“Як мені розпізнати Духа?”, Ліягона, червень 2023.
Як мені розпізнати Духа?
Аби допомогти нам зрозуміти вплив Духа, Господь дав багато описів Святого Духа в Писаннях.
Президент Рассел М. Нельсон недавно навчав: “Ще ніколи раніше не було так необхідно знати, як Дух говорить до вас, ніж це є тепер”1 . І все ж багато людей все ще запитують себе: як мені розпізнати Духа? Це запитання мені ставили постійно, коли я викладав у центрі підготовки місіонерів, у Відділі семінарій та інститутів та в Університеті Бригама Янга. На щастя, Господь Ісус Христос дав відповіді на це запитання в Писаннях та у вченнях сучасних пророків.
Павло навчав коринтян, що “не знає ніхто й речей Божих, якщо він немає Духа Божого” (Joseph Smith Translation, 1 Corinthians 2:11 [цитовано з 1 Corinthians 2:11, footnote c]). Оскільки духовні істини, як правило, невидимі для природного ока, їх неможливо пізнати за допомогою природних чуттів або самого лише розуму. Ось чому ми можемо пізнавати їх лише за допомогою Духа (див. 1 Коринтянам 2:9–10). Святий Дух має підтвердити нам їх (див. Мороній 10:4).
Ось чому важливо, щоб кожен з нас навчився, як розпізнавати Духа і покладатися на Нього в пізнанні істини2 . Як навчав президент Бойд К. Пекер (1924–2015), президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів: “Якщо все, що ви знаєте, це побачене вашими природними очима і почуте природними вухами, то ви будете знати небагато”3.
Щоб допомогти нам розпізнавати Духа, Господь надав такі описання:
“Мир твоєму розуму”. Аби допомогти Оліверу Каудері розпізнавати Духа, Господь запитав: “Хіба Я не промовляв мир твоєму розуму стосовно цього?” (Учення і Завіти 6:23)4. Старійшина Річард Г. Скотт (1928–2015), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснював: “Відчуття спокою є найбільш частим свідченням підтвердження, яке доводилось відчувати особисто мені. Коли мене непокоїло певне важливе питання, а намагання вирішити його були безуспішними, я продовжував діяти з вірою. Пізніше приходив всеохоплюючий спокій, і мої занепокоєння зникали, як і було обіцяно”5.
“У твоєму розумі і у твоєму серці”. За іншої нагоди Господь так описав одкровення: “Я скажу тобі у твоєму розумі і у твоєму серці, через Святого Духа. … Це є дух одкровення” (Учення і Завіти 8:2–3). Коментуючи цей уривок, старійшина Девід А. Беднар навчав: “Господь [тут] вказує, що одкровення часто надходить у вигляді думки, що з’являється в розумі, та почуттів у серці”6.
Ці натхненні думки й почуття можуть “просвітити [ваш] розум” Учення і Завіти 11:13) та зробити так, щоб ваші серця “сповнилися радістю” (Moсія 4:20). Пророк Джозеф Сміт пояснював, що “найперші ж прояви духу одкровення” з’являються тоді, коли ви відчуваєте, “як в вас проливається чистий розум”, даючи “осяйність”7.
“Чи не палало нам серце”. Розмірковуючи про те, чого навчав воскреслий Христос, двоє Його учнів казали: “Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?” (Лука 24:32). Подібним чином Ісус Христос сказав Оліверу Каудері: “Я зроблю так, щоб твої груди запалали зсередини”, що буде підтвердженням істини (див. Ученя і Завіти 9:8; див. також 3 Нефій 11:3). Президент Даллін Х. Оукс перший радник у Першому Президентстві, пояснював, що це “не є відчуттям теплового нагріву, як під час згорання, а відчуття миру і теплоти, спокою і великодушності”8.
“Ти відчуєш, що це правильно”. Ісус Христос навчав Олівера Каудері, що він дізнається про правильність певної речі через Святого Духа, оскільки він відчує, “що це правильно” (Учення і Завіти 9:8). Старійшина Скотт пояснював так: “Це означає, що “відповідь надходить як відчуття і супроводжується переконаністю”9.
“Тихий лагідний голос”. Господь навчав Іллю, що зазвичай Його голос не є вражаючим, як вогонь, вітер або землетрус. Частіше Його духовне спілкування є більш витонченим і відбувається через “тихий лагідний голос”(1 Царів 19:12)10. Цей духовний голос нагадує “шепіт”, що проникає в “кожну душу” (Геламан 5:30), і “хоча його описано, як голос, — навчав президент Пекер, —це той голос, який людина більше відчуває, аніж чує”11.
“Ти отримував настанови Мого Духа”. Оскільки Дух спілкується тихим непомітним чином, ми можемо отримувати одкровення і навіть про це не знати. Господь пояснив Оліверу Каудері: “Скільки разів ти питав, стільки ж разів ти отримував настанови Мого Духа. Якби це не було так, ти б не був на тому місці, на якому ти є тепер” (Учення і Завіти 6:14). Господь вів його, однак Олівер у той час цього не усвідомлював. Лише пізніше, коли Господь на це указав, Олівер зміг озирнутися і побачити Господнє скерування. Подібним чином ми також “можемо в певний момент отримувати одкровення”12 і не розпізнавати Духа, а осягнути все лише потім.
“Я знову і знову вдумувався в ці слова”. Джозеф Сміт описував вплив Духа, який він відчув під час вивчення Писань. За його словами, той вірш “здавалося, в повній мірі заволоді[в] почуттями мого серця. Я знову і знову вдумувався в ці слова” (Джозеф Сміт – Історія 1:12). Ми також можемо розпізнавати Духа, коли вірші з Писань або вчення пророків торкаються нашого серця та надихають нас перечитувати їх і розмірковувати над ними.
“Рядок за рядком”. Хоча іноді ми сподіваємося, що одкровення надійде відразу ж, Господь пояснив: “Я дам дітям людським рядок за рядком, приписання за приписанням, тут трохи і там трохи” (2 Нефій 28:30). Іншими словами, улюблений метод Господа такий: давати одкровення поступово, потроху, подібно до того, як ми спостерігаємо за наростанням світла під час сходу сонця, а не подібно до того, як світло з’являється раптово, коли ми вмикаємо лампочку13. Часто одкровення усвідомлюється лише тоді, коли на нього дивитися в сукупності.
“Веде чинити добре”. Деяким людям важко зрозуміти, чи спонукання робити добро іде від Духа, чи це їхні власні думки. Ісус Христос відповів на це, коли навчав Гайрума Сміта про те, як розпізнавати Його Духа: “Поклади довіру свою на Того Духа, Який веде чинити добре …; це є Мій Дух” (Учення і Завіти 11:12). Нам слід визнавати, що духовні спонукання чинити добре йдуть від Духа, а нам слід діяти за ними.
“Будьте спокійними та знайте, що Я є Бог”. Іноді Господь не відповідає через Свого Духа так швидко, як ми сподіваємося. Це може бути важко і від нас вимагатиметься вірити такій настанові: “Будьте спокійними та знайте, що Я є Бог” (Учення і Завіти 101:16). Президент Нельсон пояснював: “Можуть бути часи, коли ви відчуваєте, що небеса закриті. Але я обіцяю: якщо ви й надалі будете слухняними, будете висловлювати вдячність за кожне благословення, яке Господь дає вам, і якщо ви будете терпеливо й шанобливо ставитися до розкладу Господа, то отримаєте знання і розуміння, яких прагнете”14. Коли ми переживаємо період цієї божественної тиші, нам слід пам’ятати, як навчав президент Оукс, “що Господь звертатиметься до нас через Духа у Свій час і у Свій спосіб. … Ми покладаємося на Господа в отриманні Його одкровення”15.
Хоча ці описи стануть у пригоді, зрештою вони все ж не є повними. Як пояснював президент Пекер: “У нас немає слів (навіть у Писаннях немає слів), щоб досконало описати Духа. У Писаннях зазвичай вживається слово “голос”, яке не повністю підходить. Це тонке, вишукане духовне спілкування є невидимим для наших очей і нечутним для наших вух”16. Зрештою, розпізнавання Духа можна порівняти зі смаком солі: його важко описати словами, але ви його розпізнаєте після того, як один раз спробували17.
Ось чому ми повинні навчатися розпізнавати Духа в своєму житті. Хоча ми не можемо силоміць створювати духовні відчуття, втім ми можемо створювати атмосферу для них. Господь Ісус Христос відкрив певні прості й малі речі, які ми можемо робити, аби навчатися чути, коли Він промовляє до нас через Свого Духа. Тоді ми можемо краще розпізнавати той духовний вплив кожного разу, коли Він до нас промовлятиме.
Писання. Господь Ісус Христос відкрив нам, що ми можемо чути Його духовний голос, яким Він звертається до нас під час вивчення Писань. Він сказав:
“Ці слова є не від людей … , а від Мене…
Бо це Мій голос, який промовляє їх вам; бо їх дано вам Моїм Духом, і Моєю силою ви можете читати їх; …
Отже, ви можете свідчити, що ви чули Мій голос і знаєте Мої слова” (Учення і Завіти 18:34–36).
Пояснюючи цей принцип, старійшина Беднар навчав: “Один зі способів, у який я можу Його чути — це Писання. Писання — це заздалегідь записний голос Господа. Це не означає чути звук самого голосу, хоча трапляється і таке. Це означає чути Писання відчуттям свого розуму, відчуттям свого серця. Для мене Писання є основним джерелом отримання і розпізнавання тих думок і почуттів18.
Храм. Президент Нельсон навчав, що “ми також можемо слухати Його в храмі. Дім Господа є домом навчання. … Там ми вчимося, як розсувати завісу і більш ясно спілкуватися з небесами”19. Пророк Джозеф Сміт благав, щоб ми могли навчатися краще розпізнавати Духа в храмі, коли молився, “щоб [усі] [ті], хто поклонятимуться в цьому домі, … могли зростати в Тобі й отримати повноту Святого Духа” (Учення і Завіти 109:14–15). Якщо ми постійно поклоняємося у храмі, то навчаємося відчувати Духа, а здатність розпізнавати Його голос у нашому житті покращується.
Пророки. “І, насамкінець, — навчав Президент Нельсон, — ми слухаємо Його, коли звертаємо увагу на слова пророків, провидців і одкровителів”20. Якщо ми регулярно слухаємо послання наших сучасних пророків і апостолів та діємо за їхньою порадою, ми запрошуємо Святого Духа навчати нас. Це ще одне важливе джерело набуття досвіду спілкування з Духом, яке може допомагати нам розпізнавати Його вплив.
Крім того, ми можемо щиро молитися, вірно служити в Церкві, записувати духовні враження й гідно приймати причастя. Якщо ми це робимо з вірою в Ісуса Христа, Дух прийде, і ми розпізнаємо Його завдяки описам, що містяться в Писаннях, з власного досвіду будемо знати Його спонукання й більш упевнено розпізнавати Його вплив в усіх сферах нашого життя. “Знаючи Дух Божий і розуміючи Його, ви можете розвиватися в принципі одкровення, доки не станете досконалими в Христі Ісусі”21 і не здобудете “розум Господній” (1 Коринтянам 2:16).