Пробіжки біля церкви
Деніел Р. Томпсон, шт. Каліфорнія, США
Ілюстрація Аллена Гарнса
Одного разу, шукаючи місце для пробіжок, я вирішив обрати для цього паркувальний майданчик біля церкви неподалік від свого дому. Мені сподобалося це місце, бо воно було освітлене і заасфальтоване. Я побачив, що пробігаючи навколо будівлі 10–15 разів—3 милі,—я виконую програму свого тренування
Мої пробіжки на паркувальному майданчику тривали з невеликими перервами упродовж трьох років. Час від часу я бачив людей на паркувальному майданчику, оскільки іноді бігав під час церковної служби та інших заходів.
Кілька разів у мене виникало відчуття, що треба поговорити з кимось про Церкву, але я не знав, як це зробити. Одного вечора по дорозі з роботи додому я вирішив зупинитися і подивитися, чи зможу когось там знайти. Я зайшов у церковну будівлю і знайшов місіонерів, у яких закінчувалася співбесіда з їхнім президентом місії. Я назвав себе і ми сіли у фойє. Саме там вони й провели зі мною перший євангельський урок.
Упродовж наступних пари тижнів я зустрічався з місіонерами. Коли я приходив на причасні збори, члени Церкви виявляли до мене любов, приязнь, товаришували зі мною й підбадьорювали. Коли я роздумував про те, чого навчався, то зрозумів, що моя зацікавленість Церквою переросла в необхідність прийняти рішення стосовно хрищення. Я відчував, що Дух спонукає робити те, чого очікує від мене Небесний Батько, однак продовжував опиратися цьому рішенню. Нарешті в листопаді 2001 року у віці 36 років я охристився.
Моє рішення робити пробіжки навколо паркувального майданчика біля церкви не здавалося в той час якимось визначним. Але завдяки йому я отримав найвеличніші благословення: став членом Церкви, познайомився зі своєю прекрасною дружиною Дженніфер і запечатався з нею на час і на всю вічність у храмі Сан-Дієго, Каліфорнія.
Тож якщо ви побачите, що хтось займається пробіжками на паркувальному майданчику біля вашого дому зборів, познайомтеся! Ви можете навіть не здогадуватися, що та людина невдовзі стане новим членом вашого приходу!