Єрусалим у часи Ісуса Христа

Метью Дж. Грей

Професор Факультету стародавніх Писань Університету Бригама Янга

Дізнайтеся більше про місто, яке зіграло важливу роль у священнослужінні Спасителя.

Місто Єрусалим займало центральне місце в житті євреїв у першому столітті та було місцем найважливіших подій із життя та священнослужіння Ісуса Христа.

Наприклад, в Євангеліях Нового Завіту говориться, що Ісус часто відвідував Єрусалим, щоб відзначати свята юдейського паломництва в храмі (де Він часто навчав у зовнішніх дворах)¹, і що Він провів останній тиждень Свого земного життя в цьому місті, готуючись до святкування Пасхи². У цих обставинах Ісус сказав Свої останні публічні промови, вступив у конфлікт із місцевою владою, провів Свою Останню вечерю з учнями, мучився і молився в Гефсиманії, переживав випробування, образи і розп’яття, які зрештою призвели до Його смерті, поховання і воскресіння.

Оскільки Єрусалим був місцем цих вирішальних подій у житті та місії Ісуса, розуміння ландшафту міста в ранньоримський період може значно полегшити наше читання євангельських розповідей.

Місто при Іроді Великому та його наступниках

Єрусалим, який міг би знати Ісус, мало схожий на місто, яке відвідують сучасні туристи, але Писання, історичні джерела та археологічні розкопки дають змогу захоплююче відтворити риси Єрусалима першого століття³.

На відміну від галілейського поселення, в якому Ісус провів більшу частину Свого священнослужіння⁴, Єрусалим був багатим і значним містом, у якому якраз були завершені будівельні роботи, що ініціювалися Іродом Великим та його наступниками для приведення міста у відповідність із останніми стандартами римського будівництва, технологій та установ. Воно включало:

Величну Храмову гору, де єврейські прочани з усього Середземномор’я могли поклонятися Богові Ізраїля у храмі. Ісус, звичайно, також ходив до храму, коли відвідував Єрусалим⁵.
Серію стін і укріплень (наприклад, фортеця Антонія), які захищали місто.
Розважальні установи, такі як театр та іподром.
Систему акведуків, яка направляла воду в місто для забезпечення зростаючих потреб його жителів і регулярного напливу відвідувачів.
Декілька купалень — наприклад, купальня Віфесда на півночі та купіль Сілоам на півдні — для ритуального занурення єврейських паломників, які регулярно приїжджали до міста, щоб відзначити свята, описані у Торі. Сам Ісус відвідував ці купальні⁶.

Нижнє і Верхнє місто

Найстарішою і найбільш перехідною частиною Єрусалиму в цей період було Нижнє місто, на південь від Храмової гори. У ньому були галасливі ринки, багатолюдні вулиці, паломницькі хостели та скупчення простих будинків, а також більші помешкання для деяких більш видатних мешканців міста.

На заході було Верхнє місто — найвища і найбагатша частина Єрусалима. Тут Ірод побудував свій екстравагантний особняк (з двома житловими крилами, садами розваг і купальнями), а представники вищого класу Юдеї прагнули наслідувати римську аристократію.

Ці сім’ї еліти, серед яких були священники, що керували єрусалимським храмом, жили в міських віллах, прикрашених настінними фресками в помпейському стилі, мозаїчними підлогами з квітковим та геометричним орнаментом та прекрасними садами. Вони також обідали в триклініях в римському стилі (кімнати для відпочинку на диванах під час бенкетів) із вишуканими стравами та іноземною кухнею.

Останні дні Ісуса в Єрусалимі

Оскільки велика частина цього аристократичного способу життя підтримувалася десятиною, що передавалася сім’ям священників, і від економіки єрусалимського храму, Ісус Христос публічно засудив вищі класи міста за їхню експлуатацію вбогих, їхню зовнішню демонстрацію багатства і влади та їхнє ставлення до маргіналів у єврейському суспільстві⁷.

Цей конфлікт із місцевою аристократією призвів до кульмінаційних подій життя Ісуса, які розгорнулися в Єрусалимі.

У Свою останню ніч Ісус розділив Останню вечерю зі Своїми учнями десь у житловому районі міста (що, незважаючи на традиційне розташування на Західному пагорбі, могло статися у скромному будинку неподалік Нижнього міста). Потім Він пішов до сільськогосподарської ділянки за міськими стінами на Оливковій горі під назвою Гефсиманія, або “місце, де видавлювали олію”, де Він страждав від агонії і був заарештований. Потім його судили за богохульство місцеві священники в одному з багатих будинків Верхнього міста.

Наступного ранку Ісуса знову судив римський префект Понтій Пилат (що, ймовірно, сталося у палаці, який колись займав Ірод Великий). Потім Ісуса змусили нести свій хрест за межі міських стін і публічно розіп’яли на місці страти під назвою Голгофа, або “Череповище” (ймовірно, недалеко від занедбаної каменоломні в північно-західній частині міста)⁸. Після смерті Ісус був похований Його послідовниками в гробниці неподалік, де Його тіло лежало до Його славетного Воскресіння на третій день⁹.

Хоча сьогодні ми, можливо, не завжди знаємо з упевненістю точні місця, пов’язані з останнім тижнем життя Ісуса, розуміння основних особливостей та міського планування Єрусалиму першого століття може дати цінну інформацію для читання євангельських історій, оживити події останніх днів життя Ісуса і допомогти нам наблизитися до Нього, відчувши силу Спокути, яку Він здійснив у Святому місті.