Євангельський шлях до щастя
Старійшина Джеффрі Р. Холланд
З Кворуму Дванадцятьох Апостолів
З виступу “Living after the Manner of Happiness” (Жити щасливо), виголошеному на духовному вечорі в Університеті Бригама Янга–Айдахо 23 вересня 2014 року. Повний текст виступу англійською мовою можна знайти на сайті web.byui.edu/devotionalsandspeeches.
Ісус Христос—це “дорога, і правда і життя”. Ніхто не може здобути справжнього щастя без Нього.
Фразою, яку, я впевнений, ви чули багато разів, пророк Джозеф Сміт (1805–1844) одного разу проголосив: “Щастя є метою і задумом нашого існування; і ми досягнемо його, якщо будемо йти шляхом, що веде до нього”1.
Саме про таке гідне прагнення до щастя я хочу поговорити. Звертаю увагу, що я сказав “прагнення до щастя”, а не просто щастя. Згадайте слова, які підібрав пророк Джозеф: він казав про шлях, що веде до щастя, як про ключ до усвідомлення цієї мети.
Це не нове прагнення. Воно є одним з найважливіших прагнень всього людства упродовж віків. Один з найбільших умів Західного світу якось сказав, що щастя—це суть і мета життя, справжня ціль і призначення існування людини2.
То був Аристотель, але зверніть увагу на те, наскільки точно його висловлювання відповідає сказаному пророком Джозефом—майже слово в слово. У перших рядках Декларації про незалежність Сполучених Штатів Томас Джефферсон увіковічнив наші прагнення як у особистому, так і в політичному житті, назавжди пов’язавши їх (принаймні в Америці) з трьома невід’ємними правами на “Життя, Свободу і прагнення до Щастя”. Але зверніть увагу, що у тій величній трійці про щастя згадується не як про право (подібно до життя і свободи), але саме про прагнення до щастя.
То як же ми “прагнемо” щастя, особливо коли ми молоді, недосвідчені й, можливо, відчуваємо невеликий страх, а життя лежить перед нами, як та висока гора, на яку потрібно зійти? Що ж, ми певно знаємо ось що: щастя нелегко знайти, якщо ми будемо гнатися за ним. Зазвичай воно надто ілюзорне, надто ефемерне, ледь помітне. Якщо ви ще досі цього не зрозуміли, то зрозумієте пізніше в житті: найчастіше щастя приходить до нас тоді, коли ми найменше цього чекаємо, коли ми заклопотані виконанням інших справ. Щастя майже завжди є побічним продуктом якоїсь іншої діяльності.
Фотографія від Getty Images
Генрі Девід Торо, один з моїх найулюбленіших письменників у часи навчання в університеті, сказав: “Щастя—як метелик; чим більше ви за ним женетеся, тим швидше воно вислизає від вас, але якщо ви звернете увагу на щось інше, воно прийде і тихенько сяде вам на плече”3. Це один з тих величних євангельських парадоксів, які, як часто здається, не мають логіки, наприклад: “останні стануть першими” (див. Maтвій 19:30; УЗ 29:30) і “загубіть своє життя, щоб знайти його” (див. Maтвій 16:25). Євангелія сповнена таких суперечностей і непрямих шляхів, і я думаю, що прагнення до щастя—одне з них. То як же нам оптимізувати наші шанси на щастя без того, щоб гнатися за ним, таким чином не знаходячи його? Хочу звернутися до найвидатнішої книги у пошуках деяких відповідей.
“Жили ми щасливо”
Перші 30 років, описані у Книзі Мормона, важко назвати легкими. Ворожнеча у сім’ї Легія та Сарії настільки загострилася, що сім’я розділилася на дві частини—одна група втекла ще далі в пустиню, побоюючись за своє життя, аби не стати жертвою зазіхань з боку іншої половини, яка прагнула кровопролиття. Коли перша група прибула у незаселену місцевість у пошуках безпеки і почала пристосовуватися до життя, пророк, який був провідником цієї нефійської половини сім’ї, каже: “Жили ми щасливо” (2 Нефій 5:27).
Беручи до уваги те, що вони пережили за 30 років, і випробування, які, як ми знаємо, чекали на них у майбутньому, такі слова мало не викликають біль. Як усе це можна було хоч якимось чином порівняти зі “щастям”? Однак Нефій не каже, що вони були щасливі, хоча очевидно, що були. За його словами, вони, жили у стані щастя (англ. after the manner of happiness). Я б хотів, аби ви зрозуміли, що ця фраза містить чудовий ключ, який може відкривати двері чудових благословень до кінця вашого життя.
Я не думаю, що Бог у Його славі, або ангели небесні, або пророки на землі мають на меті зробити нас щасливими постійно, кожного дня в усіх наших справах, беручи до уваги всі труднощі й випробування, через які ми маємо пройти у цьому земному житті. Якось президент Джеймс Е. Фауст (1920–2007), другий радник у Першому Президентстві, сказав про це: “Щастя не дається нам, як пакет, щоб ми лише могли розкрити його і споживати. Немає людини, яка була б щасливою 24 години на добу 7 днів на тиждень”4.
Але я запевняю вас, що за Божим планом ми можемо багато чого робити, аби знайти те щастя, якого так бажаємо. Ми можемо робити певні кроки, ми можемо формувати певні звички, ми можемо робити певні речі, які, згідно з тим, що каже Бог і показує історія, ведуть нас до щастя, і ми будемо мати впевненість, що коли ми так живемо, той метелик з більшою імовірністю сяде нам на плече.
Одним словом, ваш найкращий шанс бути щасливими—робити те, що роблять щасливі люди, жити так, як живуть щасливі люди, і ходити шляхами щасливих людей. Якщо ви так будете робити, ваші шанси знайти радість у несподівані моменти, знайти спокій у несподіваних місцях і знайти допомогу ангелів, коли ви навіть не знаєте, чи знають вони про ваше існування, зростуть в геометричній прогресії. Ось п’ять способів того, як можна жити у “стані щастя”.
Живіть за євангелією
Зцілена жінка, художник Кетлін Петерсон
Перед усім, найбільше щастя, справжній мир і все, що хоч віддалено наближається до радості, яку описано в Писаннях, знаходиться, в першу чергу, переважно і завжди в житті за євангелією Ісуса Христа. Було перевірено багато інших філософій і систем вірувань. Насправді впевнено можна сказати, що практично будь-яку іншу філософію і систему було перевірено упродовж багатьох віків історії людства. Але коли апостол Хома поставив Господу запитання, яке часто ставлять молоді люди в наш час: “Як ми можемо знайти шлях?”—що для багатьох людей може означати: “Як ми можемо знайти шлях до щастя?”—Ісус дав відповідь, яка відлунює від вічності до всієї вічності:
“Я дорога, і правда, і життя. …
І коли що просити ви будете в Імення Моє, те вчиню. …
Коли будете в Мене просити чого в Моє Ймення, то вчиню” (Іван 14:5–6, 13–14).
Яке обіцяння! Живіть у Мій спосіб, живіть згідно з Моєю істиною, живіть Моїм життям—живіть згідно з тим, що Я вам показую і чого навчаю—і чого б ви не попросили, буде дано вам, чого б ви не шукали—знайдете, у тому числі й щастя. Деякі з благословень прийдуть швидко, деякі—пізніше, а деякі лише на небесах, але вони надійдуть—геть усі. Яке це чудове підбадьорення після сумного понеділка, сповненого сліз вівторка або виснажливої середи! І це обіцяння не збувається іншим чином, крім як шляхом відданості вічній істині!
Словами на той час щойно покликаного старійшини Девіда О. Мак-Кея (1873–1970), які він сказав майже сто років тому, на відміну від насолоди, задоволення або якихось гострих відчуттів справжнє “щастя можна знайти лише на добре втоптаному [євангельському] шляху, дуже вузькому … [і] [дуже] прямому, що веде до вічного життя”5. Тож любіть Бога й одне одного, та залишайтеся вірними євангелії Ісуса Христа.
Обирайте щастя
Друге, зрозумійте якомога швидше, що найбільше ваше щастя залежить від вас, а не від подій чи обставин, удачі або невдачі. Це один з наслідків того, чим закінчилася боротьба за свободу волі на доземній нараді на небесах. Ми маємо вибір, ми маємо силу волі, ми маємо свободу волі, і ми можемо вибирати—якщо не щастя саме по собі, то стан щастя. Президент Сполучених ШтатівАвраам Лінкольн мав багато причин бути нещасним, бо умови, в яких він працював як президент Сполучених Штатів, були найважчими в історії, однак навіть він висловив думку про те, що “більшість людей настільки щаслива, наскільки вирішить бути такою”6.
Щастя визначається тим, що відбувається у вашій голові задовго до того, що потрапить у ваші руки. Джозеф Сміт жив “у стані щастя” за дуже несприятливих обставин, коли він писав із в’язниці Ліберті тим, хто був на волі, однак також став жертвою великої несправедливості й переслідувань:
“Нехай чеснота прикрашає твої думки безупинно; тоді зміцніє твоя впевненість у присутності Бога. …
Святий Дух буде твоїм постійним супутником, а твій скіпетр—незмінним скіпетром праведності й істини” (УЗ 121:45–46).
“Нехай чеснота прикрашає твої думки безупинно”. Це не лише хороша порада, що допомагає від сучасної пошесті порнографії. Це також хороша порада, що стосується всіх думок, пов’язаних з євангелією, хороших думок, конструктивних думок, сповнених надії думок. Ті сповнені віри думки змінять ваше бачення життєвих проблем і те, як ви їх вирішуєте. “Господу потрібні серце і небайдужий розум” (УЗ 64:34),—як сказано в одкровенні.
Надто часто ми вважаємо, що все обмежується лише серцем. Але це не так. Бог очікує небайдужого розуму в нашому прагненні мати щастя, а також спокій. Добре обдумуйте це. Усе це вимагає зусиль. Це боротьба, однак боротьба за щастя варта зусиль.
Кілька років тому одна письменниця у своїй популярній книзі написала: “Щастя—це наслідок особистих зусиль. Ви боретеся за нього, прагнете його, наполягаєте на ньому і … [шукаєте] його. Вам треба невтомно докладати зусиль, аби побачити власні благословення. І як тільки ви досягнете стану щастя, вам ніколи не слід розслаблятися, якщо ви хочете його утримати. Ви повинні докладати великих зусиль, щоб продовжувати плисти вгору в цьому щасті, аби залишатися на його вершині”7.
Мені подобається фраза: “Невтомно докладайте зусилля, аби побачити власні благословення”. Не будьте пасивними. Пливіть вгору. Думайте, висловлюйтеся і дійте позитивно. Саме це й роблять щасливі люди; це і є одним з аспектів життя у стані щастя.
Будьте добрими і люб’язними
А ось ще одне. Готуючись до цього виступу, я довго сидів у своєму кабінеті, намагаючись згадати хоч одну щасливу людину, яка була б недоброю чи неприємною. І знаєте що? Я не міг згадати жодної—хоча б однієї. Тож засвойте цю велику істину на початку свого життя: ви ніколи не побудуєте свого щастя на чиємусь нещасті.
Іноді, може особливо тоді, коли ми ще молоді й невпевнені і намагаємося торувати свій шлях у цьому світі, то думаємо, що трохи принизивши когось, ми дивовижним чином підвищимося. Це і є цькування. Це і є в’їдливі зауваження. Це і є пихатість, зверхність і обмеженість. Можливо ми вважаємо, що якщо будемо достатньо негативними, достатньо цинічними або просто недобрими, тоді сподівання не будуть надто високими; ми можемо принижувати всіх, вказуючи на їхні недоліки, тоді наші недосконалості не будуть такі вже й помітні.
Щасливі люди не є негативними, цинічними або злими, тож не вважайте, що ці якості допоможуть вам перебувати у “стані щастя”. Якщо життя мене чогось навчило, то це того, що доброта, приязність і оснований на вірі оптимізм є рисами щасливих людей. Кажучи словами матері Терези: “Зробіть усе можливе, щоб кожен, хто приходить до вас, пішов від вас кращим і щасливішим. Будьте живим втіленням Божої доброти—доброти у виразі свого обличчя, доброти в очах, доброти в усмішці, доброти у вашому теплому привітанні”8.
Тож якщо ви хочете йти шляхом, що веде до щастя, уникайте у своєму житті ворожості, суперечок і гніву. Пам’ятайте, що саме Люцифер, Сатана, ворог усіх нас, любить гнів. Він “є батьком суперечок, і він підбурює серця людей сперечатися із злістю, один з другим” (3 Нефій 11:29).
Процитувавши цей вірш на генеральній конференції кілька років тому, старійшина Лінн. Г. Роббінс, сімдесятник, сказав: “Дієслово підбурювати звучить як рецепт нещастя: тримайте подразливість на середньому вогні, підбурте її кількома добре підібраними словами, доведіть до кипіння; продовжуйте підбурювати, поки не досягнете густої консистенції; охолодіть; дайте почуттям остигнути упродовж кількох днів; подавайте страву в холодному вигляді; у вас залишиться багато недоїдків”9. Дійсно, буде багато недоїдків.
Гнів пошкоджує або руйнує майже все, до чого торкається. Як хтось сказав, затаїти гнів, це ніби випити отрути й сподіватися, що помре інша людина. Це жахлива кислота, яка роз’їсть ємність задовго до того, як завдасть шкоди призначеному об’єкту. В ній або в притаманних їй почуттях—жорстокості, гніві, гіркоті й ненависті—немає нічого спільного з життям за євангелією або прагненням до щастя. Я не думаю, що гнів може існувати—або що йому принаймні можна сприяти, потурати чи піддаватися—у тому житті, в якому живуть “у стані щастя”.
Працюйте над цим
Ось остання пропозиція, хоча є так багато інших, які можна взяти до уваги. Нефій сказав що, намагаючись знайти щастя на своїй новій землі після 30 років негараздів, “я, Нефій, спонукав мій народ бути працьовитим і трудитися власноруч” (2 Нефій 5:17). На відміну від цього ті, від кого вони втекли, стали “лінивим народом, сповненим зла і підступності” (2 Нефій 5:24).
Якщо ви хочете бути щасливими в навчанні, на місії, або на роботі чи в шлюбі—працюйте над цим. Навчіться працювати. Служіть старанно. Не будьте лінивими і злими. Характер, подібний до Христового, можна описати дуже просто: бути настільки цілісними, щоб робити правильні речі в правильний час правильним чином. Не будьте лінивими. Не будьте марнотратними. “Прагніть знання, саме через навчання і також через віру” (УЗ 88:118). Будьте працьовитими і трудіться, у тому числі працюйте на благо інших людей і служіть їм—це один з великих секретів справжнього щастя.
А зараз на завершення хочу процитувати відверту пораду, яку Алма дав Коріантонові. З усім підбадьоренням, з яким батько звертається до сина або дочки, він сказав, що у Воскресінні вірні піднімуться до стану “нескінченного щастя”, в якому вони “успадку[ють] царство Бога” (Aлма 41:4). У той самий час, додає він, ми воскреснемо “для щастя, згідно з [нашими] бажаннями щастя” (Aлма 41:5). Але він також наполегливо застерігав: “Не припускай, що [без покаяння] … тебе буде відновлено від гріха до щастя. Ось, я кажу тобі, злочестивість ніколи не була щастям” (Aлма 41:10; курсив додано).
Гріх є протилежністю “стану щастя”. Насправді ті, хто вірить у інше, за словами Алми, “живуть без Бога в світі, і вони пішли проти природи Бога; отже, вони перебувають у стані, протилежному станові щастя.” (Aлма 41:11).
Відвертайтеся від гріха
Ісус і Марія Магдалина, художник Кетлін Петерсон
Я прошу вас відвертатися від гріха, аби жити відповідно до природи Бога, яка є природою справжнього щастя. Я заохочую вас і хвалю за ваші зусилля “йти шляхом, що веде до нього”. Ви не зможете знайти його на жодних інших шляхах.
Я свідчу, що Бог, Вічний Небесний Батько, завжди заохочує вас і хвалить за ваші намагання ще з більшою любов’ю, ніж я. Я свідчу, що Він хоче, аби ви були щасливі й мали справжню радість. Я свідчу про Спокуту Його Єдинонародженого Сина, яка відкриває істинний шлях, а якщо буде необхідно, то й дасть можливість розпочати цей шлях знову, надавши другий шанс, щоб змінити нашу природу, якщо буде потреба.
Я молюся, щоб ви пізнали, що Ісус Христос—це “дорога, і правда, і життя”, і що ніхто не знайде справжнього щастя без Нього. Я молюся, щоб одного дня, колись, десь збулися всі праведні бажання вашого серця, якщо ви житимете за євангелією Ісуса Христа, тобто “у стані”, що веде до тих благословень.