Якою великою буде ваша радість
Зараз я запрошую вас узяти ваш унікальний практичний досвід, поєднаний з вашими перевіреними часом свідченнями, і вирушити на місію.
Мої дорогі брати і сестри, мої думки сьогодні будуть про збирання Ізраїля, про те, що Президент Рассел М. Нельсон називає “найважливішим з того, що відбувається на землі сьогодні. Ніщо інше не зрівняється з ним за розмахом, ніщо інше не зрівняється з ним за важливістю, ніщо інше не зрівняється з ним за величчю”1.
Збирання є найважливішим визнанням того, що “цінність душ є великою в очах Бога”2. Ось так просто. Ми збираємо Божих дітей у ці останні дні, щоб вони могли мати “благословення, пролиті на їхні голови”3, а також обіцяння “багатств вічності”4. З цього виходить, що для збирання Ізраїля нам потрібні місіонери — набагато більше, ніж служить зараз5. Сьогодні я звертаюся до багатьох літніх людей у Церкві, які мають чималий досвід і могли б служити місіонерами. Ви потрібні Господу. Ви потрібні нам у Нью-Йорку і Чикаго, Австралії та Африці, Таїланді та Мексиці і загалом повсюди.
Дозвольте мені повернутися у розповіді до 2015 року. Тоді я був щойно покликаним членом Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Одним з дивовижних обов’язків, які ми маємо як апостоли, є призначення місіонерів на місця їхнього служіння. Я вже брав участь у цьому процесі як сімдесятник6, але тепер як апостол, я відчув усю вагу відповідальності, пов’язаної з цим завданням. З молитвою я почав розподіляти велику кількість молодих старійшин і сестер, одне за одним, по місіях в усьому світі. Потім я перейшов до літніх подружніх пар. У списку їх було десять. Не так багато. Здивовано я запитав свого колегу з Місіонерського відділу: “Скільки пар нам потрібно цього тижня, щоб задовольнити запити?”
Він відповів: “300”.
Я досі пам’ятаю той момент прозріння: 10 пар на 300 запитів.
Президент Рассел М. Нельсон заохочував подружжя “ставати на коліна і запитувати Небесного Батька, чи настав для них відповідний час служити на місії”7. З усіх вимог, за його словами, “найважливішою може бути бажання служити”8.
Як сказано в Писаннях, “якщо ви маєте бажання служити Богові, вас покликано до роботи”9. Ця робота безпосередньо стосується закону жнив. Ми читаємо в Івана: “Хто сіє й хто жне разом раді[ють]”10.
Я бачив дію закону жнив у своїй власній сім’ї.
Кілька років тому я відвідував родичів і місцевий єпископ попросив мене виступити в кінці причасних зборів11. Коли я сходив з трибуни, до мене підійшла жінка зі своїми сімома дітьми і представилася як сестра Ребекка Гусман.
Вона запитала: “Старійшино Разбанд, чи знаєте ви Рулона і Верду Разбандів?”
Я засяяв і відповів: “Це — мої батьки”.
Думаю, ви здогадуєтеся, що було далі. З дозволу Ребекки, яка присутня тут з сім’єю в Конференц-центрі, я розповім події з історії її сім’ї12.
Мої батьки, старійшина Рулон і сестра Верда Разбанд, служили як літня подружня пара у Флоридській Форт-Лодердейльській місії13. Вони проповідували і за божественним скеруванням постукали у двері дому Ребекки. Вона була підлітком і любила слухати музику групи “Осмондс”, зокрема нашого друга Донні, який присутній тут з нами сьогодні14. Вона чула їхні інтерв’ю у ЗМІ і дізналася, що вони є членами Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Вона відчувала, що вони відрізняються від інших, і, думаючи, що причина може бути в їхній релігії, Ребекка протягом двох років досліджувала в шкільній бібліотеці інформацію про вірування Церкви. Тож коли приємна подружня пара постукала у двері її сім’ї і вони представилися місіонерами-святими останніх днів, вона не повірила своїм очам.
“Моя мама сказала мені відправити їх геть, — пізніше написала Ребекка, — але моє серце сказало: “Ні”. Я подивилася на їхні обличчя і відчула стільки тепла і любові. Ці спогади досі викликають сльози на моїх очах і глибокі емоції в серці”15.
Ребекка запросила їх увійти, і мої батьки-місіонери поділилися посланням з нею, двома її молодшими сестрами і, незважаючи на всі заперечення, її матір’ю.
Ребекка розповідала далі: “Обоє ваших батьків чудово пояснювали будь-які запитання, які у нас виникали. Я все ще бачу в пам’яті їхні обличчя і світло навколо них. Ми завжди обнімали вашу маму на прощання, а вона завжди дбала про почуття моєї матері і виявляла до неї повагу. Коли ваш батько навчав нас про Ісуса Христа, його очі завжди сяяли. Він намагався залучити мого батька до обговорень і, зрештою, йому це вдалося. Мій батько був шеф-кухарем у місцевому заміському клубі і почав готувати вечері для ваших батьків, не забуваючи і про улюблений лаймовий пиріг вашого батька”16.
Коли старійшина і сестра Разбанд попросили Ребекку та її сім’ю читати Книгу Мормона, Ребекка прочитала її за п’ять днів. Вона хотіла охриститися негайно, але інші члени її сім’ї ще не були готові. Через чотири місяці Ребекка наполягла на тому, щоб охриститися і приєднатися до істинної Церкви. Вона згадувала: “Кожною часточкою моєї душі я знала, що Церква істинна”17. 5 квітня 1979 року місіонери охристили 19-річну Ребекку, її матір і двох її сестер. Мій батько був свідком під час хрищення.
Коли тоді в церкві я познайомився з Ребеккою та її сім’єю, ми сфотографувалися разом. Я привіз це фото своїй літній матері, і вона притиснула його міцно до серця. Потім вона сказала мені: “Ронні, це один з найщасливіших днів у моєму житті”.
Слова моєї мами спонукають мене запитати наших літніх членів Церкви: “Що ви робите на цьому етапі свого життя?” Літні місіонери можуть робити так багато всього, чого не може робити ніхто інший. Ви є дивовижною силою, яка сприяє поширенню добра, ви маєте досвід у Церкві і готові заохочувати і рятувати Божих дітей.
Дехто з вас може подумати: “А як же залишити онуків? Ми пропустимо пам’ятні сімейні події, дні народження, будемо сумувати за друзями і навіть нашими домашніми улюбленцями”. Якби я запитав маму, чому вони з татом поїхали на місію, я знаю, що вона б відповіла так: “У мене є онуки. Я хочу, щоб вони знали, що ми з твоїм батьком служили на місії, ми хотіли бути прикладом для наших нащадків, і ми були благословенні, такі благословенні”.
Побувавши в різних місіях по всьому світу, я бачив дивовижне служіння нашого війська літніх місіонерів. Немає жодних сумнівів, що вони щасливі, виконуючи “волю Господа” і долучаючись до “Господньої справи”18.
Для декого, і ми сподіваємося, що вас тисячі, цілком прийнятним буде місіонерське служіння повного дня в іншому куточку світу19. Для когось більше підійде служіння на місії церковного служіння вдома. Через проблеми зі здоров’ям та інші обставини є люди, які не можуть служити. Ми розуміємо ці ситуації, і я маю надію, що ви знайдете способи підтримати тих, хто служить. Виконуйте пораду пророка і моліться, щоб знати, що Господь хоче, аби ви зробили.
Місії по всьому світу благають про вашу допомогу. Президент Нельсон так сказав про наших літніх місіонерів: “Вони молоді духом, мудрі й бажають працювати”20.
На місці служіння у вас є розмаїття можливостей: ви можете служити в офісах місій або храмах, зміцнювати молодих місіонерів, зміцнювати маленькі філії, працювати в центрах FamilySearch або у місцях історичних пам’яток Церкви, навчати в інституті релігії, здійснювати гуманітарне служіння, працювати з дорослою молоддю, допомагати у центрах працевлаштування або на церковних фермах. Про різні види служіння, які найкраще підходять вам, про те, де ви потрібні і як ви можете підготуватися до місії, можна дізнатися на вебсайті “Senior Missionary” (Літні місіонери)21. Ви також можете поговорити з вашим єпископом або президентом філії.
Я покликав на служіння багато подружніх пар і спостерігав, як Світло Христа сяяло в їхніх обличчях22. Коли вони поверталися, то розповідали про те, як наблизилися до Господа і одне до одного, як відчували, що Дух Господа проливається на них, і знали, що вони щось змінюють на краще23. Хто б цього не хотів?
Місія може бути найвеличнішим розділом у житті подружньої пари. Хорошим гаслом можуть бути такі слова: “Господь мій зве на служіння мене”24. Ви можете опинитися у незвичних обставинах; однак силою Духа ви відчуєте себе наче вдома.
Мої батьки і десятки тисяч подружніх пар, які повернулися з місії, ділилися свідченням про радість, яку вони знайшли у місіонерській роботі. У Писаннях останніх днів Господь сказав: “І якщо буде так, що вам доведеться трудитися всі ваші дні, сповіщаючи покаяння цьому народові, і ви приведете тільки одну душу до Мене, якою великою буде ваша радість з нею в царстві Мого Батька!”25
Ісая дав нам поетичний опис того, що означає служити на місіонерській “ниві”. У Писаннях сказано, що “поле — це світ”26. Цей великий давній пророк написав: “Бо з радістю вийдете ви, і з миром проваджені будете. Гори й холми будуть тішитися перед вами співанням, і всі польові дерева будуть плескати в долоні”27. Гори, холми, поля і дерева можна порівняти з президентами місій, єпископами, провідниками округів, членами Церкви та тими, хто шукає істину, але “вони не знають, де знайти її”28. Вони будуть свідчити, що літні місіонери змінюють навіть сам ландшафт своїм свідченням про нашого Спасителя і Викупителя, Ісуса Христа.
Як апостол Господа Ісуса Христа, я прошу вас служити місіонерами у збиранні Ізраїля і, можливо, навіть служити знову. Ви потрібні нам, ви нам потрібні. Ми вдячні вам, хто в літах, за життя, яке ви прожили, і ваш приклад у ваших домівках, приходах і колах. Зараз я запрошую вас взяти ваш унікальний практичний досвід, поєднаний з вашими перевіреними часом свідченнями, і вирушити на місію. Я молюся, щоб наступного разу, коли я сяду, щоб призначити місця служіння для літніх подружніх пар, сотні з вас з нетерпінням чекали на своє покликання.
Я також обіцяю, що під час вашого служінні ви відчуватимете любов Господа у вашому житті, ви пізнаєте Його, Він пізнає вас, і “якою великою буде ваша радість”29. Ваше віддане служіння Ісусу Христу надихне і благословить вашу сім’ю, ваших онуків і правнуків. “Мир, і любов… примножуватимуться”30 в їхньому житті протягом багатьох прийдешніх років. Обіцяю. В ім’я Ісуса Христа, амінь.