Церковна адміністрація
Ісус Христос очолює Церкву. Місія Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів полягає в тому, щоб допомогти усім людям прийти до Нього (див. Мороній 10:32). Для виконання цієї місії Церкву організовано за зразком, відкритим Господом, “щоб приготувати святих,… аж поки ми всі не досягнемо з’єднання віри й пізнання Сина Божого” (Eфесянам 4:12–13, див. також вірш 11). Далі наводиться короткий опис церковної організації.
Дім і сім’я
Сім’я є основним підрозділом Церкви, а домівка—найважливішим місцем для вивчення євангелії. Немає жодної іншої організації, що могла б замінити сім’ю. Навіть при постійному зростанні Церкви, її метою завжди буде підтримка і зміцнення сімей та окремих осіб у їхніх зусиллях жити за євангелією.
Головна адміністрація
Сьогодні Господь керує Своїм завітним народом через президента Церкви, якого ми підтримуємо як пророка, провидця й одкровителя. Президент Церкви головує над усією Церквою. Він і його радники, які також є пророками, провидцями і одкровителями, утворюють кворум Першого Президентства.
Члени Кворуму Дванадцятьох Апостолів є також пророками, провидцями й одкровителями. Вони разом з Першим Президентством є “особливими свідками імені Христа в усьому світі” (УЗ 107:23). Вони діють під керівництвом Першого Президентства, “аби розбудовувати Церкву й управляти всіма її справами в усіх народах” (УЗ 107:33). Вони “відкривають двері [народам], проголошуючи євангелію Ісуса Христа” (УЗ 107:35).
Члени кворумів сімдесятників покликані, щоб проголошувати євангелію і розбудовувати Церкву. Вони працюють під керівництвом Дванадцятьох апостолів. Члени Першого і Другого кворумів сімдесятників визначені як генеральні авторитети, і вони можуть бути покликані служити будь-де у світі.
Верховний єпископат є президентством Ааронового священства усієї Церкви. Верховний єпископ і його радники служать під провідництвом Першого Президентства, керуючи мирськими справами Церкви.
Усі організації—Товариство молодих чоловіків, Товариство допомоги, Товариство молодих жінок, Початкове товариство і Недільна школа—мають на генеральному рівні президентства, щоб навчати і керувати.
Керівництво території
Територія є найбільшим, з географічної точки зору, підрозділом Церкви. Під керівництвом Першого Президентства і Кворуму Дванадцятьох Апостолів над кожною територією головує президентство території. Президенти територій та їхні радники призначаються з Кворуму Дванадцятьох і кворумів сімдесятників.
Деякі брати висвячені в чин сімдесятника, але не служать генеральними авторитетами. Вони покликані сімдесятниками-територіальними авторитетами і призначені до інших кворумів, ніж Перший і Другий кворуми сімдесятників, у відповідності до географічного розташування. Їхня сфера повноважень обмежена загальним регіоном, в якому вони мешкають. Деякі сімдесятники-територіальні авторитети служать у президентствах територій.
Місцеве керівництво
Приходи і філії Члени Церкви організовані у громади, які часто зустрічаються для духовного і соціального збагачення. Великі громади називаються приходами. Над кожним приходом головує єпископ, якому допомагають два радники.
Маленькі громади називають філіями. Над кожною філією головує президент філії, якому допомагають два радники. Філія може бути заснована, коли на території мешкає принаймні дві сім’ї членів Церкви і один з членів Церкви є гідним носієм Мелхиседекового священства чи гідним священиком у Аароновому священстві. Президентство колу, місії або округу засновує філію і наглядає за нею. Якщо філія розташована в колі, вона може розвинутися в приход.
Кожен приход чи філія міститься на певній географічній території. У приході чи філії внесок у роботу Господа роблять різні організації: група первосвящеників; кворум старійшин; Товариство допомоги, для жінок віком 18 років і старше; кворуми Ааронового священства, для молодих чоловіків віком від 12 до 17 років; програма Товариства молодих жінок, для молодих жінок віком від 12 до 17 років; Початкове товариство, для дітей віком від 18 місяців до 11 років і Недільна школа, для членів Церкви віком від 12 років і старше. Кожна з цих організацій виконує важливу роль у навчанні євангелії, виконанні служіння і підтримці батьків у їхньому священному обов’язку допомагати своїм дітям ставати наверненими до євангелії Ісуса Христа. Ці організації працюють також разом, щоб допомагати членам Церкви ділитися євангелією з іншими.
Коли, місії та округи. Більшість географічних територій, на яких заснована Церква, розділено на коли. Термін кіл походить від пророка Ісаї, який пророкував, що Церква останніх днів нагадуватиме намет, що буде надійно триматися на колах (див. Ісая 33:20; 54:2). У колі зазвичай є від 5 до 12 приходів і філій. Над кожним колом головує президент колу, якому допомагають два радники. Президенти колів звітують перед президентством території і отримують від нього настанови.
Місія є підрозділом Церкви, який зазвичай покриває територію, що набагато перевищує територію колу. Над кожною місією головує президент місії, якому допомагають два радники. Президенти місії безпосередньо підзвітні генеральним авторитетам.
Так само, як філія є зменшеним варіантом приходу, округ є зменшеним варіантом колу. Округ засновують, коли на території існує достатня кількість філій, члени яких можуть з легкістю спілкуватися і їздити на збори округу. Для головування над ним покликають президента округу, якому допомагають два радники. Президент округу звітує перед президентом місії. Округ може розвинутися в кіл.
Програми для одиноких членів Церкви. Багато членів Церкви ніколи не одружувалися або розлучилися чи овдовіли. Ці члени Церкви складають дві групи: молоді неодружені дорослі (віком від 18 до 30 років) і неодружені дорослі (віком від 31 року і старше).
Для молодих неодружених дорослих і неодружених дорослих не існує загальної церковної програми. Замість цього, коли на території мешкає достатня кількість неодружених членів Церкви, місцевих провідників Церкви заохочують покликати представників неодружених дорослих, які працюватимуть під їхнім провідництвом. Представники неодружених дорослих планують такі заходи, як танці, проекти служіння і духовні вечори. Ці заходи створюють для неодружених членів Церкви можливість зустрічатися і зміцнювати одне одного. Неодружених членів Церкви заохочують також регулярно зустрічатися зі своїми провідниками священства для обговорення своїх потреб і можливостей для духовного зросту і служіння.