Щоб нам завжди відчувати

Старійшина Хорхе Ф. Себаллос

Сімдесятник

Існує сила, потужніша за землетруси, шалені вітри або вируюче полум’я. Однак вона тиха і спокійна, й ми повинні зважати на неї, якщо хочемо мати її скерування.

27 лютого 2010 року о 3:34 землетрус силою 8,8 бала з величезною силою обрушився на більшу частину Чилі, викликавши паніку, страх і тривогу за життя мільйонів людей.

Через кілька днів мене призначили головувати під час конференції колу в місцевості неподалік від епіцентру цього землетрусу. Я думав про те, чи вплине землетрус і триваючі поштовхи на відвідуваність конференції. Я був здивований тим, що відвідуваність кожної сесії конференції була більшою, ніж на попередніх конференціях.

Вочевидь землетрус нагадав членам колу, принаймні на певний час, як важливо наближатися до Бога, святити Суботній день і відвідувати збори. Кілька тижнів потому я зателефонував президентові колу. Я запитав, чи відвідуваність церковних зборів була все ще високою. Президент відповів, що зі зменшенням частоти і сили наступних поштовхів зменшувалася й відвідуваність церкви.

Подібна модель спостерігалася й після сумних подій, пов’язаних з руйнуванням всесвітнього торгового центру в Нью-Йорку, США, у вересні 2001 року. Тисячі людей пішли до церков, щоб заспокоїти розум і знайти втішення, якого вони так сильно потребували. Але з плином часу інтенсивність пошуків слабшала, і все поверталося до звичного русла. Не землетруси, не бурі та не катастрофи й трагедії—природні чи техногенні—розвивають віру, свідчення і тривале навернення.

Ілля і тихий спокійний голос

За днів пророка Іллі Ахав був царем у Ізраїлі. Ахав одружився з Єзавель, фінікійською принцесою. Вона запровадила серед ізраїльтян фінікійські традиції, у тому числі поклоніння ідолам. Після того як Ілля викликав на змагання і переміг священиків Ваала, яких було багато при дворі царя Ахава, Єзавель погрожувала позбавити пророка життя, тож він утік у пустиню. (Див. 1 Царів 18:4, 13, 19, 21–40; 19:1–4.)

Після того як його в пустині нагодував ангел, Ілля йшов 40 днів і 40 ночей до гори Хорив (див. 1 Царів 19:5–8). У пустині до Іллі було слово Господнє. Йому було наказано вийти з печери, де він ночував. І коли він стояв на горі перед Господом, здійнявся “вітер великий та міцний”, настільки сильний, що зриває гори та скелі ламає. “Та не в вітрі Господь”. А потім стався землетрус, “та не в трусі Господь”. Потім здійнявся вогонь, “і не в огні Господь” (1 Царів 19:11–12). Якими б сильними не були вітер, землетрус і вогонь, вони не були виявом Господнього голосу до пророка.

Після цих потужних проявів природних сил, дійшов до Іллі “тихий лагідний голос”, і він його почув (див. 1 Царів 19:12–13). Заспокійливий голос Господа сказав йому, кого треба помазати наступним царем Сирії, кого помазати наступним царем Ізраїля і що йому слід помазати Єлисея пророком, який стане його наступником.

У пошуках голосу

Той самий голос, який дійшов до Іллі—голос, який сказав йому, що робити в складний час його життя і служіння—досі доступний кожній Божій дитині, яка щиро хоче виконувати волю Батька. Але посеред багатьох гучних мирських голосів, які запрошують нас іти темними заплутаними шляхами, де ми можемо знайти тихий спокійний голос, який скаже нам, що робити, що казати і якими нас хоче бачити Бог?

Нефій радив нам “бенкету[вати] словами Христа; бо ось, слова Христа скажуть вам усе, що вам треба робити” (2 Нефій 32:3).

І де нам знайти слова Христа, щоб бенкетувати ними? Ми можемо звертатися до Писань, особливо до Книги Мормона, яку було написано і збережено в чистоті для нас, представників цього покоління. Ми також чуємо слова сучасних пророків, які розповідають про бажання нашого Вічного Батька і нашого Спасителя Ісуса Христа у цей час.

Слова сучасних пророків скеровують нас, коли ми постаємо перед новими і складними випробуваннями. В останні роки, наприклад, в той час як пануюча плутанина у світі та його філософії постійно прагнуть змінити поняття шлюбу та сім’ї, слова пророків твердо, сміливо і з любов’ю наголошують на священній природі сім’ї, проголошуючи, що “шлюб між чоловіком і жінкою встановлено Богом і що сім’я є центральною частиною Творцевого плану для вічної долі Його дітей”¹.

Сьогоденні пророки і апостоли також наголошують, як важливо дотримуватися Суботнього дня вдома і в церкві, та досягати спасіння наших предків шляхом ведення сімейно-історичної та храмової роботи. На кожній генеральній конференції вони надають додаткове духовне скерування для Церкви.

Святий Дух вестиме вас

Далі Нефій навчає нас: “Якщо ви ввійдете цим шляхом, і отримаєте Святого Духа, це покаже вам усе, що вам слід робити” (2 Нефій 32:5). Тож наголосивши на тому, як важливо шукати слова Христа, Нефій тепер дає нам настанову стосовно безпосереднього особистого спілкування, яке ми повинні мати зі Святим Духом, третім членом Божества.

Нефій точно знав, про що казав. 30–40 років тому, поки його сім’я ще була в пустині й він будував корабель, який переправить його до обіцяної землі, Нефій дорікав своїм старшим братам за їхні злочестиві вчинки, яких вони припускалися навіть після того, як почули голос ангела.

Нефій казав їм: “Ви скорі на беззаконня, але повільні у згадці Господа Бога вашого. Ви бачили ангела, і він говорив з вами; так, ви чули Його голос час від часу; і Він розмовляв з вами тихим, лагідним голосом, але ви були поза почуттям, так що не сприймали Його слова; тоді Він став розмовляти з вами голосом, подібним до грому, від чого затряслася земля, нібито вона мала розколотися на шматки” (1 Нефій 17:45).

Щоб нам завжди відчувати

Зазвичай Бог спілкується зі Своїми дітьми через Святого Духа, Який найчастіше спілкується з нами голосом, що пронизує розум і серце, “спокійним тихим голосом, що шепоче і проникає крізь усе” (див. УЗ 85:6). Дослухаймося ж до того лагідного голосу і не чекаймо, поки хтось не заговорить до нас голосом грому! Пам’ятайте, Ілля дізнався, що голос Господа був не у вітрі і не в землетрусі, і не у вогні. Господь промовляв до нього через Святого Духа, спокійним тихим голосом.

“Голос Духа приходить як відчуття, а не звук,—казав президент Бойд К. Пекер (1924–2015), президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів.—Ви навчитеся, як навчився і я, “прислухатись”, бо той голос радше відчувається, аніж чується.

… Саме голос Духа приходить у розум як думка або як відчуття, вкладене у ваше серце”².

Розумом і серцем ми відчуваємо слова Святого Духа сильніше, ніж ті, які ми чуємо вухами. То давайте ж завжди відчувати ці спонукання! Давайте відкриємо розум і серце, щоб отримувати слова пророків. Давайте дозволимо Святому Духу й надалі нас навчати за допомогою тихого спокійного голосу. Навчаючи своїх учнів про Святого Духа, Якого буде їм послано після того, як Він їх залишить, Спаситель сказав: “Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім’я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив” (Іван 14:26).

Кожен вірний член Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів має право і благословення отримати особисте скерування, натхнення і особисте одкровення з небес через Святого Духа.

Президент Томас С. Монсон (1927--2018), сказав: “Дійте за підказками тихого, лагідного голосу. Пам’ятайте, що носій священства, який мав повноваження, поклав руки вам на голову під час вашої конфірмації і сказав: “Прийми Святого Духа”. Відкрийте своє серце, навіть саму свою душу, щоб чути звучання цього особливого голосу, який свідчить про істину. Як обіцяв пророк Ісая: “Вуха твої будуть чути те слово, яке … казатиме: “Це та дорога,—простуйте ви нею!” [Ісая 30:21]”³.