Послання візитного вчителювання
Одного серця
З молитвою вивчіть цей матеріал і прагніть натхнення, щоб знати, чим поділитися. Як розуміння мети Товариства допомоги підготує дочок Бога до благословень вічного життя?
“І Господь назвав Свій народ Сіон, тому що вони були одного серця і одного розуму, і перебували в праведності; і не було бідних серед них” (Мойсей 7:18). Як ми можемо стати єдиними?
Старійшина М. Рассел Баллард, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав: “У серці англійського слова спокута знаходиться слово єдиний. Якби все людство зрозуміло це, не було б жодної людини, про яку б ми не турбувалися, незалежно від їхнього віку, раси, статі, релігії або соціального чи економічного становища. Ми б намагалися наслідувати Спасителя і ніколи б не були жорстокими, байдужими, неввічливими або нечутливими до інших”1.
Президент Генрі Б. Айрінг, перший радник у Першому Президентстві, навчав: “Там, де люди мають Духа, там, найвірогідніше, панує злагода. … Дух Бога ніколи не породжує суперечки (див. 3 Нефій 11:29). … Він веде до особистого спокою і почуття єдності з іншими”2.
Говорячи про сімейні випробування, Керол М. Стівенс, яка служила першим радником у Генеральному президентстві Товариства допомоги, казала: “Мені ніколи не доводилося пережити розлучення, біль і почуття небезпеки, які з’являються, коли людину залишають, або відчути відповідальність як це бути матір’ю-одиначкою. Я не переживала смерть дитини, безплідність або потяг до особи тієї ж статі. Мені не довелося зазнати жорстокого ставлення до себе, хронічного захворювання чи мати згубну звичку. У мене не було можливості пройти ці випробування.
… Однак завдяки моїм особистим іспитам і випробуванням … я добре пізнала Того, Хто дійсно розуміє. … І, крім того, я пройшла всі, щойно згадані смертні випробування, перебуваючи в ролі дочки, матері, бабусі, сестри, тітки і друга.
Як Божі дочки, які зберігають завіти, ми маємо можливість не тільки навчатися на своїх особистих викликах, ми маємо можливість об’єднуватися у співпереживаннях та співчутті, коли підтримуємо інших членів Божої сім’ї в їхніх випробуваннях”3.