Як запечатування в храмі вплинуло на мій шлюб

Сара Карлсон

Через пандемію ми з чоловіком мусили оформити цивільний шлюб, замість того щоб укласти його в храмі.

Я пам’ятаю, як після оголошення про закриття під час пандемії всіх храмів на невизначений час, я зателефонувала Кітону (в той час моєму нареченому), щоб обговорити наші наступні кроки. Ми повинні були одружитися у храмі через кілька тижнів і не були впевнені, чи слід чекати, поки храми не відкриються, чи нам потрібно оформити цивільний шлюб, а запечатування провести пізніше.

Особисто я була дуже засмучена, тому що завжди уявляла своє весілля в храмі, і мій шанс вислизав, як пісок крізь пальці. Також я планувала отримати ендаумент того самого тижня, що й наше весілля, тож нам довелося б чекати ще довше, доки храми знову відкрилися б і для ендаументу, і для сесії запечатування.

Зрештою, після багатьох молитов і обговорень, ми з Кітоном вирішили оформити цивільний шлюб в ту ж саму дату, на яку було призначене запечатування у храмі. Але ми були сповнені рішучості бути запечатаними після того, як храми знову відкриються.

Підготовка

Доки ми чекали, що храми відкриються, ми вирішили використати час на вивчення завітів, які ми будемо укладати під час обряду запечатування (і під час мого ендаументу). Ми з Кітоном поговорили з нашим єпископом про курс підготовки до храму, і він відчув натхнення призначити Кітона моїм учителем. Тиждень за тижнем ми з Кітоном сиділи й обговорювали храм.

Це був неймовірно особливий і надихаючий час у наших стосунках, коли ми обговорювали завітні обіцяння, які дамо один одному, коли будемо запечатані.

Через шість місяців після нашого цивільного шлюбу я отримала ендаумент і ми з Кітоном були запечатані. Ми були оточені сім’єю, але, на відміну від того дня, коли ми одружилися, ми не нервувалися і не турбувалися — ми були такі щасливі! Ми зосередилися виключно на тому, що таке вічний шлюб — на завітах, які ми укладали. Звичайно, святкування та заходи, які зазвичай відбуваються в день весілля, такі хвилюючі та приємні. Але я вдячна за той час, який ми мали, щоб по-справжньому підготуватися до укладення завітів одне з одним і з Богом. Незалежно від того, чи ви спочатку оформили цивільний шлюб, чи одразу уклали шлюб у храмі, я знаю, що щира підготовка до укладення завітів зі своїм чоловіком (своєю дружиною) і зосередження уваги на цьому обряді в день весілля — це одна з найбільших радостей, які ви коли-небудь відчуватимете.

У той момент, коли ми схилили коліна перед вівтарем і були запечатані, наші серця наповнились непереборним почуттям подяки, любові та радості. Ми обоє одразу відчули глибоку зміну у наших відносинах.

Хоча останні шість місяців ми були щасливі у шлюбі, того вечора ми з Кітоном говорили про особливу святість, яку тепер у ньому відчуваємо. У наші стосунки прийшло нове відчуття цілісності та миру. Того вечора Дух у нашому домі був настільки сильним, що Його можна було практично відчути фізично. Ми відчули у своїх серцях абсолютно новий рівень любові одне до одного і до Спасителя. І ми знали, що це сталося тому, що ми зв’язали себе одне з одним і з нашим Небесним Батьком через вічні завіти.

Роздуми

На своєму досвіді ми з Кітоном переконалися у важливості побудови та зміцнення наших відносин, як індивідуально, так і разом, з нашим Спасителем Ісусом Христом та нашим люблячим Небесним Батьком. Запечатування в храмі дозволяє нам повною мірою відчути ту силу, яку укладення і дотримання завітів приносить в шлюб, — як вони дійсно можуть трансформувати нашу любов одне до одного і запросити зцілюючу, спокутну і надихаючу любов Спасителя до наших відносин.

Я приєднуюсь до недавнього запрошення Президента Рассела М. Нельсона: “Якби у мене була можливість поговорити віч-на-віч з кожним з дорослої молоді, я закликав би вас шукати супутника або супутницю, з ким ви можете запечататися у храмі. Вас може цікавити, що це змінить у вашому житті. Я обіцяю, що це змінить все ! Якщо ви одружитеся у храмі й будете часто повертатися туди, вас буде зміцнено і скеровано у ваших рішеннях”¹.

У нашому житті ми з Кітоном на собі відчули ось це “змінить все”, описане Президентом Нельсоном. Також нещодавно у нас народилася перша дитина — прекрасна маленька дівчинка, завдяки якій ми на новому рівні відчули і зрозуміли Божу любов до нас. Щоразу, коли ми дивимось у її прекрасні очі, ми згадуємо про глибокі благословення храму та вічні сім’ї. Вона наша навіки, і ми з Кітоном матимемо благословення бути разом назавжди, тому що ми запечатані на час і на всю вічність.

Я свідчу, що запечатування в храмі варте всього і що ви побачите скеровуючу руку Господа у ваших стосунках, якщо продовжуватимете зосереджуватися на своїх завітах і робити храм пріоритетом у своєму житті.