Ключові моменти 193-ї піврічної генеральної конференції

Крісло Президента Нельсона залишалося порожнім під час генеральної конференції, але члени Церкви мали радість отримати пораду й почути свідчення від свого 99-річного пророка у кінці останньої сесії за допомогою заздалегідь записаного на відео послання.

Президент Нельсон сказав, що через біль, пов’язаний із нещодавно отриманою травмою, він відчув ще більшу “вдячність за Ісуса Христа і незбагненний дар Його Спокути”. Заохочуючи членів Церкви “мислити целестіально”, він поділився тим, що засвоїв стосовно “досконал[ого]” плану Небесного Батька.

“Саме те, що зробить ваше смертне життя найкращим, це може бути тим же самим, що зробить ваше життя упродовж усієї вічності таким найкращим, яким воно тільки може бути!”
“Ваш вибір сьогодні визначатиме три речі: де ви будете жити упродовж вічності, в якому саме тілі ви воскреснете і з ким саме ви будете жити вічно” (с. 117).

Президент Даллін Х. Оукс свідчив про піднесення, яке чекає на вірних святих (див. с. 26). Президент Генрі Б. Айрінг свідчив про скерування від Святого Духа, яке було обіцяне гідним святим (див. с. 92; див. також виступ старійшини Стівенсона на с. 42). А президент М. Рассел Баллард склав могутнє свідчення про славетну відповідальність пророка Джозефа Сміта “стати пророком цього розподілу повноти часів” (с. 74).

Промовці під час конференції навчали, що наші найважливіші рішення у земному житті зосереджені на Господі Ісусі Христа й виконанні Його заповідей, зокрема закону десятини (див. виступи Президента Нельсона і старійшини Андерсена на сс. 117 і 32). Вони також навчали, що ми знайдемо щастя, зцілення і надію в Спасителі, якщо будемо йти вперед шляхом завітів (див. виступи старійшин Беднара, Годоя, Чоу та Кука на сс. 6, 16, 46 та 82; брата Ньюмена, с. 36, і сестер Райт, Фріман та Руніа на сс. 9, 76 і 62) і “виражати нашу, відображену у причасних завітах, відданість Ісусу Христу та одне одному, тим, що виконуємо наші церковні покликання, надаємо товариську підтримку, спілкуємося з людьми і здійснюємо служіння” (старійшина Гонг, с. 111).

Провідники Церкви заохочували членів Церкви прийняти “дар покаяння” (старійшина Ренлунд, с. 96; див. також виступи президента Айрінга і старійшини Ухтдорфа на сс. 92 і 86). Вони навчали, що Відновлення пролило світло на нашу “божественні природу, спадок і потенціал” (старійшина Соарес, с. 70; див. також виступи старійшин Філліпса, Жиро-Кар’є і Сабіна на сс. 49, 114 і 56). І вони нагадали святим останніх днів, що “для збирання Ізраїля нам потрібні місіонери — набагато більше, ніж служить зараз”, особливо літніх місіонерських пар (старійшина Разбанд, с. 52; див. також виступ старійшини Перелли на с. 80).

Оголошуючи про плани побудови 20 нових храмів, Президент Нельсон сказав: “Ваше служіння та поклоніння у храмі допоможуть вам мислити целестіально” (с. 117; див. також виступи старійшин Крістофферсона і Еспліна на сс. 19 і 108).