Апостоли і пророки служать святим по всьому світу

У Всесвітній день прощення, що відзначається в липні, Президент Рассел М. Нельсон опублікував у соціальних медіа послання про прощення. “Прощення — це не одноразова подія, а постійний процес, що вимагає терпіння, співчуття і розуміння, — сказав він. — Не завжди легко прощати тих, хто скривдив вас. Ви можете отримувати силу від Ісуса Христа”.

Президент Даллін Х. Оукс, перший радник у Першому Президентстві, 21 травня під час духовного вечора закликав дорослу молодь по всьому світу пам’ятати про вічну перспективу, долаючи сьогоденні “неспокійні часи”.

“Якими б не були наші відмінності серед розмаїття творінь нашого Небесного Батька, Він любить усіх нас, і Його досконалий план щастя призначений для усіх, — сказав президент Оукс. — Ми виявляємо любов до Нього, дотримуючись Його заповідей, зокрема, з любов’ю ставлячись до Його дітей”.

Президент Генрі Б. Айрінг, другий радник у Першому Президентстві, заохочував святих останніх днів, які були присутні 13 серпня на освяченні храму в Саратога-Спрінгс, шт. Юта, віддячити за новий дім Господа вірою та наполегливістю.

Члени церкви “отримали цей храм як ознаку Господньої довіри… і Його впевненості в тому, що [вони] виявлятимуть більше віри й будуть більш наполегливими, — сказав президент Айрінг. — В цьому храмі ви зможете частіше наближатися до сили храмових завітів. Він знає ваше серце. Він знає ваше бажання отримувати натхнення і бути більш праведними людьми, в той час як світ стає більш агресивним і занепалим”.

За словами президента М. Рассела Балларда, діючого президента Кворуму Дванадцятьох Апостолів, якщо члени Церкви розповідають про Відновлення і діляться цим посланням, інші люди відчують істинність їхніх слів. “Найвидатніша подія в історії світу сталася в Священному гаю в 1820 році, — сказав він. — Небеса відкрилися”.

Звертаючись у квітні до членів Церкви і місіонерів у Торонто, пров. Онтаріо, президент Баллард свідчив про пророче покликання Джозефа Сміта. “Мабуть щось пронизало все його єство — від маківки до пальців ніг, — коли він почув, як Небесний Батько звернувся до нього по імені: “Джозефе, це Мій Улюблений Син. Слухай Його!” (див. Джозеф Сміт — Історія 1:17). Таким є наше послання”, — сказав він місіонерам.

У квітні старійшина Дітер Ф. Ухтдорф відвідав Францію, Єгипет та Ізраїль. Він побував на причасних зборах у Єгипті, звернувся до студентів Єрусалимського центру Університету Бригама Янга і побував у святих місцях.

“Радість від того, що Господь дав мені можливість бути одним з Його учнів у цей час, неможливо передати словами, — сказав він. — Звичайно, нам усім потрібно бути учнями, і нам необхідно жити гідно укладених завітів.

Але щоб бути тут і свідчити у якості учня, як це робили апостоли в давнину, — це щось таке, що наповнює моє серце теплом і неймовірними почуттями. І з великим почуттям смирення я відчуваю, що Господь довіряє мені бути свідком Його і Його імені. Яка це радість — ходити там, де жили і ходили наші перші апостоли”.

Старійшина Девід А. Беднар 26 серпня освятив відновлений будинок Джозефа і Емми Сміт у Кертленді, шт. Огайо. Старійшина Беднар звернувся до групи з приблизно 300 чоловік, до якої входили також високопосадовці місцевої громади та релігійні провідники: “Цей будинок не просто будівля, яка має певну історичну цінність. Цей будинок справді був домом для Джозефа і Емми Сміт — місцем, де вони разом прожили найдовший період часу перед смертю Джозефа”.

Старійшина Квентін Л. Кук виступав у серпні на щорічній університетській конференції Університету Бригама Янга. Він зазначив, що фахівці з психічного дозрівання вважають, що служіння на місії сприяє процесу психічного дозрівання для навчання, тобто для отримання вищої освіти.

Як сказав старійшина Кук, понад дві третини студентів УБЯ служили на місії. “У залежності від семестру це складає понад 21 000 колишніх місіонерів. Подумайте, яку силу ці студенти УБЯ несуть по всьому світу. У свою чергу, подумайте, як їхній місіонерський досвід покращив навчальну атмосферу цього вишу”.

Під час візиту до Нової Зеландії та Австралії у травні старійшина Д. Тодд Крістофферсон запросив святих останніх днів у Новій Зеландії готуватися до освячення Оклендського храму в 2024 році, стаючи більш святими й більш схожими на Христа.

Він запросив їх запитувати себе: “Що я можу робити, аби стати святішою людиною, щоб перетворити себе на краще приношення і дар для Господа в той день освячення?”

Старійшина Ніл Л. Андерсен свідчив про Ісуса Христа під час виконання свого доручення в Азії. “Будучи апостолом Господа, я здобув свідчення, що Ісус є Христос і що Він скеровує Свою роботу на цій землі за допомогою Свого пророка й апостолів”, — сказав він. Старійшина Андерсен був у Азійській північній території Церкви, де зустрічався зі святими останніх днів у Кореї, Монголії та Японії й священнослужив їм.

22 квітня старійшина Рональд А. Разбанд зустрічався із заступником президента ПАР Полом Машатіле, другою особою в команді президента ПАР. Це вперше провідник Церкви зустрічався з представником уряду такого високого рангу ПАР.

Провідники висловилися з приводу того, як Церква допомагала полегшувати людські страждання і відкривати більші можливості для людей у Південно-Африканській Республіці, надавши допомогу на суму 240 млн. рандів (понад 13 млн. доларів США) з 2018 року. Пожертвування мали різний характер: від допомоги під час природних катаклізмів до ініціатив з допомоги працевлаштування молоді, сприяння розвитку фермерства і програм з протидії гендерному насильству.

Старійшина Разбанд сказав, що, як він сподівається, ці зусилля є доказом того, що Церква прийшла у цю “країну надовго. Ми це робимо, бо виконуємо дві найбільші заповіді Господа: любити Бога і любити ближнього”.

Під час вересневого візиту до Ісландії, Шотландії та Англії старійшина Гарі Е. Стівенсон наголосив, що святим останніх днів необхідно бути “одного серця і одного розуму” (Moйсей 7:18) і “зосередженими на Ісусі Христа” та робити все, що ми можемо, аби йти за Ним. Разом зі своєю дружиною Лесою, яка супроводжувала його, старійшина Стівенсон відвідав 7 вересня Рейк’явік, Ісландія, перш ніж 9–10 вересня побувати в Единбурзі, Шотландія, і Нортгемптоні, Англія.

22 серпня під час духовного вечора в Мерріотт-центрі, що проводився в рамках Освітнього тижня в Університеті Бригама Янга, старійшина Дейл Г. Ренлунд звернувся з глибокою промовою про те, як спостереження, розмірковування і віра працюють разом, сприяючи отриманню одкровення. Самі по собі спостереження, розмірковування і віра не є дієвими. Це тріо має працювати разом.

“Віра “без діл” [Якова 2:20] не збільшиться сама по собі. Віра зростатиме лише завдяки спостереженню і розмірковуванню в поєднанні з іншою духовною роботою. Крім того, спостереження, розмірковування і віра часто є передумовою не лише для отримання особистого одкровення, але й розуміння того одкровення”.

15 червня старійшина Герріт У. Гонг зустрівся з Його Високопреосвященством шейхом Османом Нуху Шарубуту, головним імамом і великим муфтієм Республіки Гана. Зустріч відбулася в резиденції великого муфтія в Аккрі.

Старійшина Гонг розповів, з якою повагою Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів ставиться до наших перших батьків, Адама і Єви, так само як і мусульмани: “Ми також віримо, що маємо спільних батьків і тому нам слід жити в гармонії, як одна сім’я”. Старійшина Гонг зазначив, що нас скеровує пророк Бога, Президент Рассел М. Нельсон, чиї повчання подібні до тих, що виголошує імам. “Наш пророк навчає, щоби Бог був понад усе у нашому житті; він навчає, що нам слід бути миротворцями; він навчає, що нам слід допомагати молоді здобувати освіту і фах, аби стати успішними в житті; і він навчає нас відкривати більше можливостей жінкам та підростаючому поколінню. Про все це я чув від вас сьогодні”.

У червні старійшина Уліссес Соарес здійснив 10-денний візит до Чилі, Уругваю та Аргентини. Під час перебування в Аргентині він виступив на міжконфесійній конференції, дав інтерв’ю видатному аргентинському журналісту і священнослужив членам Церкви.

“Мир починається з поваги до унікальності кожної людини, — сказав старійшина Соарес присутнім в Буенос-Айресі на Всесвітньому конгресі міжрелігійного та міжкультурного діалогу. — Поняття людської гідності може відрізнятися в кожній культурі, але воно є тим, що не змінюється, у нестабільному і мінливому світі. Права людини урівноважують дисбаланс у привілеях, багатстві та можливостях. І ці права мають застосовуватися повсюди”.