є велика сила. Вірші з Писань можуть стати арсеналом духовної амуніції.
Коли вас спокушають, ви можете повторювати напам’ять уголос заповіді, наприклад: “Пам’ятай день суботній, щоб святити його!”, “Любіть своїх ворогів” або “Нехай чеснота прикрашає твої думки безупинно” (Вихід 20:8; Лука 6:27; УЗ 121:45). Сила Писань не лише страшить Сатану, але також приносить Дух у ваше серце, додає впевненості та зміцнює проти спокус.
2. Брехня і обман. З Писань ми дізнаємося, що Сатана—це “батько брехні” (2 Нефій 9:9). Не вірте йому, коли він нашіптує послання, такі, як: “Ти ніколи нічого не робиш правильно”, “Ти надто грішний, щоб тебе простили”, “Ти ніколи не змінишся”, “Ти нікому не потрібний” і “У тебе немає талантів”.
Ще одна брехня, яка є дуже поширеною, ось яка: “Тобі треба спробувати все хоча б один раз—просто для досвіду. Один раз не зашкодить”. Маленька брудна таємниця полягає в тому, що він не хоче, аби ви знали, що гріх викликає залежність.
А ось іще одна ефективна брехня, яку Сатана випробує на вас: “Усі так роблять. Це нормально”. Це не нормально! Тож скажіть дияволу, що ви не хочете потрапити до телестіального царства, навіть якщо всі туди прямують.
Хоча Сатана брехатиме вам, ви можете покладатися на Духа, Який скаже вам правду. Ось чому дар Святого Духа є таким важливим.
Диявола називають “великим обманщиком”5. Він намагається сфальсифікувати кожний праведний принцип, який пропонує Господь.
Пам’ятайте, підробка—це не те саме, що протилежність. Протилежним білому є чорне, але підробкою білого може бути не зовсім біле, або сіре. Підробки нагадують справжні речі, аби обманути нічого не підозрюючих людей. Підробки є перекрученням чогось хорошого, і так само як фальшиві гроші, вони нічого не варті. Хочу пояснити.
Однією з підробок Сатаною віри є марновірство. Його підробкою любові є хтивість. Він підробляє священство, запроваджуючи орудування священиків, та імітує Божі дива за допомогою чаклунства.
Шлюб між чоловіком і жінкою встановлено Богом, але одностатевий шлюб—це лише підробка. У ньому не буде потомства і він не приведе до піднесення. Хоча імітації супротивника обманюють багатьох людей, все ж вони не є справжніми. Вони не можуть принести тривалого щастя.
В Ученні і Завітах Бог застеріг нас про підробки. Він сказав: “А те, що не напучує, не є від Бога, і є темрявою” (УЗ 50:23).
3. Суперечки. Сатана є батьком суперечок. Спаситель навчає: “Він підбурює серця людей сперечатися із злістю, один з другим” (3 Нефій 11:29).
З багатовікового досвіду диявол зрозумів, що Дух Господа залишає місця, де є суперечки. З того часу як він переконав Каїна вбити Авеля, Сатана спонукає братів та сестер сваритися. Він також розбурхує непорозуміння у шлюбі, серед членів приходу й між місіонерами-напарниками. Він радіє, коли бачить, як хороші люди сперечаються. Він намагається спричинити суперечку в сім’ї в неділю саме перед церквою, саме перед домашнім сімейним вечором у понеділок і кожного разу, коли подружжя планує піти на храмову сесію. Його втручання легко передбачити.
Коли виникає суперечка у вашому домі або на роботі, негайно зупиніться, що б ви не робили, і намагайтеся помиритися. Немає значення, хто почав.
Суперечка часто починається з дріб’язкової критики. Джозеф Сміт навчав, що “диявол тішить нас, мовляв, ми дуже праведні, коли ми пильнуємо за промахами людей”6. Коли ви про це думаєте, то фарисейство—це лише підробка справжньої праведності.
Сатана любить поширювати суперечки в Церкві. Він спеціалізується на тому, що вказує на недоліки церковних провідників. Джозеф Сміт застерігав святих, що першим кроком до відступництва є втрата довіри до провідників Церкви7.
В основі майже всієї антимормонської літератури—брехня про характер Джозефа Сміта. Ворог старанно працює, аби дискредитувати Джозефа, оскільки послання Відновлення ґрунтується на розповіді пророка про те, що відбулося у Священному гаю. Диявол ще старанніше працює в наш час, ніж будь-коли раніше, аби змусити членів Церкви поставити під сумнів їхнє свідчення про Відновлення.
На початку нашого розподілу багато братів-носіїв священства, на їхній жаль, не залишилися вірними Пророкові. Один з них—Лайман Е. Джонсон, якого було відлучено за неправедну поведінку. Пізніше він дуже жалкував, що залишив Церкву: “Я б віддав свою праву руку, якби я міг знову повірити. Тоді я був сповнений радістю й щастям. Мої сни були чудовими. Коли я прокидався вранці, мій дух був піднесеним. Я був щасливий і вранці, і ввечері, сповнений миру й радості та вдячності. Але зараз я знемагаю від темряви, болю, смутку й нещастя. Я ніколи більше не відчував щастя, хоча б на мить”8.
Задумайтеся над цими словами. Вони звучать як застереження всім членам Церкви.
Я—навернений до Церкви. Я охристився, коли мені було 23 роки. Я не був одружений і навчався на медичному факультеті в Аризоні, США. З власного досвіду мені відомо, як Сатана працює над зацікавленими Церквою, аби збентежити їх та завадити їм у пошуках істини.
Юнаком я спостерігав за прикладом своїх друзів-святих останніх днів. Я був вражений способом їхнього життя. Я прийняв рішення дізнатися більше про Церкву, але нікому не хотів казати, що досліджую мормонізм. Аби уникнути тиску друзів, я вирішив провести приватне розслідування.
Це було за багато років до появи Інтернету, тож я пішов до публічної бібліотеки. Я знайшов примірник Книги Мормона і книгу A Marvelous Work and a Wonder, (Чудова робота і диво), написану старійшиною ЛеГрандом Річардсом (1886–1983), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Я почав читати ці книги з великим бажанням і відкрив для себе, що вони мене надихають.
Хоча мій дух прагнув дізнатися більше, Сатана почав нашіптувати мені на вухо. Він казав мені, що аби повністю бути об’єктивним, мені потрібно почитати також те, що написано критиками Церкви. Я повернувся до публічної бібліотеки і почав шукати. Звичайно ж, я знайшов книгу, яка дискредитувала пророка Джозефа.
Читання тієї антимормонської книги збентежило мене. Я більше не відчував приємного духа і його впливу, що скеровували мої дослідження. Я занепав духом і був готовий припинити пошуки істини. Я молився, щоб отримати відповідь, поки читав ту антимормонську літературу!
На мій подив я отримав телефонний дзвінок від шкільної подруги, яка навчалася в Університеті Бригама Янга. Вона запросила мене відвідати її в Юті, обіцяючи, що мені сподобаються краєвиди, які я бачитиму під час подорожі. Вона навіть не підозрювала, що я таємно досліджував її Церкву.
Я прийняв запрошення. Моя подруга запропонувала піти на Храмову площу в Солт-Лейк-Сіті. Я здивував її тим, що погодився з великим ентузіазмом. Вона не уявляла, як я хотів дізнатися істину про Джозефа Сміта і про Відновлення.
Сестри-місіонерки на Храмовій площі багато в чому допомогли. Навіть не знаючи про це, вони відповіли на багато запитань. Їхні свідчення змусили мене поставити “під сумнів [мої] сумніви”9 і моя віра почала зростати. Не слід недооцінювати силу щирого свідчення.
Моя подруга також поділилася зі мною своїм свідченням та запропонувала помолитися і запитати у Бога, чи Церква істинна. Під час довгої подорожі назад до Аризони я почав молитися з вірою—і вперше “з щирим серцем, із справжнім наміром” (Moроній 10:4). В якийсь момент подорожі мені здалося, ніби весь автомобіль наповнився світлом. Я зрозумів, що світло може розвіяти темряву.
Після того як я прийняв рішення охриститися, диявол розпочав останню битву. Він працював над моєю сім’єю, яка робила все, щоб відрадити мене, і вони відмовилися прийти на моє хрищення.
Попри все я охристився, і поступово їхні серця пом’якшилися. Вони почали допомагати мені досліджувати мою сімейну історію. Через кілька років я охристив свого молодшого брата. А та подруга, яка запросила мене поїхати до Юти,—зараз моя дружина.
4. Зневіра. Сатана ефективно використовує це знаряддя, застосовуючи його до найбільш праведних святих, коли вже ніщо не спрацьовує. В моєму випадку, коли я почав відчувати зневіру, мені дуже допомогло усвідомлення того, хто намагається потягнути мене на дно. Це розсердило мене якраз настільки, щоб розвеселитися—на зло дияволу.
Багато років тому Президент Бенсон виступав з промовою на тему “Не впадайте у відчай”. У тому проникливому виступі він застерігав: “Сатана постійно намагається перемогти святих за допомогою розпачу, зневіри, смутку та депресії”10. Президент Бенсон закликав членів Церкви бути пильними і дав 12 реалістичних пропозицій щодо того, як подолати зневіру.
Він, зокрема, радив служити людям; старанно працювати і уникати лінощів; дбати про здоров’я, що включає в себе фізичні вправи і споживання натуральної їжі; прагнути отримання благословень священства; слухати надихаючу музику; порахувати свої благословення; і ставити цілі. Понад усе, як сказано в Писаннях, ми маємо завжди молитися, аби мати змогу перемогти Сатану (див. УЗ 10:5)11.
Сатана тремтить, коли бачить
найслабшого зі святих на колінах12.
Важливо знати, що зла сила має межі. Божество встановило ті межі, і Сатані не дозволено їх переходити. Наприклад, Писання запевняють нас, що “силу не дано Сатані спокушати малих дітей” (УЗ 29:47).
Ще одним важливим обмеженням є те, що Сатана не знає наших думок, поки ми йому не повідомимо. Господь пояснив: “Нема нікого, крім Бога, хто б знав твої думки й наміри твого серця” (УЗ 6:16).
Можливо, саме тому Господь дав нам заповіді, такі як “Не ремствуй” (УЗ 9:6) і “Не кажи злого про твого ближнього” (УЗ 42:27). Якщо ви можете навчитися приборкувати свого язика (див. Якова 1:26), ви зрештою не надасте надто багато інформації дияволу. Коли він чує ремствування, скарги і критику, він ретельно занотовує. Ваші негативні слова показують ворогові вашу слабкість.
У мене є для вас хороша новина. Боже військо є численнішим за військо Люцифера. Ви можете поглянути навколо і подумати собі: “Світ стає все більш злочестивим. Сатана, безперечно, виграє у війні”. Не дайте себе обманути. Насправді нас більше, ніж ворога. Пригадайте, дві третини Божих дітей обрали план Батька.
Брати і сестри, переконайтеся в тому, що ви боретеся на стороні Господа. Переконайтеся, що ви несете меч Духа.
Я молюся, щоб у кінці свого життя ви могли сказати разом з апостолом Павлом: “Я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг” (2 Tимофію 4:7).