1 Коринтянам 15:32–54
Небесні, земні та телестіальні тіла
Чому варто наслідувати Ісуса Христа, навіть якщо здається, що інші знаходять щастя в гріху? Павло пояснив одну з причин, розказавши коринтянам про різні ступені слави у Воскресінні. Цей урок може допомогти вам у прагненні стати гідними целестіального воскресіння через Ісуса Христа.
Можливі навчальні завдання
Майбутні благословення в Божому плані
-
Якби ви знали, що ваш учитель збирається винагородити всіх, хто сьогодні має одяг певного кольору, чи вплинуло б це на ваш вибір одягу?
-
Ви б засмутилися, якби дізналися про це, коли було вже запізно? Чому так або чому ні?
Оскільки Небесний Батько любить нас, Він сказав нам про те, що станеться після цього життя, і через який вибір прийде щастя або жаль. Вивчаючи сьогодні Писання, шукайте істини, які можуть мотивувати вас приймати рішення, що приведуть до вічного щастя.
Намалюйте простий малюнок або схему того, що вам уже відомо про Божий план спасіння. Намалюйте, де ми були до народження, життя на землі і те, що відбувається після смерті. Під час малювання обов’язково подумайте про роль Ісуса Христа в плані нашого Батька.
-
Як розуміння плану Небесного Батька і того, що станеться з нами після смерті, може вплинути на рішення, які ви приймаєте в земному житті?
-
Яким чином Ісус Христос займає центральне місце у цьому плані?
У 1 Коринтянам 15:1–29 апостол Павло виправив хибне вірування в те, що “немає ж воскресення мертвих” ( 1 Коринтянам 15:13). Потім він застеріг коринтян, щоб вони не обманювалися поведінкою людей, які кажуть: “Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем” ( 1 Коринтянам 15:32), яка виражає хибне вірування в те, що після смерті немає життя, а, отже, неважливо, що ми робимо в цьому житті.
Інше хибне вірування полягає в тому, що, незалежно від нашого вибору, Бог дасть кожному благословення вічного життя (див. 2 Нефій 28:8 ; Алма 1:4).
-
Як хибні вірування, що після смерті не існує життя або що Бог дасть благословення вічного життя кожному, можуть впливати на наші рішення та ставлення? Чому?
Прочитайте 1 Коринтянам 15:40–42 , шукаючи слова Павла про воскресіння в плані Небесного Батька. Корисно знати, що у Перекладі Джозефа Сміта 1 Коринтянам 15:40 також говориться про телестіальні тіла.
-
Чому важливо знати ту істину, що у плані Небесного Батька існують різні ступені слави для воскреслих тіл?
Ступені слави
Одкровення через сучасних пророків допомагають краще зрозуміти вчення Павла. Опрацюйте Учення і Завіти 76:50–52, 62–64, 69–70, 71–76, 81–85 ; 88:21–24 і прочитайте наступну цитату Президента Томаса С. Монсона (1927–2018). Знайдіть відповіді на три запитання, що йдуть після цитати.
“Завдяки Христовій перемозі над смертю ми всі воскреснемо. Це є викупленням душі. Павло написав: “Є небесні тіла й тіла земні, але ж інша слава небесним, а інша земним” ( 1 Коринтянам 15:40).
Це—целестіальна слава, якої ми прагнемо. Це—перебування у присутності Бога, з Яким ми хочемо жити. Це—вічна сім’я, в якій ми хочемо бути. Ці благословення заслуговуються завдяки тому, що ми протягом всього життя стараємося, прагнемо, каємося і, зрештою, досягаємо бажаного”.
(Томас С. Монсон, “Перегони життя”, Ensign або Ліягона, трав. 2012, с. 93)
-
Яка роль Спасителя в нашій подорожі до целестіальної слави?
-
Що нам потрібно робити, щоб отримати целестіальну славу?
-
Чому отримання саме целестіальної слави, а не террестріальної чи телестіальної, варте зусиль?
Поміркуйте, де ви бачите себе на шляху до целестіального царства. Чи покладаєтеся ви на те, що Спаситель допоможе вам жити так, щоб ви могли отримати ці благословення?
Чи дійсно ми можемо досягти целестіальної слави?
Дехто розчаровується, коли усвідомлює, наскільки його життя на землі далеке від целестіального. Прочитайте, що старійшина Дітер Ф. Ухтдорф, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав про наш вічний прогрес або подивіться відео “Бог серед нас” з часового коду 5:01 до 6:58, доступне на ChurchofJesusChrist.org.
“Моє серце переповнюється вдячністю за мого Небесного Батька. Я усвідомлюю, що Він не прирік Своїх дітей на те, щоб вони спотикалися в земному житті без надії на яскраве та вічне майбутнє. Він дав настанови, які відкривають шлях, що веде назад до Нього. І в центрі всього цього—Його улюблений Син, Ісус Христос, і Його жертва заради нас. …
Усі ми немовлята в порівнянні з тими істотами слави й величі, якими нас призначено стати. Жодний смертний не просувався від повзання до ходьби, а від ходьби до бігу без того, щоб часто не спотикатися, не забиватися й не мати синців. Так ми навчаємося”.
(Дітер Ф. Ухтдорф, “Бог серед нас”, Ліягона, трав. 2021, сс. 8–9)
-
Що саме допомагають вам зрозуміти про Небесного Батька слова старійшини Ухтдорфа?
-
Як це впливає на ваші почуття до Нього та на ваші стосунки з Ним?
-
На які дії вас надихає засвоєне сьогодні?
Коментарі та довідковий матеріал
А якщо ми прагнемо жити праведно у цьому житті, але все ще недосконалі на момент смерті?
Пророк Джозеф Сміт (1805–1844) пояснив:
“Коли ви піднімаєтеся драбиною, то повинні стати на першу сходинку і підніматися крок за кроком, поки не дістанетеся до верху; так само і з принципами євангелії—ви повинні почати з перших і просуватися далі, поки не пізнаєте всі принципи піднесення. Але це буде вже далеко після того, як ви пройдете крізь завісу. Не все можливо пізнати в цьому світі; навіть у загробному житті пізнавати своє спасіння й піднесення—це велика робота”.
(Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт [2007], с. 270)
Що означає “сіється в тління, в нетління встає” ( 1 Коринтянам 15:42)?
Павло порівнював смертне тіло з недосконалим або зіпсованим насінням (див. 1 Коринтянам 15:37–38, 42). Після того як ми помремо й будемо поховані (ніби посіяні), ми одного дня встанемо з могили, як рослина, що виростає із землі. Наші воскреслі тіла більше не матимуть вад, а будуть удосконалені силою Божою.
Хто отримає целестіальну славу?
Целестіальне царство—це місце, підготовлене для тих, хто “сприйняли свідчення Ісуса” і “стали досконалими через Ісуса, посередника нового завіту, Хто виконав цю досконалу Спокуту через пролиття Своєї власної крові” ( Учення і Завіти 76:51, 69). Щоб успадкувати цей дар, ми маємо отримати обряди спасіння, дотримуватися заповідей і покаятися у своїх гріхах. Щоб знайти більш детальне пояснення того, хто успадкує целестіальну славу, див. Учення і Завіти 76:50–70 ; 76:92–96 .