З видіння про царства слави, яке бачили Джозеф Сміт і Сідні Рігдон, ми отримуємо розуміння суттєвої ролі, яку відіграє Ісус Христос у житті всіх, хто успадкує целестіальне царство. Мета цього уроку — допомогти студентам відчути надію на те, що вони зможуть отримати піднесення через Ісуса Христа.
Можливі навчальні завдання
Чи можна досягнути целестіального царства?
Лука — юнак, що вірить у Бога та робить усе можливе, щоб жити праведно. Він хоче бути гідним жити з Богом після цього життя. Проте Лука усвідомлює, що не завжди виконує заповіді і йому далеко до досконалості. Часом він занепадає духом через свої слабкості і думає, що бути гідним целестіального царства, не реально.
Настільки почуття Луки близькі іншим підліткам?
Що в його думках здається правильним, а що ні? Чому?
Видіння про целестіальне царство
Ви, напевно, пам’ятаєте, що Джозеф Сміт і Сідні Рігдон під час роботи над натхненним перекладом Біблії бачили чудове видіння. Із цього видіння вони дізналися, що небо має різні ступені, або царства слави. На цьому уроці ми зосередимося на тому, що Джозеф і Сідні дізналися про целестіальне царство й про тих, хто його успадкує.
Як люди потрапляють до целестіального царства
Благословення, які люди отримують у целестіальному царстві
Що зі знайденого в цих віршах мало для вас особливе значення? Чому?
Як би ви описали вплив Ісуса Христа на життя тих, хто успадковує целестіальне царство?
Що, на вашу думку, означає стати досконалим через Ісуса Христа?
Як ця істина може допомогти нам зміцнити надію на те, що ми самі та інші люди можемо колись успадкувати целестіальне царство?
Надія завдяки Ісусу Христу
Надія завдяки Ісусу Христу
Чому, щоб стати досконалим, мені потрібна допомога Ісуса Христа?
Старійшина Дж. Девн Корніш, сімдесятник, поділився таким:
“Наші члени Церкви часто запитують: “Чи я достатньо хороша людина?” або “Чи я дійсно зможу потрапити до целестіального царства?” Звичайно, немає такого поняття як “бути достатньо хорошим”. Ніхто з нас не може “заробити” або “заслужити” своє спасіння, але це нормально — цікавитися, чи прийнятні ми для Господа, бо саме так я розумію ці запитання…
Я скажу прямо і ясно. Відповідями на питання “Чи я достатньо хороша людина?” та “Чи я зможу досягти цього?” є: “Так! Ви достатньо хороша людина” і “Так, ви дійсно зможете, якщо будете продовжувати каятися та не будете шукати відмовок або повставати проти Бога”. Бог на небесах — це не безсердечний спортивний суддя, який шукає будь-який привід, щоб викинути нас з гри. Він наш досконало люблячий Батько, Який понад усе бажає, щоб всі Його діти повернулись додому і вічно жили з Ним як сім’ї. Він дійсно віддав Свого Єдинонародженого Сина, щоб ми не згинули, але мали вічне життя! Будь ласка, вірте та, будь ласка, черпайте надію та втіху з цієї вічної істини. Наш Небесний Батько прагне, аби ми цього досягли! Це є Його робота і Його слава. (Дж. Девн Корніш, “Чи я достатньо хороша людина? Чи я зможу досягти цього?”, Ліягона, лист. 2016, сс. 32–33)
Що робити, щоб ми “стали досконалими через Ісуса”?
Сестра Керол Ф. Мак-Конкі, яка служила у генеральному президентстві Товариства молодих жінок, навчала:
В основі нашого сподівання здобути святість — Христос, Його милість та Його благодать. З вірою в Ісуса Христа і Його Спокуту ми можемо стати чистими, без жодної плями, якщо відринемо від себе безбожність [див. Мороній 10:32–33] та щиро покаємося. Ми приймаємо водне хрищення для відпущення гріхів. Наші душі освячуються, коли ми отримуємо Святого Духа з відкритим серцем. Щотижня ми беремо участь в обряді причастя. В дусі покаяння, маючи щире бажання жити праведно, ми укладаємо завіт, що хочемо взяти на себе ім’я Христа, пам’ятати Його і дотримуватися Його заповідей, аби Його Дух міг завжди перебувати з нами. З часом, коли ми намагаємося стати єдиними з Батьком, Сином і Святим Духом, ми стаємо причасниками Їхньої божественної природи [див. 2 Петра 1:4] (Керол Ф. Мак-Конкі, “Велич святості”, Ліягона, трав. 2017, с. 10)
Старійшина Дейл Г. Ренлунд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав:
Бог набагато більше піклується про те, ким ми є і ким стаємо, ніж про те, ким ми колись були. Він піклується про те, щоб ми не припиняли намагань стати кращими. (Дейл Г. Ренлунд, “Святі останніх днів не припиняють намагань”, Ліягона, трав. 2015, с. 56).
Надавши студентам достатньо часу на вивчення, попросіть їх обговорити те, що вони дізналися і що відчули. Один зі способів зробити це — нагадати їм про навчальну ситуацію з початку уроку. Запропонуйте написати відповідь Луці, яка може допомогти йому відчути надію, що він може потрапити до целестіального царства. Попросіть студентів використати для своїх відповідей вчення з Учення і Завітів 76, а також дещо з висловлювань, які вони вивчали. Після цього студенти можуть розказати або узагальнити свої відповіді у парах, або ж перед усім класом, якщо бажають.
Поміркуйте про те, що ви дізналися
На завершення уроку дайте студентам час поміркувати про те, що вони сьогодні дізналися і відчули. Ви можете поставити такі запитання і дати студентам час записати відповіді у щоденниках для навчання:
Що вивченого чи відчутого сьогодні дало вам надію завдяки Ісусу Христу?
Як те, що ви дізналися чи відчули, може вплинути на ваше повсякденне життя?