Схема отримання особистого одкровення
Ми повинні зрозуміти схему, за якою діє Святих Дух. Коли ми діємо в межах цієї схеми, Святий Дух відкриває можливості небаченої проникливості.
Як і на багатьох з вас, на мене вже багато років справляє велике враження старійшина Дітер Ф. Ухтдорф. Принаймні частково це пояснює те, про що я зараз говоритиму1. Сподіваюся, він мене пробачить …
Добре підготовлені пілоти літають у межах потужностей своїх літаків і виконують настанови диспетчерів під час зльоту й посадки та визначення траєкторії польоту. Одним словом, пілоти діють у межах певної схеми. Якими б видатними або талановитими вони не були, однак пілоти зможуть безпечно користуватися величезним потенціалом літака для досягнення дивовижних цілей, лише якщо будуть діяти за цією схемою.
Подібним чином ми отримуємо особисте одкровення за певною схемою. Після хрищення ми отримуємо величний, однак дуже практичний дар—дар Святого Духа2. Якщо ми намагаємося залишатися на шляху завітів3, саме “Свят[ий] Дух[] … покаже [нам] усе, що [нам] слід робити”4. Коли ми відчуваємо непевність або неспокій, то можемо звернутися до Бога по допомогу5. Спасителеве обіцяння звучить недвозначно: “Просіть і буде вам дано, … бо кожен, хто просить одержує”6. За допомогою Святого Духа ми можемо перетворити нашу божественну природу на вічну долю7.
Обіцяння отримувати особисте одкровення через Святого Духа дивовижно надихає, подібно до польоту літака. І, подібно до пілотів літаків, ми повинні зрозуміти схему, за якою діє Святих Дух, надаючи нам особисте одкровення. Коли ми діємо в межах цієї схеми, Святий Дух відкриває можливості небаченої проникливості, скерування та втішення. Якщо ми діємо поза цією схемою, то якими б видатними й талановитими не були, ми можемо потрапити в пастку обману, потерпіти катастрофу й згоріти.
Писання є першою складовою цієї схеми отримання особистого одкровення8. Бенкетування словами Христа, які містяться в Писаннях, стимулює особисте одкровення. Старійшина Роберт Д. Хейлз сказав: “Прагнучи спілкуватися з Богом, ми молимося. А прагнучи почути Його голос до нас, ми досліджуємо Писання”9.
Писання також навчають нас, як отримувати особисте одкровення10. Ми просимо того, що є правильним і добрим11, а не того, що суперечить Божій волі12. Ми не “проси[мо] на зле”, керуючись неналежними мотивами, аби здійснити свій план чи задовольнити власні забаганки13. Понад усе, ми маємо просити Небесного Батька в ім’я Ісуса Христа14, вірячи, що ми отримаємо15.
Другою складовою цієї схеми є те, що ми отримуємо особисте одкровення лише у межах своєї компетенції, а не в сфері відповідальності інших людей. Тобто ми злітаємо і приземляємося на призначену нам смугу. Важливість чітко визначених злітно-посадкових смуг була зрозуміла на початку історії Відновлення. Гайрум Пейдж, один з Восьми свідків Книги Мормона, заявив, що отримує одкровення для всієї Церкви. Певна кількість членів Церкви була обманута й піддалася неправильному впливу.
У відповідь Господь дав одкровення, що “нікого не буде призначено отримувати заповіді й одкровення в цій Церкві, крім Мого слуги Джозефа Сміта молодшого, … доки Я не призначу … іншого на його місце”16. Учення, заповіді й одкровення для Церкви є прерогативою сучасного пророка, який отримує їх від Господа Ісуса Христа17. Це злітно-посадкова смуга пророка.
Кілька років тому мені зателефонував один чоловік, якого арештували за правопорушення. Він розповів мені про отримане ним одкровення, що під першим поверхом будівлі, в яку він намагався проникнути, сховані додаткові Писання. Він заявляв, що як тільки отримає додаткові Писання, то впевнений у тому, що отримає дар перекладу, явить світові нові Писання і сформує доктрину та скерування для Церкви. Я сказав йому, що він помиляється, а він благав мене молитися про це. Я відповів, що не буду цього робити. Тоді він накинувся на мене з лайкою і кинув слухавку18.
Мені не потрібно було молитися щодо його прохання з однієї простої, однак вагомої причини: лише пророк отримує одкровення для Церкви. Це “суперечить порядку Божому”19, якщо інші люди будуть отримувати одкровення, яке знаходиться у сфері повноважень пророка.
Особисте одкровення по праву належить кожній людині. Ви, наприклад, можете отримувати одкровення, де жити, яку професію обрати або з ким укласти шлюб20. Провідники Церкви навчають доктрині й діляться натхненними порадами, але відповідальність за ці рішення покладається на вас. Це одкровення отримуєте ви; це ваша злітно-посадкова смуга.
Третя складова схеми полягає в тому, щоб особисте одкровення було в гармонії із заповідями Бога та завітами, які ми з Ним уклали. Уявіть собі таку молитву: “Небесний Батьку, церковні збори нудні. Можна, я буду поклонятися Тобі в Суботній день у горах або на узбережжі? Можна, я не буду ходити до Церкви і приймати причастя, однак матиму благословення від дотримання Суботнього дня в святості?”21 У відповідь на таку молитву ми можемо передбачити таку відповідь від Бога: “Моя дитино, Я вже дав одкровення стосовно Суботнього дня”.
Коли ми просимо одкровення стосовно того, в чому Бог уже дав чітке скерування, ми стаємо вразливими до того, щоб неправильно інтерпретувати свої почуття і починаємо чути те, що хочемо почути. Один чоловік якось сказав мені, що намагається стабілізувати ситуацію в сім’ї. У нього виникла ідея вирішити цю ситуацію за допомогою привласнення коштів. Він молився про це і відчув, що отримав ствердну відповідь. Я знав, що він обманюється, бо він шукав одкровення, що суперечить заповіді Бога. Пророк Джозеф Сміт застерігав: “Немає більшої шкоди для людських дітей, ніж бути під впливом хибного духа, але вважати, що вони мають Дух Бога”22.
Дехто може сказати, що Нефій порушив заповідь, коли убив Лавана. Однак цей виняток не заперечує правила—того правила, що особисте одкровення буде узгоджуватися із Божими заповідями. Не існує простого пояснення цього епізоду, яке б повністю задовольняло всіх, однак зверну вашу увагу на певні факти. Ця історія не починається з того, що Нефій запитує, чи він може убити Лавана. І це було не те, що він хотів робити. Убивство Лавана сталося не задля особистої вигоди Нефія, а для того, щоб надати Писання майбутній нації та завітному народу. І Нефій був упевнений, що то було одкровенням—насправді в цьому випадку це була заповідь від Бога23.
Четвертою складовою схеми є здатність розпізнавати те, що Бог уже відкрив особисто вам, і в той же час бути відкритими до наступних одкровень від Нього. Якщо Бог відповів на запитання, а обставини не змінилися, то чому ми сподіваємося, що відповідь буде іншою? Джозеф Сміт спіткнувся об таку саму проблематичну ситуацію, яка склалася в 1828 році. Перша частина Книги Мормона була перекладена, коли Мартін Гарріс, благодійник і перший писар, попросив у Джозефа дозволу взяти перекладені сторінки і показати їх своїй дружині. Не знаючи, що робити, Джозеф молився, щоб мати скерування. Господь відповів, що не слід дозволяти Мартіну брати сторінки.
Мартін попросив, щоб Джозеф запитав ще раз. Джозеф запитав, але не дивно, що відповідь була однаковою. Однак Мартін благав Джозефа запитати втретє, і Джозеф це зробив. Цього разу Бог не сказав “ні”. Однак здавалося, ніби Бог говорить: “Джозефе, ти знаєш Мою думку з цього питання, але у тебе є свобода волі вибирати”. Відчувши, що заборону було знято, Джозеф дозволив Мартіну взяти 116 сторінок рукопису і показати їх кільком членам сім’ї. Перекладені сторінки зникли, і їх ніколи не було відновлено. Господь суворо докоряв Джозефу24.
Джозеф зрозумів, чого навчав Яків, пророк з Книги Мормона: “Не прагніть радити Господові, а беріть пораду з Його рук. Бо … Він радить в мудрості”25. Яків застерігав, що неприємності відбуваються тоді, коли ми просимо про те, чого не слід. Він передрікав, що люди в Єрусалимі будуть прагнути того, “чого не [можуть] розуміти”, поглядатимуть “за межу” і зовсім не зважатимуть на Спасителя світу26. Вони спіткнулися, бо просили про те,чого не розуміли і не могли зрозуміти.
Якщо ви отримали особисте одкровення, яке відповідає вашому випадку, а обставини не змінилися, Бог уже відповів на ваше запитання27. Наприклад, іноді ми багато разів просимо запевнення в тому, що нас прощено. Якщо ми покаялися, сповнилися радістю і спокоєм у сумлінні та отримали відпущення гріхів, тоді немає потреби в тому, щоб знову запитувати. Слід довіряти тому, що Бог уже відповів28.
Навіть коли ми довіряємо попереднім відповідям Бога, слід бути відкритими до наступного особистого одкровення. Адже зовсім мало життєвих цілей досягаються безпересадочним рейсом. Нам слід усвідомлювати, що особисте одкровення може отримуватися “рядок за рядком, приписання за приписанням”29, що дане через одкровення спрямування може бути і часто є поступовим30.
Складові схеми отримання особистого одкровення накладаються одна на одну і підсилюють одна одну. Але в рамках схеми Святий Дух може і буде відкривати все, що нам необхідно, аби злетіти і підтримувати динаміку польоту на шляху завітів. Таким чином ми можемо бути благословенні силою Христа ставати такими, якими нас хоче бачити Небесний Батько. Я закликаю вас мати впевненість просити для себе особисте одкровення, памʼятаючи про те, що Бог уже відкрив відповідно до Писань і заповідей, які Він дав через Його призначених пророків, і робити це в межах вашої компетентності та повноважень. Я знаю, що Святий Дух може і буде показувати вам усе, що вам слід робити31. В ім’я Ісуса Христа, амінь.