Матвій 14:22–33
“Не лякайтесь!”
Ісус Христос ходив по воді та запропонував Петрові зробити те саме. Коли Петро побачив бурю та хвилі, він почав потопати і закричав, просячи Спасителя про допомогу. Цей урок може допомогти вам наслідувати приклад Петра, який вчить нас звертатися до Спасителя під час ситуацій, що лякають або приголомшують нас.
Можливі навчальні завдання
Ісус може заспокоїти нас під час життєвого шторму
На цьому зображенні представлено жахливий момент з життя апостола Петра. У Матвій 14:30 сказано, що “[Петро] злякався, і зачав потопати, і скричав: “Рятуй мене, Господи!”
-
Яка сучасна ситуація може змусити молоду людину у наш час почуватися, як Петро?
-
Чи є що-небудь у вашому житті, що змушує вас боятися або відчувати, ніби ви потопаєте?
Поміркуйте хвилинку, куди або до кого ви зазвичай звертаєтеся, щоб отримати допомогу і знайти спокій, коли маєте такі відчуття.Після того, як Ісус Христос дивовижним чином нагодував більше п’яти тисяч людей, Він попросив Своїх учнів “до човна сідати, і переплисти на той бік [Галілейського моря] раніше Його” ( Матвій 14:22).
Прочитайте Матвій 14:23–33 , шукаючи істини про Спасителя, які можуть допомогти вам звернутися до Нього, коли ви будете боятися або відчувати, ніби тонете. Прислухайтеся до думок та почуттів, що йдуть від Святого Духа. Він може допомогти вам розпізнати, як ці істини можна застосувати у ситуаціях у вашому житті. Запишіть визначені вами істини у своєму щоденнику для навчання або ж у своїх Писаннях. (Примітка: “четверта сторожа” позначала час між 3:00 та 6:00).
-
Про які істини ви дізналися з цієї розповіді?
-
На чому зосереджувався Петро, коли тримався на поверхні води? Чому він почав тонути?
-
Що ви дізналися про Ісуса Христа, що може допомогти вам звернутися до Нього, коли ви відчуваєте страх чи приголомшення?
Зосередьтеся на Спасителі
Приклад Петра навчає нас, на чому нам слід зосереджуватися. Пригадайте, що трапилося, коли Петро зосередився на Ісусі Христі, та що відбулося, коли він перемістив свою увагу на бурю навколо нього (див. вірші 28–31). Запишіть на аркуші паперу, що може здаватися приголомшливим для вас у нинішньому житті чи у майбутньому. Розташуйте цей аркуш зліва від себе. А тепер з правого боку розташуйте зображення Ісуса Христа або щось інше, що нагадує вам про Нього. По черзі зосереджуйте свою увагу та погляд на приголомшливій ситуації, а потім на зображенні Ісуса Христа.
-
Як ваша зосередженість на своїй вірі в Ісуса Христа та Його силі й любові до вас може допомогти вам під час складних ситуацій?
-
Яким чином можна зосереджуватись на Спасителі під час випробувань?
Можливо, ви захочете переглянути відео “Finding Christ during Difficult Times” (4:35), розташоване на сайті ChurchofJesusChrist.org. Зверніть увагу на те, що молодий чоловік у цьому відео зробив, щоб зосередитись на Ісусі Христі під час випробувань.
На завершення уроку запишіть отримані враження. Що ви дізналися про Ісуса Христа та чому ми повинні звертатися до Нього, коли відчуваємо, що потопаємо? Що ви плануєте робити, щоб звернутися до Нього по допомогу?
Коментарі та довідковий матеріал
Як змінюється наше життя, коли ми зосереджуємось на Ісусі Христі?
Президент Говард В. Хантер (1907–1995) навчав:
Я твердо переконаний, що якби ми—як окремі люди, так і сім’ї, громади і народи—могли, як Петро, не зводити очей з Ісуса, то ми також могли б переможно йти по “хвилях невіри, що здіймаються”, і “не жахатися під потужними вітрами сумнівів”. Але якщо ми відведемо наш погляд від Того, в Кого ми повинні вірити, а це так легко зробити і світ так сильно спокушає нас на це, та будемо дивитися на силу й лють тих жахливих і руйнівних елементів навколо нас, а не на Того, Хто може допомогти нам і Хто може спасти нас, тоді ми неодмінно потонемо в морі конфліктів, горя і відчаю.
(Говард В. Хантер, “The Beacon in the Harbor of Peace”, Ensign, лист. 1992, с. 19)
Maтвій 14:27 . Як ми можемо “бути в доброму гуморі”, коли переживаємо труднощі?
Старійшина Рональд A. Разбанд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснив:
Ми не можемо бути “в доброму гуморі” [ Учення і Завіти 68:6 ] і водночас ціпеніти від страху. Ці два стани—добрий гумор і страх—є несумісними. …
Бути в доброму гуморі означає довіряти [Ісусу Христу], коли все йде не так, як ми планували. Це означає не відступати і не здаватися, коли через складні завдання та повороти долі наше життя змінюється не так, як очікувалось, коли трагедії і труднощі розбивають наші мрії. Але Господь нагадує нам: “В цьому світі ваша радість неповна, але повна ваша радість в Мені” [ Учення і Завіти 101:36 ].
(Рональд А. Разбанд, “Вихід є—це Ісус Христос” [вечір з генеральним авторитетом, 8 лют. 2019 р.], сс. 1–2)
Як страх може змусити нас втратити благословення, які пропонує Спаситель?
Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, поділився такою думкою:
Ця історія з Писань нагадує нам, що, перший крок, який наближає нас до Христа, або Його до нас, може наповнити нас почуттям, яке нагадує жах. Так не повинно бути, але іноді трапляється. Одним з найбільших парадоксів євангелії є те, що у своїй земній короткозорості ми можемо уникати самого джерела допомоги і безпеки. Я бачив, як з тих чи інших причин зацікавлені Церквою уникають хрищення. Я бачив, як старійшини уникають покликання на місію. Я бачив, як закохані уникають шлюбу, а молоді пари бояться створювати сім’ї та майбутнього. Надто часто багато з нас уникає того, що нас благословить, врятує або ж допоможе. Надто часто ми дивимося на відданість євангелії та заповіді як на те, чого слід боятись і від чого відмовлятись.
(Джеффрі Р. Холланд, “Come unto Me” [Духовний вечір в Університеті Бригама Янга, 2 бер. 1997 р.], 8, speeches.byu.edu)