Іван 18:33–40; Лука 23:8–11
Ісуса судять та бичують
Після того, як Ісуса арештували та несправедливо судили перед юдейськими провідниками, Його відправили на суд перед Пилатом за римськими законами. Спаситель спокійно підкорився римлянам, Його нещадно бичували та засудили на смерть. Цей урок має допомогти вам дізнатися більше про любов Спасителя до всіх, Його досконалі риси характеру і те, як ви можете краще наслідувати Його приклад.
Можливі навчальні завдання
Відчувати погане ставлення
-
Назвіть кілька звичайних ситуацій, в яких підлітків можуть несправедливо звинувачувати, насміхатися з них чи проявляти погане ставлення до них.
-
Яким чином звичайний підліток можете реагувати на подібне ставлення?
Господь може бути з нами та допомагати нам виносити уроки зі складних ситуацій. Він може допомогти нам реагувати на труднощі та протистояння подібно до того, як це зробив би Христос. Пригадайте ситуації, в яких вас особисто несправедливо звинувачували, з вас насміхалися чи до вас погано ставилися, а також те, як ви відреагували та чому.
Під час останніх подій життя Ісуса Христа Його несправедливо звинувачували, з Нього насміхалися та погано до Нього ставилися. Під час вивчення цих останніх подій з життя Спасителя зверніть увагу на риси, які допомогли Йому з вірою вистояти та завершити Свою місію. Також з молитвою обміркуйте, як ви можете наслідувати Його приклад.
Ісуса несправедливо судять та засуджують на смерть
Після страждань у Гефсиманському саду, Ісуса арештували та несправедливо судили юдейські провідники (синедріон), які зрештою прирекли Його на смерть. Однак, зважаючи на те, що Ізраїль перебував під владою Риму, лише римляни могли виносити смертний вирок. Саме тому юдеї послали Ісуса до Пилата, римського правителя Юдеї, звинувачуючи Його у повстанні проти римського уряду через об’явлення “Царем Юдейським” (див. Марк 15:2). Пилат послав Ісуса до Ірода Антипи, який перебував в Єрусалимі для святкування Пасхи, сподіваючись, що той судитиме Його в Галілеї, проте Ірод послав Ісуса назад до Пилата.
Прочитайте щонайменше дві наступні історії, в яких розповідається, як Ісуса несправедливо звинуватили та зрештою засудили до смерті. Коли ви будете читати, звертайте увагу на те, як Ісус реагував у кожній з цих ситуацій. Пам’ятайте, що Він мав силу звільнитися від цих обставин (див. Матвій 26:52–54).
1. Синедріон допитує Ісуса. Прочитайте Матвій 26:57–68 .
2. Пилат допитує Ісуса. Прочитайте Іван 18:33–40 .
3. Ірод допитує Ісуса. Прочитайте Лука 23:8–11 .
4. Римські солдати бичують Ісуса й пізніше Пилат допитує Його вдруге. Прочитайте Іван 19:1–16 . Корисно буде знати, що бич являв собою батіг, в хвости якого часто вплітали гострі предмети (наприклад, уламки каміння, металу чи кістки). Часто люди не виживали після бичування через завдані серйозні фізичні травми.
-
Як Спаситель реагував у цих ситуаціях?
-
Чому, на вашу думку, Спаситель міг реагувати таким чином?
Характер Ісуса Христа
Прочитайте 1 Нефій 19:9 та наступні твердження, шукаючи підказки про характер Спасителя.
Старійшина Роберт Д. Хейлз (1932–2017), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, розповів наступне:
Відповісти так, як це зробив би Христос, неможливо за якоюсь “заготовкою” чи за встановленою формою. Спаситель по-різному реагував у кожній ситуації. Коли Його привели до нечестивого царя Ірода і той насміхався з Нього, Він мовчав. Стоячи перед Пилатом, Він просто й могутньо свідчив про Свою божественність і мету. …
Дехто помилково вважає, що реакції, такі як: мовчання, лагідність, прощення і принесення смиренного свідчення є проявом пасивності чи слабкості. Але щоб “люб[ити] ворогів своїх, благословля[ти] тих, хто [н]ас проклинає, твор[ити] добро тим, хто ненавидить [н]ас, і мол[итися] за тих, хто [н]ас переслідує” ( Матвій 5:44), потрібна віра, сила і, понад усе, сміливість християнина.
(Роберт Д. Хейлз, “Сміливість християнина—ціна учнівства”, Ensign або Ліягона, лист. 2008, с. 72)
Старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав:
Поміркуйте також, у чому звинувачували Учителя і за що засуджували до смерті через розп’яття перед Пилатом [див. Матвій 27:2 , 11–26 ]. … Спасителеву лагідність можна побачити в Його спокійній реакції, великій стриманості й небажанні застосовувати Свою безмежну силу заради власної вигоди.
(Девід А. Беднар, “Лагідні й невибагливі серцем”, Ensign або Ліягона, трав. 2018, с. 33)
-
Що ви дізналися про Спасителя з того, як Він реагував в цих складних обставинах?
-
Як дії Спасителя демонструють Його “люблячу доброту … до дітей людських”? ( 1 Нефій 19:9).
-
Як знання про те, що Ісус Христос має ці якості, може допомогти вам більше любити Його та довіряти Йому?
Важливо зазначити, що в багатьох випадках Спаситель сміливо говорив іншим про відповідальність за їхні дії (див. Марк 11:15–17 , Іван 2:13–16 , Учення і Завіти 133:48–51). Як послідовники Ісуса Христа, ми хочемо відповідати на насмішки, несправедливі звинувачення чи погане ставлення любов’ю, сміливістю та лагідністю. Однак це не означає, що ми маємо дозволяти іншим бути жорстокими з нами або заподіювати нам лихо. “Господь засуджує будь-які прояви жорстокого поводження, включаючи зневагу, фізичне й сексуальне насильство, а також словесні образи” (Лист від Першого Президентства, “Preventing and Responding to Abuse”, 26 березня 2018 р.). Якщо вас ображають, необхідно негайно звертатися по допомогу до дорослих, яким ви довіряєте.
-
Пригадайте ситуації, коли ви страждали від насмішок, несправедливих звинувачень чи поганого ставлення. Шукайте допомоги Небесного Батька через Святого Духа, аби вміти реагувати в цій ситуації так, як це зробив би Христос. Запишіть, що у вас добре вийшло, а що ви б хотіли покращити.
-
Запишіть два приклади ситуацій чи обставин, коли знання про характер Христа допомогло чи могло допомогти вам. Як би ваше життя відрізнялося від нинішнього, якби ви постійно намагалися розвивати риси, подібні до Христових?
-
Виберіть одну з рис, подібних до Христових, яку б ви хотіли краще розвинути. Подумайте, коли протягом дня ви могли б проявити цю рису на практиці.
Коментарі та довідковий матеріал
Іван 18:36 . Про яке царство говорив Ісус?
Старійшина Д. Тодд Крістофферсон навчав:
Коли Даниїл розтлумачив сон вавилонського царя Навуходоносора, повідомляючи, “що буде в кінці днів” [ Даниїл 2:28 ], він проголосив, що “Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить усі інші царства, а само буде стояти навіки” [ Даниїл 2:44 ]. Церква—це те царство останніх днів, про яке було пророковано, встановлене не людиною, а Богом небес, яке котиться, як камінь, який “з гори відірвався … сам, не руками”, щоб наповнити всю землю [ Даниїл 2:45 ; див. також вірш 35 ].
Її доля—це встановити Сіон у підготовці до повернення і тисячолітнього правління Ісуса Христа. До того дня—вона не буде царством у жодному політичному сенсі—як сказав Спаситель: “Моє Царство не із світу цього” [ Іван 18:36 ; курсив додано]. Скоріше, це місце Його влади на землі, тут укладаються Його святі завіти, тут встановлено Його храми, тут захищають і проповідують Його істини, це місце для зібрання розсіяного Ізраїля і “для захисту і для притулку від бурі і від гніву, коли його буде пролито незмішаним на всю землю” [ Учення і Завіти 115:6 ].
(Д. Тодд Крістофферсон, “Чому Церква”, Ensign або Ліягона, лист. 2015, с. 111)