Божественні уроки батьківства
Батьки вступають у партнерство з Небесним Батьком, щоб привести своїх любих дітей назад на небеса.
Чи ви коли-небудь тримали на руках новонароджену дитину? Кожна новонароджена дитина випромінює світло, що створює особливий зв’язок любові, яка може наповнити серця батьків радістю1. Один мексиканський письменник сказав: “Я дізнався, що коли новонароджене дитя вперше стиснуло палець батька у своєму маленькому кулачку, воно впіймало його назавжди”2.
Батьківство — це один з найбільш надзвичайних досвідів, які ми маємо в житті. Батьки вступають у партнерство з Небесним Батьком, щоб привести своїх любих дітей назад на небеса3. Сьогодні я хотів би розповісти про кілька уроків, що стосуються батьківства, які містяться у Писаннях і на яких наголошують живі пророки, щоб допомогти нам залишити наш батьківський спадок.
Прагніть до вищого рівня євангельського способу життя
Нам потрібно прагнути до вищого рівня євангельського способу життя у наших сім’ях. Президент Рассел М. Нельсон проголосив: “Сім’ї заслуговують на небесне скерування. Батьки не можуть давати належної поради дітям, основуючись лише на своєму власному досвіді, страху або своїх вподобаннях”4.
Хоча наш культурний досвід, стилі батьківства й особистий досвід можуть бути цінними для виховання дітей, все ж цих знань недостатньо, щоб допомогти нашим дітям повернутися на небеса. Нам потрібно створити більш піднесений “набір цінностей… і практичних дій”5, а також спосіб життя, сповнений любов’ю і сподіваннями, і завдяки якому наше спілкування з дітьми буде відбуватися “у вищий, у більш священний спосіб”6. Даллін Х. Оукс описував євангельський спосіб життя як “відмінний стиль життя, який включає набір цінностей, сподівань і практичних дій… Цей євангельський спосіб життя основується на плані спасіння, заповідях Бога та вченнях… сучасних пророків. Він скеровує нас у тому, як ми виховуємо сім’ї та як живемо самі”7.
Ісус Христос є в центрі євангельського способу життя. Коли ми впроваджуємо євангельський спосіб життя у наші сім’ї, дуже важливо створити плідну атмосферу, в якій може проростати насіння віри. Щоб досягти вищого рівня такого способу життя, президент Оукс закликав нас “відмовитися від будь-яких особистих або сімейних традицій чи звичаїв, які суперечать ученням Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів”8. Батьки, несмілість з вашого боку у впровадженні євангельського способу життя може дати нашому супротивнику можливість створити собі плацдарм у ваших домівках або, що ще гірше, у серцях ваших дітей.
Якщо ми хочемо зробити євангельський спосіб життя основним у нашій сім’ї, тоді, завдяки могутньому впливу Святого Духа9, в нашому нинішньому стилі батьківського виховання, традиціях і практичних діях не буде нічого зайвого, вони будуть відповідати Божим вченням, вони стануть кращими й ефективнішими.
Зробити домівку центром євангельського навчання
Президент Рассел М. Нельсон навчав, що домівка має бути “осеред[ком] вивчення євангелії”10. Мета усього вивчення євангелії — “це поглибити наше навернення до Небесного Батька та Ісуса Христа і допомогти нам стати більш схожими на Них”11. Давайте розглянемо три важливі завдання батьківства, описані пророками і апостолами, які можуть допомогти нам встановити вищий рівень євангельського способу життя.
По-перше: вільно навчайте
Небесний Батько навчав Адама про Ісуса Христа і Його вчення. Він навчав Адама, що той має “навчати цього вільно [своїх] дітей”12. Інакше кажучи, Небесний Батько навчав Адама, щоб той вільно, багато і без обмежень навчав цим речам13. В Писаннях сказано, що “Адам та Єва благословили імʼя Бога і відкрили все це своїм синам та дочкам”14.
Ми багато навчаємо своїх дітей, коли змістовно проводимо час з ними. Ми навчаємо без обмежень, коли обговорюємо чутливі теми, наприклад час, проведений за екраном, використовуючи ресурси, підготовлені Церквою15. Ми вільно навчаємо, коли вивчаємо Писання з нашити дітьми, використовуючи посібник За Мною йдіть і даємо можливість Святому Духу навчати.
По-друге: будьте прикладом в учнівстві
У книзі Івана ми читаємо, що кілька юдеїв запитували Ісуса Христа про Його дії. Відповідаючи на це, Ісус вказав їм на те, що для Нього приклад для наслідування — Його Батько. Він навчав: “Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить”16. Батьки, у чому ми повинні бути прикладом для наших дітей? В учнівстві.
Як батьки, ми можемо навчати про важливість ставити Бога на перше місце, коли ми обговорюємо першу заповідь. Але ми стаємо прикладом для наслідування, коли щотижня відкладаємо всі мирські клопоти у Суботній день і присвячуємо цей день Господу. Ми можемо навчати про важливість храмових завітів, коли говоримо про доктрину целестіального шлюбу, але ми стаємо прикладом для наслідування, коли шануємо наші завіти і гідно ставимося до нашого подружжя.
По-третє: запрошуйте діяти
Віра в Ісуса Христа має бути в основі свідчень наших дітей, і ці свідчення мають приходити до кожної дитини через особисте одкровення17. Щоб допомогти нашим дітям отримати свідчення, ми можемо заохочувати їх використовувати свободу волі, щоб обирати правильно18, і підготувати їх, щоб вони все життя йшли Божим шляхом завітів19.
Було б мудро заохочувати наших дітей діяти за порадою Президента Нельсона взяти відповідальність за своє особисте свідчення про Ісуса Христа і Його євангелію, а також працювати над отриманням свідчення, підживлювати його, щоб воно зростало, зміцнювати його істиною і не оскверняти його хибними вченнями невіруючих чоловіків і жінок20.
Праведне свідоме батьківство
Божественні наміри нашого Небесного Батька щодо Його дітей озвучені в одкровенні, даному Мойсею: “Бо ось, це є Моя робота і Моя слава — здійснювати безсмертя і вічне життя людини”21. Президент Нельсон також додав: “Бог зробить усе, що може, однак Він ніколи не порушить вашу свободу волі, аби допомогти вам не пропустити найбільші благословення у всій вічності”22.
Як батьки, ми маємо доручення від Бога доглядати за Його дітьми23. Нам треба робити все можливе, щоб створити атмосферу, в якій наші діти можуть відчувати Його божественний вплив.
Небесний Батько ніколи не мав наміру, щоб ми, батьки, сиділи осторонь і, немов глядачі, дивились, як розгортається духовне життя наших дітей. Дозвольте мені на власному досвіді проілюструвати ідею свідомого батьківства. Коли я відвідував Початкове товариство у маленькому приході в Гватемалі, мої батьки почали навчати мене про цінність патріаршого благословення. Моя мама приділила час, щоб поділитися своїм досвідом отримання дуже цінного для неї патріаршого благословення. Вона навчала мене про доктрину, пов’язану з патріаршим благословенням, і свідчила про обіцяні благословення. Завдяки її свідомому батьківству у мене з’явилось бажання отримати своє патріарше благословення.
Коли мені було 12 років, мої батьки допомогли мені знайти патріарха. Це було необхідно зробити, бо в моєму окрузі патріарха не було. Я поїхав до патріарха, який був у колі за 156 км (97 миль) від мого дому. Я чітко пам’ятаю той момент, коли патріарх поклав свої руки на мою голову, щоб дати мені благословення. Завдяки могутньому духовному підтвердженню я безсумнівно усвідомлював, що мій Небесний Батько знає мене.
Для дванадцятирічного хлопчика з маленького міста це мало величезне значення. Моє серце повернулося до мого Небесного Батька завдяки свідомому батьківству моєї матері і мого батька, і я буду навіки вдячний їм за це.
Сестра Джой Д. Джоунс, колишня генеральна президентка Початкового товариства, сказала: “Ми не можемо сподіватися, що наші діти якимось чином навернуться. Випадкове навернення не є принципом євангелії Ісуса Христа”24. Наша любов і натхненні спонукання можуть вплинути на те, як наші діти використовують свою свободу волі. Президент Нельсон наголосив: “Жодна інша робота не перевершує праведного, свідомого батьківства!”25.
Заключна частина
Батьки, цей світ заповнений вченнями, культурами та ідеями, які наперебій хочуть привернути увагу вашої дитини. Велика і простора будівля кожного дня пропонує приєднатися до неї через засоби масової інформації. Проте пророк Мороній навчав: “Але в дарі Свого Сина підготував Бог більш чудовий шлях”26.
Якщо ми об’єднуємося з Богом через завіти і разом з Ним доглядаємо за нашими дітьми, Він освятить наші наміри, надихне наше навчання і зробить палкими наші спонукання, щоб “наші діти могли знати, до якого джерела їм звертатися за прощенням їхніх гріхів”27. В ім’я Ісуса Христа, амінь.