Слава людині, що чула Єгову!
Як же щедро ми благословенні знати все, що ми знаємо завдяки Джозефу Сміту, пророку цього останнього розподілу часів.
Мої дорогі брати і сестри, для мене честь бути з вами цього ранку. Я молюся, щоб Господь благословив мене.
Мої очі вже не такі, як раніше. Я пішов на прийом до окуліста і сказав: “Я не бачу телесуфлер”.
На що вона відповіла: “Що ж, ваші очі вже старі. Вони вже не зміняться”.
Тож я робитиму все, що в моїх силах.
Я б хотів поділитися з вами дечим, що було у мене в думках. Здається, що останні кілька місяців я часто думав про Пророка Джозефа. Я сидів і розмірковував над його славетною відповідальністю стати пророком цього розподілу повноти часів.
Я думаю про те, наскільки ми, члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, вдячні за те, що Джозеф Сміт, юнак, який бажав дізнатися, що йому потрібно робити, щоб отримати прощення своїх гріхів, знайшов у собі сміливість піти у гай поблизу свого дому у Пальмірі, штат Нью-Йорк, і там стати на коліна у молитві та — за його власним твердженням — вперше помолитися вголос (див. Джозеф Сміт — Історія 1:14).
Того дня, коли Джозеф став на коліна в місці, яке ми називаємо Священним гаєм, небеса відкрилися. Перед ним з’явилися дві Особи, яскравіші за полуденне сонце. Один з Них звернувся до нього і сказав: “[Джозефе,] це Мій Улюблений Син, слухай Його!” (Джозеф Сміт — Історія 1:17). Так розпочалося відновлення повноти вічної євангелії Ісуса Христа.
Оскільки Ісус, наш Спаситель і Викупитель, говорив з юнаком Джозефом і відкрив цей розподіл часів, в якому ми зараз живемо, ми співаємо: “Слава людині, що чула Єгову!” (“Слава людині, що чула Єгову!”, Гімни, № 15.) Ми дякуємо Господу за Джозефа Сміта і за його сміливість піти в той гай у 1820 році біля свого дому в Пальмірі, штат Нью-Йорк.
Я роздумував про все те дивовижне, що ми знаємо і маємо. Мої улюблені брати і сестри, я свідчу вам цього ранку про те, як щедро ми благословенні тим, що знаємо все, що ми знаємо завдяки Джозефу Сміту, пророку цього останнього розподілу часів.
Ми маємо розуміння мети життя, ким ми є.
Ми знаємо, Ким є Бог; ми знаємо, Ким є Спаситель завдяки Джозефу, який ще юнаком пішов у гай, прагнучи прощення своїх гріхів.
Я думаю, що серед найславетнішого і найчудовішого, що може знати будь-хто в цьому світі, є те, що наш Небесний Батько і Господь Ісус Христос явили Себе в ці останні дні і що Джозефа було поставлено, щоб відновити повноту вічної євангелії Ісуса Христа.
Ми маємо Книгу Мормона. Яким дивовижним і чудовим даром є Книга Мормона для членів Церкви. Це ще одне свідчення, ще одне підтвердження того, що Ісус є Христос. Ми маємо її тому, що Джозеф був гідний піти й отримати пластини, мав натхнення з небес перекласти їх даром і силою Бога та явити цю книгу світові.
Хоча моє послання цього ранку просте, проте воно глибоке і сповнене любові до пророка Джозефа Сміта і до всіх, мої брати і сестри, хто підтримував його і був готовий підтримати його в юності.
Цього ранку я б хотів віддати належне його матері. Я завжди думав, як чудово, що коли Джозеф прийшов додому після цієї події у Священному гаю і розповів своїй матері про те, що сталося, Люсі Мак Сміт повірила йому.
Я вдячний за його батька, його братів і сестер та його сім’ю, які підтримали його у цій надзвичайній відповідальності, яку Господь поклав на нього, щоб він став пророком, аби знову відновити повноту вічної євангелії Ісуса Христа на Землі.
Тож я свідчу цього ранку, що я знаю, що Ісус Христос є Спасителем і Викупителем світу. Я також знаю, що наш Небесний Батько і Господь Ісус Христос явилися Джозефу і розмовляли з ним і підготували його стати пророком.
Я дивуюся і впевнений, що багато хто з вас також дивуються тому, які ми благословенні знати те, що ми знаємо про нашу мету в житті, чому ми тут і що нам слід намагатися робити й чого досягати у нашому повсякденному житті. Ми намагаємось готуватися день за днем, щоб бути трохи кращими, бути трохи добрішими, бути трохи підготовленішими до того дня, який обов’язково настане, коли ми повернемося у присутність нашого Небесного Батька і Господа Ісуса Христа.
Для мене цей день стає все ближчим. Невдовзі мені виповниться 95 років. Мої діти кажуть мені, що іноді думають, що я набагато старший, але це нормально. Я роблю все, що в моїх силах.
Але протягом майже 50 років, брати і сестри, я мав привілей служити по всьому світу в своєму призначенні генерального авторитета Церкви. Це було чудовим благословенням. Гадаю, я був майже у всіх куточках світу. Я зустрічався з членами Церкви по всьому світу.
О, як же я люблю вас. Який же це був славетний досвід: дивитися у ваші обличчя, бути у вашій присутності і відчувати вашу любов, яку ви маєте до Господа і до відновленої євангелії Ісуса Христа.
Нехай наш Небесний Батько пильнує нас і благословить всю подальшу конференцію. І нехай Дух Господа буде в наших серцях, нехай наша любов до євангелії Ісуса Христа — нашого улюбленого Спасителя, Господа Ісуса Христа — зростає, коли ми намагаємося служити Йому, дотримуватися Його заповідей і бути більше схожими на Нього після цієї генеральної конференції. Де б ви не були у цьому світі, нехай Бог благословить вас. Нехай Дух Господа буде з нами. Нехай ми відчуємо силу небес, поклоняючись разом на цій сесії конференції.
Я залишаю вам своє свідчення про те, що я знаю, що Ісус є Христос. Він — наш Спаситель, наш Викупитель. Він — наш найкращий друг. У священне ім’я Ісуса Христа, амінь.