“Беззаперечне свідчення сучасних пророків”, Ліягона, жовт. 2023.
Беззаперечне свідчення сучасних пророків
Влада священства отримується лише шляхом висвячення, ухваленим Господом Ісусом Христом, Який скеровує Свою відновлену Церкву в наш час.
Президент Рассел М. Нельсон і його дружина Венді під час зборів з місіонерами в Окленді, Нова Зеландія, у травні 2019 р. Як навчав Президент Нельсон, Спаситель керує Своєю Церквою через “спокійн[у] робот[у] відповідно до божественного плану правонаступництва”.
Як проголошується в Біблії, істинна Церква Ісуса Христа збудована “на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос” (Eфесянам 2:20). Багато років тому я зміг застосувати цей фундаментальний принцип відновленої євангелії.
Одна жінка, яка належала до Церкви, привела в мій офіс свою сусідку. Чоловік сусідки був протестантським священником великої громади. Багато років ця подружня пара дуже старанно служила Господу, виконуючи християнське служіння. Він охристив багато людей у своїй церкві.
Тепер під впливом своїх сусідів, які були святими останніх днів, він прочитав Книгу Мормона і навернувся до Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Він був готовий полишити своє служіння в тій церкві й приєднатися до відновленої Церкви. Але спочатку він і дружина хотіли отримати відповідь на своє запитання стосовно влади священства. Нагадавши мені, що її чоловік охристив велику кількість людей, його дружина запитала: “Ви хочете мені сказати, що у мого чоловіка не було жодних повноважень христити усіх тих людей, яких він охристив?”
Дух підказав мені відповідь, як буває в таких ситуаціях.
“Ні, — сказав я. — Я впевнений, що ваш чоловік мав повноваження христити всіх тих людей, яких охристив. Він мав усі повноваження, які могла дати йому його церква. Він міг проводити шлюбні церемонії. Він міг робити людей членами вашої громади. Він міг наймати підрядників, щоб покласти нову покрівлю на вашій церкві. Але це не ті повноваження, про які ми говоримо. Повноваження, про які ви запитуєте, — це влада, яку Ісус дав Петрові: все, що він зробить на землі, буде вважатися дійсним на небесах (див. Матвій 16:19). І оскільки це божественне повноваження повинно простежуватися до апостолів, воно існує лише в Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів”.
Ключі священства
Владу священства не отримують внаслідок навчання або здобуття ступеня в семінарії. Писання можуть навчати, зміцнювати свідчення про Спасителя Ісуса Христа і навіть викликати бажання служити Богові, але вони не надають повноважень. Так само повноваження священства не є наслідком натхнення або прагнення. Повноваження священства отримують лише шляхом висвячення. Про це чітко вказується в Біблії.
Під час Свого земного священнослужіння Спаситель Ісус Христос сказав Дванадцятьом апостолам: “Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас, і вас настановив, щоб ішли ви й приносили плід” (Іван 15:16). Апостол Павло навчав: “Чести цієї [священства] ніхто не бере сам собою, а покликаний Богом, як і Аарон” (Євреям 5:4).
Певні речі витікають з того факту, що повноваження отримуються лише після того, як людину обрано і висвячено Богом. Перше — це важливість “ключів”, які Ісус дав Петрові під час цієї священної події (див. Матвій 16:19). “Ключі священства — це надана влада, щоб керувати використанням священства на користь Божим дітям”1.
Передавши ключі Петрові, Спаситель показав, що ключі священства надано Його апостолам. Ті ключі, які було втрачено після смерті перших апостолів, необхідно було відновити, аби влада священства могла надаватися і застосовуватися у відновленій Церкві. Це було зроблено тоді, коли небесні посланці, діючи під скеруванням Ісуса Христа, прийшли відновити Церкву Ісуса Христа. Вони зробили це, надавши настанови пророку Джозефу Сміту, висвятивши його і передавши йому необхідні ключі священства. Ті ключі не існують поза Церквою Ісуса Христа Святих Останніх Днів.
Таким чином Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів — відновлена Церква — має повноваження виконувати всі дії та обряди, що виконувалися в попередніх розподілах євангелії, і все це “звʼязане [визнане] буде на небі” (Maтвій 16:19; Учення і Завіти 128:8). Цими важливими обрядами спасіння і піднесення є: хрищення, дарування Святого Духа, храмовий ендаумент і шлюб на вічність. Усі вони, як для живих, так і для померлих, уможливлюють наше повернення до Бога Батька і до Сина, зберігаючи сімейні стосунки у вічності.
Завдяки Своїм вченням і Спокуті Господь Ісус Христос є головним наріжним каменем усього цього, а Його робота продовжується зусиллями апостолів і пророків.
Пророк Джозеф Сміт навчав: “Фундаментальними принципами нашої релігії є свідчення апостолів і пророків стосовно Ісуса Христа, що В,,,ін помер, був похований і піднявся на третій день і вознісся на небеса. А все інше, що стосується нашої релігії, є лише додатком до цього”2.
На цьому фото Кворуму Дванадцятьох Апостолів (внизу), зробленому в 1984 році, є чотири майбутні Президенти Церкви. П’ятий апостол, Президент Гордон Б. Хінклі, у той час служив у Першому Президентстві. Завдяки служінню й досвіду кожен з апостолів підготовлений до майбутніх обов’язків, а дехто з них для виконання обов’язків Президента Церкви.
Особливі свідки
Дванадцятьох апостолів називають “особливими свідками імені Христа в усьому світі” (Учення і Завіти 107:23). Вони мають унікальне свідчення про Ісуса Христа. Вони свідчать про Його реальність, Його божественність, Його місію і Спокуту, Його Воскресіння, Його святе священство і наш потенціал мати вічне життя. Апостолам у цьому допомагають інші, яких покликано застосовувати “дух пророцтва” (Об’явлення 19:10).
У світі, який сумнівається в божественності Спасителя, я свідчу разом з братами з Першого Президентства і Кворуму Дванадцятьох Апостолів про Його божественну місію і Спокуту. Ми свідчимо, “що Він є Єдинонародженим від Батька” (Учення і Завіти 76:23). Ми свідчимо, що Він має воскресле “тіло з плоті й кісток, яке так само відчутне на дотик, як і людське” (Учення і Завіти 130:22). Ми свідчимо, що завдяки Його Воскресінню всі Божі діти також воскреснуть (див. 1 Коринтянам 15:21–22; 2 Нефій 9:6, 22; Moрмон 9:13; Учення і Завіти 29:26). Ми свідчимо, що Він промовляє до Своїх слуг у наш час (див. Учення і Завіти 1:38). Ми свідчимо, що “під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали” (Дії 4:12; див. також Moсія 3:17; Moйсей 6:52).
Ми ділимося своїми свідченнями — і вченнями нашого Спасителя — з любов’ю. Президент Рассел М. Нельсон проголосив:
“Божі закони мотивуються винятково Його безмежною любов’ю до нас і Його бажанням того, щоб ми стали тими, ким ми можемо стати.
… Господь Ісус Христос, кому належить ця Церква, призначає пророків та апостолів, щоб передавати Його любов і навчати Його законів”3.
Президент Нельсон також навчав: “Можливо, ви не завжди розумієте все, що говорить сучасний пророк. Але коли ви знаєте, що пророк є пророком, ви можете прийти до Господа зі смиренням і вірою та попросити про власне свідчення стосовного всього, що пророк проголосив”4.
Усе це здійснюється завдяки Господній Церкві, яку скеровує пророче служіння Його апостолів. У той день, коли було оголошено про те, що він очолить Церкву, Президент Нельсон дав таке цінне пояснення того, що він назвав “величний спосіб, в який Господь керує Своєю Церквою”:
“Коли Президент Церкви іде з життя, не є таємницею те, кого покличуть служити на цій посаді. Немає виборів, агітації, лише спокійна робота відповідно до божественного плану правонаступництва, встановленого Самим Господом.
Кожен день служіння в якості апостола — це день навчання і підготовки до більшої відповідальності у майбутньому. Потрібні десятиліття служіння, перш ніж наймолодший апостол в колі займе місце найстаршого. Протягом цього часу він здобуває власний досвід у кожній сфері роботи Церкви. Він також добре знайомиться з народами землі, у тому числі з історією, культурою і мовою тих народів, оскільки неодноразово подорожує світом, виконуючи різні доручення. Цей процес правонаступництва у провідництві Церкви є унікальним. Я не знаю нічого подібного до нього. І це не повинно нас дивувати, оскільки це Господня Церква. Він не діє у звичний для людини спосіб”5.
Я свідчу про цей божественний процес, за допомогою якого Господь керує Своєю Церквою в наш час.