Лука 7:36–50
“Бо багато вона полюбила”
Ісус вечеряв у будинку фарисея на ім’я Симон. Жінка, яку Симон вважав “грішниц[ею]”, увійшла і “почала обливати слізьми [Спасителю] ноги”, витерла їх волоссям своїм і “ноги Йому цілувала та миром мастила” (Лука 7:37–39). У відповідь на думки Симона Спаситель розповів притчу про прощення і любов. Мета цього уроку допомогти вам виявляти віру в Ісуса Христа і каятися в своїх гріхах.
Можливі навчальні завдання
Напрямок, в якому ми рухаємося
-
Що ви помітили, дивлячись на людей на цій діаграмі?
-
Що може говорити про їхні стосунки зі Спасителем їхня відстань від Нього та напрямок, в якому вони дивляться?
Подумайте, де б ви могли розташувати себе на цій діаграмі та в якому напрямку дивилися б ви.Старійшина Ларрі Р. Лоуренс, служачи сімдесятником, пояснював:
Небесний Батько знає наш божественний потенціал. Він щоразу радіє, коли ми робимо крок вперед. Для Нього наш напрямок набагато важливіший за нашу швидкість.
(Ларрі Р. Лоуренс, “Чого ще бракує мені?”, Ensign або Ліягона, лист. 2015, с. 35)
-
Як ви думаєте, чому наш духовний напрямок важливіший за нашу швидкість?
Господь відчуває велику радість, коли ми докладаємо зусиль, щоб покаятися (див. Лука 15:7; Учення і Завіти 18:13). Ось один зі способів описати покаяння: це відмова від гріха і звернення до Бога (див. Путівник по Писаннях, “Покаятися, Покаяння”, scriptures.ChurchofJesusChrist.org). У процесі вивчення будьте уважні до підказок Духа, які можуть допомогти вам відвернутися від гріха і звернутися до Спасителя.
Ісус вечеряє у будинку фарисея на ім’я Симон
Лука 7 містить розповідь про те, як Ісус вечеряв у будинку фарисея на ім’я Симон. Коли Ісус був з Симоном, до Нього підійшла жінка, яка мала репутацію грішниці (див. Лука 7:37, 39).
Прочитайте Лука 7:36–39, щоб дізнатися, що сталося, коли ця жінка наблизилась до Ісуса під час цього бенкету.
-
Що ви помітили стосовно Симона? А щодо цієї жінки?
Ісус зрозумів думки Симона і розповів йому притчу. Прочитайте Лука 7:40–43, щоб дізнатися, чого навчив Спаситель Симона за допомогою цієї притчі. Можливо, корисно буде знати, що один динарій — це сума грошей, яку зазвичай заробляє працівник за день (див. вірш 41).
-
Як ця притча могла підштовхнути Симона до розуміння, що він сам потребує прощення?
За часів Спасителя було прийнято, щоб господар віддавав шану своїм поважним гостям, виявляючи люб’язність, наприклад, цілував їх при зустрічі, давав їм воду, щоб омити ноги, і помазував їхні голови олією (див. James E. Talmage, Jesus the Christ[1916], 261). Як сказано в Лука 7:44–46, Спаситель вказав на те, що Симон не запропонував Ісусу цих люб’язностей, в той час як жінка доклала всіх зусиль, щоб показати свою любов до Нього і вдячність Йому.
-
Що, на вашу думку, ця жінка зрозуміла про Ісуса, чого не міг зрозуміти Симон?
-
Які ви відзначили докази того, що жінка покаялася або відвернулася від своїх гріхів і звернулася до Спасителя?
Прочитайте Лука 7:47–50, щоб знайти, чому Господь пробачив цій жінці її гріхи.
-
Які думки або почуття виникли у вас щодо Спасителя, коли ви вивчали цю розповідь?
-
Про які істини ви дізналися з цієї розповіді?
Старійшина Дейл Г. Ренлунд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, поділився вченнями, що пов’язані з історією, описаною в Лука 7. Подивіться відео “Щоб Я міг привести всіх людей до Себе” (13:39), починаючи з часового коду 4:22 до 5:03, або прочитайте наступний текст.
Чим ближче ми до Ісуса Христа в наших думках і намірах наших сердець, тим більше ми цінуємо Його безвинні страждання, тим більше ми вдячні за благодать і прощення й більше хочемо каятися та ставати подібними до Нього. Наша абсолютна дистанція до Небесного Батька та Ісуса Христа важлива, але напрямок, яким ми йдемо, ще важливіший. Бог більш задоволений грішниками, які каються і намагаються наблизитися до Нього, ніж тими, хто самовдоволений, прискіпливий, як фарисеї та книжники в давнину, і не розуміє, наскільки сильно потребує каяття.
(Дейл Г. Ренлунд, “Щоб Я міг привести всіх людей до Себе”, Ensign або Ліягона, трав. 2016, с. 40)
-
Які слова або фрази в цьому висловлюванні поглиблюють ваше розуміння того, що ви щойно розглянули в Лука 7?
-
Які події допомогли вам відчути велику любов і вдячність за Спасителя та милість, яку Він пропонує?
Складіть план
Пам’ятайте, що покаяння — це не подія; воно призначене не тільки для тяжких гріхів. Покаяння — це процес, і ми каємося кожен раз, коли намагаємося наблизитися до Господа і відвернутися від зла.
Подивіться ще раз на зображення Спасителя та на схематичні зображення людей і подумайте про свої стосунки з Ісусом Христом й про те, в якому напрямку ви рухаєтеся. Складіть план, аби поглибити вашу любов до Спасителя завдяки щоденному покаянню. Виконайте наступне завдання на окремому аркуші паперу, щоб зберегти його конфіденційність. Ви можете простежити за цим процесом на одному з наступних уроків.
-
Що вам потрібно перестати робити, щоб наблизитися до Спасителя? Як ви перестанете це робити?
-
Що вам потрібно почати робити, щоб наблизитися до Спасителя? Як ви почнете це робити?
Коментарі та довідковий матеріал
На кого я більше схожий в цій розповіді: на Симона чи на жінку?
Президент Дітер Ф. Ухтдорф, тоді член Першого Президентства, сказав:
До кого з цих двох людей ми найбільше подібні?
Чи ми такі, як Симон? Чи впевнені ми і задоволені своїми хорошими вчинками, покладаючись на свою праведність? Чи ми трохи нетерплячі до тих людей, які не живуть за нашими нормами? Чи ми на автопілоті виконуємо все, що необхідно, ходимо на свої збори, позіхаємо на уроці з основ євангелії і, можливо, переглядаємо повідомлення на мобільних телефонах під час причастя?
Чи ми більше подібні до жінки, яка думала, що була повністю і безнадійно пропащою через гріх?
Чи багато ми любимо?
Чи розуміємо ми свою заборгованість перед Небесним Батьком і благаємо всією своєю душею про Божу благодать?
Коли ми стаємо на коліна помолитися, то робимо це для того, аби ще раз пригадати найбільші вчинки власної праведності, чи ми це робимо для того, щоб зізнатися у помилках, благати Бога про милість і проливати сльози вдячності за дивовижний план викуплення?
Спасіння не можна купити за гроші послуху; його отримують кров’ю Сина Божого [див. Дії 20:28].
(Дітер Ф. Ухтдорф, “Дар Благодаті”, Ensign або Ліягона, трав. 2015, с. 109)
Чому щоденне покаяння таке важливе?
Президент Рассел М. Нельсон пояснив:
Ніщо так не звільняє, не облагороджує і не є таким поворотним у нашому індивідуальному розвитку, як регулярна, щоденна зосередженість на покаянні. Покаяння — це не подія, це — процес. Це ключ до щастя і відчуття спокою. У поєднанні з вірою, покаяння дає нам можливість відчути силу Спокути Ісуса Христа.
(Рассел М. Нельсон, “Ми можемо чинити краще і бути кращими”, Ensign або Ліягона, трав. 2019, с. 67).